Справа № 33-295/2009 р.                                     Головуючий у І інстанції – Гумен В.М.

Категорія – ч. 1 ст. 130 КУпАП                                  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

25 вересня 2009 року                                                                              м. Чернігів

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області Борисенко І.П., розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 серпня 2009 року, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою      

                                         ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, працюючий ПП,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього   стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів терміном на 1 рік.

      Судом ОСОБА_1 було визнано винним в тому, що він 29 липня 2009 року близько 17 год. 15 хв., в м. Прилуки по вул. Польовій, керував автомобілем DAIMLER CHRYSLER 903, державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив п. 2.9-а, що було виявлено при його затриманні працівниками ДАІ.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити. Вважає її необґрунтованою і незаконною. Вказує, що виявивши неналежні документи на автомобіль і сплативши за це штраф, він віддав власнику автомобіля ОСОБА_2 квитанцію про сплату штрафу та решту денної виручки та повідомив про небажання більше працювати на нього. Після чого син ОСОБА_2 обманним шляхом забрав у нього водійське посвідчення і поїхав у відділення ДАІ. Наголошує, що випив більше пляшки пива тільки перед тим, як піти в ДАІ за посвідченням водія, на протязі дня спиртних напоїв не вживав, що можуть підтвердити свідки. В протоколі щодо нього про адміністративне правопорушення про вживання ним пива, була внесена інформація вже після підписання ним протоколу. Окрім того. зазначає, що на протязі того дня він був зупинений працівниками Державтоінспекції, які складали стосовно нього адмінпротокол по іншим підставам і працівники державтоінспекції не вбачали в його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП України.

       Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги вважаю, що  скарга задоволенню не  підлягає з наступних підстав.

    В судове засідання апеляційного суду апелянт не з’явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а  тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності.

        Відповідно до п. 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом   у стані алкогольного сп’яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

       Відповідальність за ст. 130 ч. 1  Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за керування транспортними засобами в стані сп’яніння.

        Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності з законом. Підлягає з'ясуванню: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Зазначені вимоги закону судом виконані в повному обсязі, всі обставини справи з'ясовані.

Відповідно до вимог Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортним засобів стані алкогольного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.

З протоколу № 006279 про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується його особистим поясненням, яке він написав власноруч. Даний протокол був складений в присутності двох свідків (а.с. 2).

З протоколу судового засідання вбачається, що апелянт свою вину у даному правопорушенні визнав повністю та визнав факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння. Жодних заперечень з приводу даного протоколу в судовому засіданні не заявляв, просив суд призначити йому стягнення у виді громадських робіт.

Доводи, викладені в апеляційний скарзі стосовно того, що перед складанням адмінпротоколу за вказане правопорушення він був зупинений працівником Державтоінспекції за інше правопорушення і в нього не було виявлено ознак алкогольного сп’яніння, не знайшли свого підтвердження, оскільки згідно довідки начальника Прилуцького ВДАЇ апелянт 29.07.2009 року до адміністративної відповідальності за інші правопорушення не притягувався.

Твердження апелянта про складання стосовно нього адміністративного протоколу за ст. 150, а не 130 КУпАП також не знайшли свого підтвердження, так як ОСОБА_1 в судову засіданні суду першої інстанції не заперечував факт керування ним транспортного засобу в стані алкогольного сп’яніння. Посилання апелянта на фальсифікацію адмінпротоколу працівниками міліції також не знайшли свого підтвердження, оскільки з протоколу вбачається, що саме ОСОБА_1 зробив особисто запис про керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.  

    Суд обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння за ст. 130 ч. 1 КУпАП і призначив стягнення в межах санкції даної статті.

     Порушень, які б потягли за собою скасування постанови суду, по справі не встановлено. Дане рішення суду є законним та обґрунтованим.

      Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П  О  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

     Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 18 серпня 2009 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

     Постанова набирає законної сили після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                           І.П. Борисенко