АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-2375/06р. Голов. 1 інст.- Берещанський Ю. В.
Доповідач - Белинчук Т. Г.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року червня місяця 26 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:
Головуючого, судді Панкова М. В., Суддів Ісаєва Г. А.,
Белинчук Т.Г.,
При секретарі Буровій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції, Головного Управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим про визнання дій неправомірними, стягнення коштів, суми втраченої вигоди, моральної шкоди
за апеляційними скаргами ВДВС Ялтинського МУЮ на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 грудня 2005 року та додаткове рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2006 року, -
Встановила:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до вказаних осіб, в судовому засіданні позивачка уточнивши свої позовні вимоги просила стягнути з ВДВС Ялтинського МУЮ на її користь грошові кошти у сумі 6952 грн. 28 коп., матеріальний збиток у вигляді упущеної вигоди у сумі 3500 гривень, моральну шкоду у сумі 2500 гривень та судові витрати по справі у сумі 358 гривень 59 копійок, а всього 13310 гривень 87 копійок.
Свої вимоги мотивує тим, що держвиконавці не виконали покладені на них Законом України «Про виконавче провадження» обов'язки в процесі проведення виконавчих дій по примусовому виконанню рішення суду в частині своєчасного прийняття всіх передбачених заходів по стягненню з боржника коштів на користь ОСОБА_1. Так, з коштів, які були перераховані з банківських рахунків боржника на рахунок відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції по виконавчому листу № НОМЕР_1 і складали суму 39539 гривень 47 копійок їй було перераховано лише 32587 гривень 19 копійок. Тому позивачка просить стягнути залишок у сумі 6952 гривні 28 копійок, який знаходився на рахунку відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції на момент зупинення виконавчих дій у зв'язку з порушенням справи про банкрутство боржника. Вимоги про стягнення упущеної вигоди у розмірі 3500 грн. мотивує тім, що вимушена була займатися роботою держвиконавця, залишила місце роботи. Невиконання своєчасно рішення спричинило позивачки моральні страждання.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 19 грудня 2005 року постановлено позов задоволено. На користь ОСОБА_1стягнуто з ВДВС Ялтинського МУЮ 13310 грн 87 коп.
Додатковим рішенням Ялтинського міськсуду АР Крим від 10 січня 2006 року пункт третій резолютивної частини рішення Ялтинського міськсуду АР Крим від 19 грудня 2005 року доповнено фразою „Стягнути з ВДВС Ялтинського МУЮ на користь ОСОБА_113310 грн. 87 коп. шляхом списання вказаної суми з рахунку ВДВС Ялтинського МУЮ № 37316004000198 УДК в АРК м. Сімферополь на картковий рахунок ОСОБА_1".
В апеляційних скаргах ВДВС Ялтинського МУЮ просить скасувати рішення Ялтинського міськсуду АР Крим від 19 грудня 2005 року та додаткове рішення Ялтинського міськсуду АР Крим від 10 січня 2006 року та ухвалити по справі нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, рішення суду належить скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову в позові.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що держвиконавець порушив строки та порядок проведення виконавчих дій, у зв'язку з чим прийшов до висновку, що діями останнього позивачки спричинено матеріальну і моральну шкоду.
З даними висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам по справі та вимогам закону.
Судовим розглядом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що згідно рішення Ялтинського міськсуду від 10 квітня 2001 року на користь ОСОБА_1 з Дочірнього підприємства „Ялтинське спеціалізоване управління екскавації Закритого акціонерного товариства „Фірма Укрпромспецбуд" (далі ДП ЯСУЕ ЗАТ „Фірма Укрпромспецбуд") було стягнуто 81291 грн. 94 коп. з них: винагорода у сумі 16152 грн. 33 коп. за виконану працю по договору від 09 лютого 1998 року, пеню за просрочку не виконаного обов'язку у сумі 58148,20 грн., сума індексації 6186,34 гра, державне мито у сумі 804, 87 грн. (а.с. 29-31 т.1)
З 09.08.2001 року у ВДВС на примусовому виконанні знаходився виконавчий лист № НОМЕР_1 від 10.04.2001р. Ялтинського міськсуду про стягнення з ДП ЯСУЕ ЗАТ „Фірма Укрпромспецбуд" на користь ОСОБА_181291,94 грн.( а.с.10-11 т.1)
Колегія суддів вважає що при примусовому виконанні рішення держвиконавчою службою вживалися усі передбачені законом заходи, а саме: були направлені запити у БТІ м. Ялта, МРЕВ ДАІ м. Ялта, Ялтинське відділення № 4549 ОАО „Ощадний банк України", РСК „Крим -Оранта" про наявність майна у боржника, запит у ДПІ м. Ялта з метою з'ясування наявності у боржника розрахункових рахунків у банківських установах. Накладено арешт на розрахунки боржника.
02.06.2003р. за постановою держвиконавця ВДВС виконавчі провадження про стягнення суми боргу з ДП ЯСУЕ ЗАТ „Фірма Укрпромспецбуд" на користь стягувачів, було об'єднані у одне звідне провадження.
Усього, за період з 09.08.2001р. до 09.09.2003р., сума стягнення, яка знаходилася на рахунку ВДВС складала 39539,47 грн., з них, ОСОБА_1було перераховано 32587,19 грн.
Згідно до ст. 43 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що з грошової суми, стягнутій державним виконавцем з боржника, сплачується виконавчий збір, накладений на боржника у стадії виконання рішення, компенсуються витрати на здійснена виконавчих дій. Залишкова грошова сума використовується для задоволення вимог стягувачів та на оплату штрафу.
Згідно до ст. 44 Закону України „Про виконавче провадження" при недостатності суми, стягненої з боржника для задоволення усіх вимог по виконавчим провадженням, ця сума розподіляється державним виконавцем між стягувачами у порядку черги, встановлено даною статтею. Відповідно до ч. З ст. 44 Закону України „Про виконавче провадження" в другу чергу задовольняються вимоги робітників, пов'язаних з трудовими відношеннями.
Вживаючи данні статті до виконання звідного виконавчого провадження, державний виконавець не порушив закон, так відповідно рішення суду від 10.04.2001р. ОСОБА_1підлягало сплаті сума 16152 грн. 33 коп., яка пов'язана з трудовими відношеннями, яка являлась винагородою за виконану працю по договору від 09 лютого 1998 року. Згідно з ч. З ст. 44 Закону України „Про виконавче провадження" ця сума була виплачена позивачці у повному обсязі. Остання сума стягнення, пеня за просрочку не виконаного обов'язку у сумі 58148,20 грн., виплати суми боргу з обліком індексу інфляції у сумі 6186,34 грн., державне мито у сумі 804,87 грн., повинна була виплачуватися позивачці згідно до ч. 5 ст. 44 Закону України „Про виконавче провадження", де в четверту чергу задовольняються усі інші вимоги у порядку поступлення виконавчих документів.
На рахунку ВДВС відсутні кошти боржника, бо вони пропорційно виплачені стягувачам звідного виконавчого провадження у загальному розмірі 6952 грн. 28 коп., у зв'язку з чим вимоги про стягнення залишку коштів у сумі 6952,28 грн., які знаходилися на рахунку ВДВС є необгрунтованими.
Відносно позовних вимог про стягнення упущеної вигоди та моральної шкоди, колегія суддів вважає їх безпідставними, та не підлягаючими задоволенню.
Ураховуючи, що висновки суд першої інстанції не відповідають фактичним обставинам по справі та суд першої інстанції постановив рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, колегія суддів, вважає що постановлене судове рішення та додаткове рішення підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
На підставі викладеного, Закону України „ Про виконавче провадження", керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 212, 303, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги ВДВС Ялтинського МУЮ задовольнити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 грудня 2005 року та додаткове рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 січня 2006 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення, якім у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту, його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.
Головуючій, суддя
Судді
Панков М. В. Ісаєв Г. А. Белинчук Т.Г.