апеляційний суд автономної республіки крим

Справа № 22-3155/06р.                       Голов. 1 інст.- Абзатова Г.Г.

Доповідач - Белинчук Т. Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року липня місяця 03 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:

Головуючого, судді   Пайкова М. В., Суддів   Ісаєва Г. А.,

Белинчук Т.Г.,

При секретарі Буровій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2005 року, -

Встановила:

ТОВ «Луксор» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та неустойки .

Свої вимоги мотивував тим, що 8 лютого 2005 року між ТОВ «Луксор» і ОСОБА_1 був укладений договір позики, по якому директор ТОВ «Луксор» передав відповідачу як безпроцентну позику кошти у сумі 4500 гривень на термін до 15 лютого 2005 року. Відповідач зобов'язався повернути суму, отриману за договором позики, через 8 днів, однак своїх зобов'язань за договором не виконав, суму боргу не повернув. Позивач просив стягнути з відповідача суму боргу 4500 гривень, а також неустойку, передбачену п. З договору, у вигляді штрафу у розмірі 1% від суми боргу за кожний день прострочення, яка за 100 днів складає 4500 гривень.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2005 року позовні вимоги ТОВ «Луксор» задоволені. Стягнуто ОСОБА_1 на користь ТОВ «Луксор» 4500 гривень основного боргу за договором позики і штраф у сумі 4500 гривень, витрати по оплаті державного збору в сумі 95 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 15.12. 2005 року скасувати, постановити нове рішення, яким в позові ТОВ «Луксор» відмовити. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що між сторонами був укладений договір позики грошових коштів, згідно якому позивач передав, а відповідач отримав гроші, у зв'язку з чим стягнув суму боргу за договором, а також неустойку у вигляді штрафу, відповідно до умов договору.

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.

Судовим розглядом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що згідно договору позики від 08 лютого 2005 року ТОВ "Луксор" передало ОСОБА_1 у власність 4500 грн., а ОСОБА_1 зобов'язався в строк до 15 лютого 2005 року повернути суму боргу, вказаній договір підписаний сторонами (а.с. 9).

08 лютого 2005 року відповідачем складено розписку, відповідно до якої він отримав від директора ТОВ "Луксор" Ярошенка С.В. за договором позики від 08.02.05 р. грошову суму у розмірі 4500 грн. (а.с. 8).

Відповідно до п. З договору, у разі прострочення внесення суми позичальник зобов'язався сплачувати позикодавцю пеню у розмірі 1% від залишку суми боргу за кожен день прострочення.

За такими обставинами суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку що між сторонами склалися правовідносини по договору позики, та на підставі 1046, 549- 551, 625 ЦК України стягнув суму боргу, та розмір неустойки у вигляді штрафу.

Апелянт посилається на те, що відсутні доказі які свідчать, що договір був їм підписаний, проте допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень колегії суддів не представлено.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази якими вони підтверджуються, правовідносини, та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і постановлено рішення по справі на підставі доказів, наданих особами в порядку правил ЦПК України.

Суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, що в силу ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції прогагом двох місяців.