ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                          У Х В А Л А

                                        ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

27 жовтня 2009 року                                                                                      № 22-а- 12947/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача                                     Довгополова О.М.,

суддів:                         Богаченка С.І., Яворського І.О.

при секретарі судового засідання         Троцькому Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання незаконною відмови підвищити розмір пенсії та зобов’язання провести таке підвищення як дитині війни ,      

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2007 року позивач звернулася до суду з позовом про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську здійснити нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року в розмірі 123,02 грн., в з 01 жовтня 2007 року – 124,53 грн. відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Вимоги обґрунтовані тим, що доплата у розмірі, встановленому зазначеним законом, їй не виплачувалася.

Постановою Івано-Франківського міського суду від 14 серпня 2008 року позовні вимоги задоволено частково: визнано незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо підвищення пенсії позивачу в розмірі передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську підвищити ОСОБА_1 пенсію на 30% мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, в решті позовних вимог відмовлено.    

Рішення суду оскаржив відповідач, у скарзі та доповненнях до неї покликаючись на відсутність механізму реалізації статті 6 зазначеного Закону, просить постанову скасувати, відмовивши в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення скарги без задоволення, враховуючи наступне.

Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до статті 6 зазначеного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення  пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про задоволення позову, починаючи з дня ухвалення Рішення  Конституційним Судом України, тобто з 09.07.2007 року.

Водночас відмова у задоволенні позову за період до 09.07.2007 року є обґрунтованою, так як відповідач керувався чинними на той час положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а тому його дії є правомірними.

Колегією суддів не беруться до уваги доводи відповідача щодо відсутності механізму реалізації статті 6 зазначеного Закону, оскільки такі не ґрунтуються на вимогах закону та спрямовані на порушення прав позивача.

Керуючись ст.,ст.160 ч.3,  195, 196, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського міського суду від 14 серпня 2008 року у справі № 2-а-353/08 – без змін, уточнивши її резолютивну частину, а саме: з врахуванням виплачених сум.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  протягом місяця  шляхом подачі  касаційної скарги безпосередньо до  суду касаційної інстанції.

Головуючий:                                                                            О.М. Довгополов

Судді:                                                                                       С.І. Богаченко

                                                                                                  І.О. Яворський

Повний текст рішення виготовлено 30.10.2009 року