Справа № 22ц-2343/2009 Головуючий у першій інстанції – КОСАЧ І.А.
Категорія – цивільна Доповідач – ЗІНЧЕНКО С.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2009 року
м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ІШУТКО В.М.,
суддів: ЗІНЧЕНКО С.П., СМАГЛЮК Р.І.
при секретарі КОВАЛЕНКО Ю.В.
за участю: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 13 серпня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, усунення від права на спадкування,
В С Т А Н О В И В:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 13 серпня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на ѕ частини будівельних матеріалів, які були використані для незавершеного будівництва житлового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_1, загальною вартістю 23851,50 грн. Визнано за ОСОБА_2 право власності на ј частину будівельних матеріалів, які були використані для незавершеного будівництва житлового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_1, загальною вартістю 7950,50 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 318 грн. 02 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 грн. В решті задоволення позовних вимог відмовлено.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що рішення в частині відмови у задоволенні вимог про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування та визнання за ОСОБА_2 права власності на ј частину будівельних матеріалів постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що відповідачка не піклувалась про свого батька – спадкодавця ОСОБА_3 та свідомо ухилялась від надання йому допомоги; за весь час перебування ОСОБА_3 в лікарні, відповідачка ОСОБА_2 жодного разу його не відвідала і не пропонувала допомоги.
Також, зазначає, що судом не були взяті до уваги пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 крім того, судом не враховано волевиявлення ОСОБА_3, який власноручно написав листа, в якому вказав, що позбавляє доньку ОСОБА_2 від права спадкування. Вважає, що при ухваленні рішення судом були порушені норми ч.5, 6 ст.1224 ЦК України та приписи ст.ст. 212, 213 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 судового процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом і вбачається із матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3
27 січня 2006 року він склав заповіт, яким розпорядився відносно належного йому майна на випадок своєї смерті.
Спадкове майно складалося із недобудованого будинку АДРЕСА_1, ступінь готовності якого була менше 50%.
Відповідно до висновку спеціаліста № С- 9302 від 19.05.2009 року загальна кількість та перелік будівельних матеріалів, використаних при будівництві складає 31802 грн.
Спадкоємцями померлого за заповітом був брат ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 за законом.
Вони у передбачений законом строк подали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до вимог ч.5 ст.1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, суд при вирішенні такої справи повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу в допомозі цієї особи.
Відмовляючи в задоволені позову про усунення відповідачки від права на спадкування обов’язкової частки у спадщини після смерті її батька ОСОБА_3, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивач не надав переконливих доказів на підтвердження своїх доводів про те, що відповідачка умисно ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві. Крім того, суд вірно встановив, що відповідачка не відноситься до переліку осіб, які відповідно до ст.1224 ЦК України не мають права на спадкування. Також судом першої інстанції вірно встановлено, що ухилення відповідачки від надання спадкодавцеві допомоги не було пов’язане з її винною поведінкою, оскільки відповідачка не мала матеріальної й фізичної змоги надавати таку допомогу. Суд врахував, що вона є інвалідом дитинства третьої групи \а.с.35\, за станом здоров’я потребує постійного лікування, на протязі 2005 року неодноразово знаходилася на стаціонарному лікуванні. З 1999 року по червень 2004 року навчалася в Чернігівському державному педагогічному університеті за контрактом, під час навчання не мала доходів, 18.10.2006 року у неї народилася донька. З вересня 2005 року по лютий 2006 року працювала викладачем Чернігівського державного механіко-технологічного технікуму, її дохід за 6 місяців склав 1908 грн.65 коп.
Висновок суду в частині відмови в задоволення позовних вимог про усунення відповідачки від права на спадкування ґрунтується на матеріалах справи та відповідає правилам ст.1224, 1241 ЦК України.
Що ж до висновку суду про визнання за позивачем право власності на 3\4 частини будівельних матеріалів, які були використані для незавершеного будівництва житлового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_1, загальною вартістю 23851.50грн., а за відповідачкою визнання права власності на 1\4 частину будівельних матеріалів загальною вартістю 7950грн.50 коп., то апеляційний суд вважає, що він не ґрунтується на законі.
Відповідно до положень ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язково підставою для скасування рішення.
Оскільки, під час розгляду справи встановлено порушення норм процесуального права, яке є обов’язковою підставою для скасування рішення, згідно з вимогами ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у встановлений законом строк подали до Другої Чернігівської Державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, зазначене підтверджується спадковою справою №367 від 25.04.2006 року \а.с.87-90\ .
Статтею 1296 ЦК України передбачений порядок оформлення спадкоємцем права на спадщину.
Із роз’ясненнь Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах про спадкування” від 30.05.2008 року, зокрема ч.2 ст. 23 Постанови №7, вбачається, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Між тим, суд першої інстанції залишив поза увагою зазначену обставину та за наявності умов для одержання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, це питання вирішив в судовому розгляді, визнавши за ними право на спадщину після померлого ОСОБА_3
За таких обставин, рішення суду від 13.09.2009 року в частині вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на 3\4 частини будівельних матеріалів, які були використані для незавершеного будівництва житлового будинку на земельній ділянці АДРЕСА_1, загальною вартістю 23851.50грн., а за ОСОБА_2 визнання права власності на 1\4 частину цих будівельних матеріалів загальною вартістю 7950грн.50 коп. підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі в цій частині на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги, що відповідачка умисно ухилялась від надання матеріальної і фізичної допомоги спадкодавцю апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки ніяких доказів, які б спростували висновок суду першої інстанції в цій частині апелянтом не надано.
Посилання апелянта на те, що суд при ухваленні рішення не взяв до уваги пояснення свідків допитаних за клопотанням позивача, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції дав вірну оцінку доказам у справі відповідно до положень ст.ст.57-66 ЦПК України.
Доводи апелянта, що судом не враховано волевиявлення ОСОБА_3, про позбавлення доньки ОСОБА_2 від права спадкування, спростовується заповітом від 27.01.2006 року, із змісту якого не вбачається, що заповідач позбавив права на спадкування за законом свою доньку ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 209, 218, ч.1 п.1 ст.205, 303, 307, ч.1 ст. 310, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 серпня 2009 року в частині визнання права власності на будівельні матеріали за ОСОБА_1 в розмірі 3\4 частини та за ОСОБА_2 в розмірі 1\4 частини незавершеного будівництвом житлового будинку АДРЕСА_1 скасувати.
Провадження по справі в цій частині закрити.
В інший частині рішення суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: