Справа № 22ц-2284/2009                        

   Категорія – цивільна                                                 Головуючий у першій інстанції – Корзюк Т.П.    

                                                                        Доповідач – Заболотний  В.М.

У  Х  В  А  Л  А

і м е н е м       У к р а ї н и

10 листопада 2009 року                                                                        місто Чернігів

          А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  в  складі:

                                головуючого  -  судді  Шарапової О.Л.

                                суддів  -  Заболотного В.М.,  Мамонової О.Л.

                                при  секретарі  -  Штупун О.М.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 02 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Оболонської сільської ради Коропського району, ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами,

В С Т А Н О В И В :

    Оскаржуваним рішенням Коропського районного суду від 02.09.2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для визнання недійсним заповіту ОСОБА_3 від 30.06.2006 року, яким остання заповіла ОСОБА_2 житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1, та визнання права власності на вказане домоволодіння за позивачкою.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального права. Вказує, що ОСОБА_2 не бажає вступати у спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_3 (матері ОСОБА_1), і не заперечує проти визнання права власності на спірне домоволодіння за позивачкою. Спору між ними немає і вони були готові укласти мирову угоду, згідно з якою право власності на садибу АДРЕСА_1 було б визнано за ОСОБА_1 Причиною звернення позивачки до суду було лише те, що на спадковий будинок у ОСОБА_3 не було правовстановлюючих документів, і він рахувався за нею лише на підставі погосподарського обліку Оболонської сільської ради. У заповіті ОСОБА_3 не зазначені правовстановлюючі документи на спірне домоволодіння, що перешкоджає реалізації заповіту і тягне за собою його недійсність (нікчемність), та надає позивачці право на спадкування за законом на загальних підставах.

    Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що останньою не надано жодних доказів недійсності заповіту ОСОБА_3 від 30.06.2006 року, а тому відсутні підстави для визнання за позивачкою права власності на спірне домоволодіння.

    Такий висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і вимогах закону.

Відповідно до ст.1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. Суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2006 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Оболонської сільської ради Коропського району, відповідно до умов якого вона заповіла ОСОБА_2 будинок з надвірними спорудами, що знаходяться АДРЕСА_1 (а.с.11). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.9).

Згідно повідомлення Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори №2100 від 22.11.2007 року, ОСОБА_2 прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 шляхом подачі заяви в нотаріальну контору, на підставі якої була заведена спадкова справа за №12/07. Крім ОСОБА_2 в нотаріальну контору з заявою при прийняття спадщини ніхто не звертався (а.с.10).

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 визнавала позов, тобто право власності позивачки на спірне домоволодіння, у зв’язку з чим вказані обставини не підлягають доказуванню згідно ст.61 ЦПК України, не заслуговують на увагу, оскільки, як зазначалось вище, відповідачка вже прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 Крім того, таке визнання ОСОБА_2 позову суперечить закону.

Також, не можуть бути взяті до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що на момент складання заповіту ОСОБА_3 не мала правовстановлюючих документів на жилий будинок з надвірними спорудами, що тягне за собою недійсність заповіту, оскільки дані підстави не передбачені ст.1257 ЦК України і жодним чином не ставлять під сумнів волевиявлення заповідача з приводу розпорядження своїм майном на випадок смерті.

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.      

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

                                             У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 - відхилити , а рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 02 вересня 2009 року – залишити  без  змін .

           Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

          Головуючий:                                        Судді: