КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-26645/08 Головуючий у І інстанції – Арсірій Р.О., Суддя-доповідач – Костюк Л.О.
П О С ТА Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Костюк Л.О. ,
суддів Горяйнова А.М., Хрімлі О.Г.,
при секретарі Бундукову С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2008 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО-ТРЕЙД» до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва, третя особа: Київська регіональна митниця про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2007 року ТОВ «ІНДІГО-ТРЕЙД» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою у якій просило скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.12.2007р. №0005142220/0.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2008 року вказаний позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2008 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції –скасуванню з ухваленням у нового рішення у справі з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «ІНДІГО-ТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства.
За результатами перевірки складено Акт від 28.11.2007 року №406/22-216/33638194.
Відповідно до висновків Акту позивачем порушено ст.2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року №185/94. На підставі Акту перевірки, ДПІ у Печерському районі м. Києва прийнято рішення від 06.12.2007 №0005142220/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Позивача сумі 25 775,00грн.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.08.2007року ТОВ «ІНДІГО-ТРЕЙД» було заявлено до митного оформлення Київської регіональної митниці трьохосновний сульфат свинцю в кількості 23000 кг (ВМД 40 з додатками - знаходиться на митниці), який був поставлений TOB „Індіго-Трейд" з Китаю на підставі Контракту №А042407 від 24.07.2007 року.
Разом з тим, Київська регіональна митниця відмовила Позивачеві в митному оформлені товару, про що свідчить копія картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №100000019/7/00011 від 02.08.2007р., посилаючись на відсутність дозволу Мінекоресурсів та порушення Позивачем ст. 25 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та п.п.1,2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.95р. за № 440.
Не погоджуючись з вказаною відмовою, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської регіональної митниці про визнання недійсною картки відмови у прийняті митної декларації. 21.09.2007 року Окружним адміністративним судом м. Києва винесено Постанову по справі 8/7, згідно якої вищезначена картка відмови визнана протиправною, а Київську регіональну митницю зобов’язано здійснити митне оформлення трьохосновного сульфату свинцю в кількості 23000 кг, який був поставлений з Китаю на підставі Контракту № А042407 від 24.07.2007 року.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2008 року апеляційну скаргу представника Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 вересня 2007 року задоволено, скасовано вказану постанову та прийнято нову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіго-Трейд» до Київської регіональної митниці про визнання недійсною картки відмови у прийнятті митної декларації – відмовлено.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, здійснюються за умови дотримання санітарних норм і наявності дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби, а також з дозволу інших спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зазначені вимоги поширюються також на транзитне транспортування через територію України хімічних, біологічних, радіоактивних, інших небезпечних для здоров'я видів сировини, корисних копалин, речовин та матеріалів (у тому числі нафти і нафтопродуктів, природного газу тощо) будь-якими видами транспорту та продуктопроводами.
Відповідно до Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №440 від 20.06.1995р. цей Порядок є обов'язковим для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності і видів їхньої діяльності, а також громадянами-підприємцями.
Підприємства, а також громадяни-підприємці повинні одержати дозвіл на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів.
Відповідно до ст. 27 Митного Кодексу України, товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей. Митні органи взаємодіють з органами державної влади, що здійснюють зазначені види контролю, в порядку, встановленому законодавством України.
Митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю, зазначених у частині першій цієї статті. Датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України є дата завершення оформлення вантажної митної декларації.
Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зафіксовано факт звернення Позивача до Київської регіональної митниці з приводу митного оформлення трьохосновного сульфату свинцю, поставленого з Китаю на підставі Контракту №А042407 від 24.07.2007 року та відсутня вина позивача з приводу несвоєчасного митного оформлення товару.
Згідно ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до Розділу 3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями та ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - строк розрахунків в іноземній валюті з відстрочкою в оплаті без індивідуальної ліцензії Національного банку України на продовження термінів розрахунків не повинен перевищувати 90 днів.
В матеріалах справи відсутня індивідуальна ліцензія НБУ на продовження термінів розрахунків по Контракту №А042407 від 24.07.2007 року та документи, що підтверджували б виникнення форс-мажорних обставин виконання вищевказаного Контракту.
Зважаючи на те, що вказані вище порушення призвели до неправильного вирішення справи, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2008 року належить скасувати та прийняти нову.
Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2008 року скасувати та прийняти нову.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДІГО-ТРЕЙД» до державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва, третя особа: Київська регіональна митниця про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня проголошення.
Головуючий суддя Л. Костюк
Судді: А. Горяйнов
О. Хрімлі