Справа № 11-536/2009 р.                        Головуючий у І інстанції  Галич А.І.

Категорія ст. 187 ч. 2 КК                        Доповідач  Білобров В.Д.

    У Х В А Л А

                  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 листопада 2009 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

    Головуючого              Щербакова О.С.            

    суддів -                        Білоброва В.Д., Трейтяк О.П.  

    з участю прокурора  -Сороки Г.В.

                         адвоката -                    ОСОБА_1

                        засуджених  -  ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4              

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 серпня 2009 року.

Цим вироком

  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець Чернігівської області, АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працюючий, раніше судимий: 13.01.1993 року Прилуцьким міським судом Чернігівської області за ст.140 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.46-1 КК України відстрочка виконання вироку на 2 роки; 05.04.1993 року Прилуцьким міським судом Чернігівської області за ст.81 ч.3, 17, 81 ч.3, 42 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна; 14.08.1997 року Прилуцьким міським судом Чернігівської області за ст.81 ч.3, 140 ч.2, 42 КК України до 3 років позбавлення волі; 20.03.2002 року Прилуцьким міським судом Чернігівської області за ст.94 КК України до 11 років позбавлення волі, 12.08.2002 року ухвалою Чернігівського апеляційного суду вирок змінений на 8 років позбавлення волі, звільнився   10.11.2008   року   по закінченню  строку відбуття покарання;

засуджений:

за ч.1 ст. 304 КК України до  3  років позбавлення волі ;

за ч.2 ст. 186 КК України до 6  років позбавленні волі;

за ч.2 ст.187 КК України до 9 років  позбавленні волі з конфіскацією майна.

У відповідності з ч.1 ст.70 КК України, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 9  років позбавлення волі з конфіскацію майна.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець Російської Федерації, Ставропольського краю, м. Будьоновськ, росіянин, особа без громадянства, освіта неповна середня, не одружений, не працюючий, фактично проживаючий АДРЕСА_2, ніде не зареєстрований, раніше судимий: 11.06.2004 року Прилуцьким міським судом Чернігівської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком  на   1   рік 6  місяців; 20.08.2004 року Прилуцьким міським судом Чернігівської області за ч.1 ст.122  КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці з іспитовим строком 2 роки; 09.11.2004 року апеляційним судом Чернігівської області за ст.122 ч. 1,71 КК України змінено покарання до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився 18.03.2008 року по закінченню строку відбуття покарання;

засуджений:

за ч.1 ст. 304 КК України до 3  років позбавлення волі ;

за ч.2 ст. 186 КК України до 5 років позбавленні волі;

за ч.2 ст.187 КК України до 8 років  позбавленні волі з конфіскацією майна.

У відповідності з ч.1 ст.70 КК України, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 8  років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уроджень Російської Федерації, Ставропольського краю, м. Будьоновськ, росіянин, громадянин України, освіта неповна середня, не одружений, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_3, ніде не зареєстрований, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч.3 ст.358 КК України, кримінальна справа №11/02016 ОВС на станції Бахмач. Південно-Західного УВСТ; постановою Бахмацького районного суду, Чернігівської області від 18.07.2008 року кримінальна справа закрита за ст. 105 КК України (звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру;

засуджений:

за   ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавленні волі;

за ч.2 ст.187 КК України до 7 років  позбавленні волі без конфіскації майна.

У відповідності з ч.1 ст.70 КК України, остаточно призначено ОСОБА_3   покарання  шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 7 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжну міру, обрану відносно підсудних: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу залишено попередньою - утримання під вартою в СІЗО м. Чернігів.

Стягнуто  солідарно  із ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь   потерпілого ОСОБА_5   370 грн. на відшкодування матеріальних збитків

Стягнуто солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_6 434 грн. на відшкодування матеріальних збитків.

Стягнуто  солідарно  із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь   законного  представника потерпілого  ОСОБА_7   229 грн. на відшкодування матеріальних збитків та 400  грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути  солідарно  із ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_8 468 грн. на відшкодування матеріальних збитків та 2500 грн.  на відшкодування моральних збитків.

Стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь фінансового відділу Прилуцької міської ради 183 грн. 55 коп. на відшкодування збитків на лікування потерпілого ОСОБА_9

Стягнути солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_4,  ОСОБА_3   на користь  фінансового відділу Прилуцької міської ради 1336 грн. 29 коп. на відшкодування збитків за лікування потерпілого ОСОБА_8

Стягнути солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_4,  ОСОБА_3 40 грн. 56 коп.  на користь держави за проведення товарознавчої експертизи по справі.

Питання речових доказів вирішене у відповідності із вимогами ст. 81 КПК України.

Як встановив суд, 07.01.2009 року, в період часу, приблизно з 20 години до 21 години 20 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прибув до квартири АДРЕСА_4, де застосовуючи насильство у вигляді нанесення ударів  ОСОБА_10, відкрито заволодів його речами: курткою «ТIGER FORСЕ», вартістю 540 грн., мобільним телефоном "SIMENS СХ70", вартістю 420 грн., сім-карткою оператора "МТС", вартістю 25 грн., з залишком грошей на рахунку в сумі 15 грн., мобільним телефоном ( SONI ERIKSON К610 з карткою пам'яті 64 Мб в комплекті, вартістю 1107 грн/, сім-карткою оператора "Київстар", вартістю 25 грн., з залишком грошей на рахунку в сумі 25 грн., грошима в сумі 60 грн. та 2 доларами США офіційний курс яких, згідно даним НБУ, станом на 07.01.2009 р. становив 15,40 грн., флаконом туалетної води «АVON», вартістю 80 грн., 2 кг м'яса птиці, вартістю 57 грн., всього на загальну суму 2369,40 грн. та флаконом з-під туалетної води «АVON», який не представляє матеріальної цінності.

Заволодівши майном та грошима потерпілого ОСОБА_10, ОСОБА_2 зник з місця події, викраденим розпорядився на власний розсуд.

19.01.2009 року, у вечірній час, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, знаходячись в квартирі будинку АДРЕСА_1, втягуючи неповнолітнього ОСОБА_3 у злочинну діяльність, з метою заволодіння чужим майном, умовили його вступити з ними у попередню змову, і в період з 19.01.2009 р. по 21.01.2009 р., у вечірній час, на території м. Прилуки Чернігівської області скоїли ряд грабежів та розбійних нападів на мешканців міста.

Так , 19.01.2009 року, близько 21 години   ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  з метою вчинення нападу на окремих осіб та відкрите заволодіння їх майном, повторно, прибули на вул. Фрунзе м. Прилуки, де біля будинку № 9, застосовуючи насильство до гр. ОСОБА_11 відкрито заволоділи її сумкою, вартістю 333 грн., гаманцем, вартістю 31,50 грн., грошима в сумі 55 грн., двома ключами від замка будинку на суму 10 грн., всього на загальну суму 429,50 грн., а також перепусткою на ВАТ „Білкозин”, пластиковою кредитною карткою «Приват Банку», яка була поламана на 2 частини, квитанцією про сплату кредиту та медичними документами про проходження профогляду, які не представляють матеріальної цінності.

Заволодівши майном потерпілої ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_4, та ОСОБА_3 зникли з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 19.01.2009 року близько 21 години, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, для вчинення нападу на окремих осіб, з метою відкритого заволодіння їх майном, повторно, прибули на вул.Саксаганського м. Прилуки, де поблизу будинку №1, підбігли до  ОСОБА_5 та, застосовуючи спеціально приготовлене знаряддя, а саме дерев'яну палку, нанесли потерпілому ряд ударів по голові, чим спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді; синця навколо правого ока з крововиливом у внутрішній кут склери, забійної рани в потиличній області праворуч, садна в лобній області ліворуч, які згідно висновку судово-медичної експертизи №189 від 20.03.2009 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, після чого відкрито заволоділи: грошима в сумі 70 грн., мобільним телефоном «SAMSUNG В-130", вартістю 350 грн., сім-карткою оператора „МТС” вартістю 25 грн. з залишком грошей на рахунку в сумі 3 грн., пачкою цигарок "ВOND” вартістю 3 грн 60 коп., запальничкою "Крікет", вартістю 2 грн. 50 коп., а всього на загальну суму 454 грн. 10 коп.

Заволодівши майном потерпілого ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зникли з місця події, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

19.01.2009 року, близько 21 години 30 хвилин, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, для вчинення нападу на окремих осіб з метою відкритого заволодіння їх майном, повторно, прибули на вул. Переяславську, де біля прохідної заводу «Будмаш», застосовуючи насильство до  ОСОБА_6 відкрито заволоділи її спортивною сумкою «АDIDAS», вартістю 63 грн. 75 коп., мобільним телефоном "NОКІА 6288", вартістю 1254 грн., карткою пам'яті 500 Мб, вартістю 150 грн. та навушниками, вартістю 130 грн., сім-карткою оператора МТС, вартістю 25 грн. з залишком грошей на рахунку в сумі 4 грн., спортивною кофтою та спортивними штанами на суму 212 грн. 50 коп., кросівками «ЕМАКS», вартістю 88 грн., 2 парами перчаток на суму 68 грн., а всього на загальну суму 1995 грн. 25 коп.

Заволодівши майном потерпілої ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зникли з місця події, а згодом розпорядились викраденим на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 20.01.2009 року, близько 20 години, ОСОБА_2, за попередньою змовою з ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, для вчинення нападу на окремих осіб з метою відкритого заволодіння їх майном, повторно, прибули на вул. Гоголя в м. Прилуки, де навпроти будинку №38 підбігли до  ОСОБА_9, та, застосовуючи спеціально приготовлене знаряддя, а саме дерев'яну палку, нанесли потерпілому ряд ударів по обличчю та тулубу, чим спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді; забійної рани правої брови, забій м'яких тканин обличчя, грудної клітки праворуч, ситуаційного астеновегетативного синдрому, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 192 від 20.03.2009 року відносяться до категорії легких тілесні ушкоджень   з   короткочасним   розладом   здоров'я,   після   чого   відкрито   заволоділи:   мобільним телефоном « SONI ERIKSON » з карткою пам'яті «Меmori Stick» та сім-карткою оператора "Лайф" на суму 835 грн.20 коп. з залишком грошей на рахунку в сумі 16 грн., грошима в сумі 8 грн., а всього на загальну суму 859 грн. 20 коп.

Після скоєння злочину з викраденим зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 21.01.2009 року, близько 21 години, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, прибули на вул. Переяслівську м. Прилуки, де поблизу прохідної заводу «Будмаш», підбігли до ОСОБА_12 та, застосовуючи спеціально приготовлене знаряддя, а саме дерев'яну палку, нанесли потерпілому ряд ударів по обличчю та голові, чим спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді: синця навколо лівого ока, забійної рани верхньої губи праворуч, набряку м'яких тканин в тім'яній області праворуч, в потиличній області праворуч, в тім'яній області по центру, які згідно висновку судово-медичної експертизи №177 від 17.03.2009 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, після чого відкрито заволоділи: курткою, вартістю 382 грн. 50 коп., мобільним телефоном „ Нокіа” 6300" з карткою пам'яті на 128 Мб., вартістю 1100 грн., сім-карткою оператора "Лайф", вартістю 25 грн. із залишком грошей на рахунку в сумі 20 грн., пачкою цигарок "Честер", вартістю 4 грн., пластиковою папкою, вартістю 12 грн., срібним ланцюжком із срібним хрестиком на суму 242грн. 50 коп., парою перчаток шкіряних, вартістю 48 грн. 50 коп., одним ключем від квартири, вартістю 7 грн. та 2 чеками про сплату за навчання, 2 квитанціями про оплату за навчання, які не представляють матеріальної цінності, а всього на загальну суму 1841 грн. 50 коп.

Після цього , продовжуючи свою злочинну діяльність, 21.01.2009 року, близько 21 години, ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_4 і ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, прибули на вул. Переяслівську в м. Прилуки, де поблизу прохідної заводу «Будмаш» підбігли до  ОСОБА_8 де, застосовуючи спеціально приготовлене знаряддя, а саме дерев'яну палку, нанесли потерпілому ряд ударів по голові, обличчю, ногам та тулубу, чим спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому великогомілкової кістки лівої гомілки зі зміщенням, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носа без зміщення, садна перенісся, забійної рани надбрівної дуги праворуч, які згідно висновку судово-медичної експертизи №176 від 17.03.2009 р. відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я терміном більше 21 дня, після чого відкрито заволоділи: мобільним телефоном „ SONI ERIKSON Т-210”, вартістю 350 грн., сім-карткою оператора «Джинс», вартістю 25 грн. із залишком грошей на рахунку 13 грн., шкіряними перчатками, вартістю 48 грн. 50 коп., ботинками, вартістю 285 грн., дублянкою «FESHION», вартістю 475 грн., ключами в кількості 5 шт. на суму 35 грн., а всього на загальну суму 1231 грн. 50 коп.

Після скоєння злочину з викраденим зникли з місця події, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 вказує, що досудове та судове слідство було проведено односторонньо. Судом були порушені вимоги кримінального та кримінально-процесуального законодавства. Клопотання про повну фіксацію судового засідання суд задовольнив тільки в кінці розгляду справи. При допитах на досудовому слідстві на нього здійснювався моральний та фізичний тиск з боку працівників міліції. Зазначає, що предмет вчинення злочину, а саме палку, йому підкинули працівники міліції. Більшість свідків його не впізнали, але після розмови зі слідчим, вказували на нього, як на особу, яка вчинила злочин відносно них. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на додатковий розгляд.

В апеляції засуджений ОСОБА_4 зазначає, що написати явки з повинною його змусили працівники міліції під фізичним та моральним тиском.  Вважає, що досудове та судове слідство було проведено незаконно, необ’єктивно та однобічно. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.    

В апеляції засуджений ОСОБА_3 зазначає, що досудове та судове слідство було проведено однобічно та необ’єктивно. Вважає, що вирок винесений з істотнім порушенням кримінального та кримінально-процесуального законодавства. Вказує, що всі зізнавальні покази давав під фізичним та моральним тиском працівників міліції. Звертає увагу, що при першому допиті у слідчого, йому не був наданий адвокат, як цього вимагає закон, оскільки він неповнолітній. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.

В доповненні до апеляції засуджений ОСОБА_4 зазначає, що при проведенні досудового слідства були порушені вимоги ст. ст. 173, 174 КПК України.

Заслухавши доповідача,  засуджених: ОСОБА_2,  ОСОБА_4, ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції іпросили їх задовольнити,  міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів підстав для їх задоволення не знаходить виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчинені зазначених у вироку діянь за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.

Засуджений ОСОБА_4   як на досудовому так і під час судового слідства,   свою вину у скоєні злочинів, передбачених ст. ст. 186 ч.2, 187 ч.2 КК України визнав повністю, за ч. 1 ст. 304 КК України - вини не визнав, вважаючи, що не втягував ОСОБА_3 у злочинну діяльність. При цьому суду пояснив, що під час досудового слідства він давав покази під фізичним та моральним тиском працівників міліції, тому неправдиво показав про те, що ОСОБА_2 був разом з ним на пограбуванні. Насправді, ОСОБА_2 при скоєнні злочинів з ним не було. Знає його, як товариша  своєї сестри.

Засуджений ОСОБА_3 як на досудовому так і в судовому слідстві свою вину визнав, за виключенням пограбування потерпілого ОСОБА_8 на тій підставі, що він особисто не забирав у нього мобільного телефону. При цьому суду пояснив, що на досудовому слідстві дав неправдиві покази відносно ОСОБА_2, так як працівники міліції тиснули на нього фізично і морально, але до прокуратури скарги не писав.

Засуджений ОСОБА_2 свою вину визнав лише в частині пограбування потерпілого ОСОБА_10 при цьому   суду пояснив, що 07 січня 2009 року він разом зі своїми знайомими прийшов у гості до ОСОБА_10, який проживає по вул.Земській в м.Прилуки, де вони розпивали спиртні напої. Під впливом спиртного, викрав куртку та два мобільних телефони, які належали ОСОБА_10, після чого з квартири пішов. Потерпілий не бачив як він здійснював крадіжку тому, як спав. Ніяких тілесних ушкоджень потерпілому не наносив.

Викрадене використав на свої потреби. М'ясо, туалетну воду та гроші не брав. ОСОБА_10 неодноразово міняв свої покази. Все викрадене повернув.

З палицею він не ходив, у ОСОБА_3 її не бачив. Останній підійшов до нього та попросив пошукати його брата. Тому вони пішли в сторону "Рокітного", де були затримані працівниками міліції, які   чинили відносно нього тиск.

Не визнає   своєї   вини. Потерпілі   у своїх первинних   показаннях   його не   впізнавали, а потім потерпілий, за вказівкою працівників міліції, впізнав його. Самого впізнання не було. Цивільні позови не визнає тому, що в інших злочинах участі не приймав.

Окрім визнання вини засудженими: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та частковим визнання вини ОСОБА_2 в скоєні злочинів, передбачених ч.2 ст. 186 , ч.2 ст.187 КК України та невизнання своєї вини засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за ч.1 ст.304 КК України, їх вина в скоєні вищевказаних злочинів, по кожному епізоду окремо, підтверджується показаннями потерпілих та свідків, допитаних у судовому засіданні, а також матеріалами кримінальної справи.

Так вина засудженого ОСОБА_2 у вчиненні пограбування потерпілого ОСОБА_10, що мало місце 07 січня 2009 року, окрім його показань підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_10,   який суду показав що 07 січня 2009 року до нього прийшли гості, з якими він розпивав спиртні напої. Потім в квартирі з'явився ОСОБА_2, з яким раніше не був знайомий. Він попросив його вийти, але у відповідь ОСОБА_2 почав бити його, після чого він впав. Потім забрав у нього куртку ««ТIGER FORСЕ»,  мобільні телефони: «SIMENS СХ70,» «SONI ERIKSON К610», а також флакон туалетної води та близько 2-х кг. м'яса.

-     протоколом огляду місця події від 21.01.2009 року, в ході якого у обвинуваченого ОСОБА_2 вилучена куртка «ТIGER FORСЕ», яка належить потерпілому ОСОБА_10 (том 1 а.с.41)

-     протоколом   огляду   від   04.02.3009   року   куртки   «ТIGER FORСЕ»,   яка   належить потерпілому ОСОБА_10 (том 1 а.с.42)

-     протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 04.02.2009 року, де потерпілий ОСОБА_10 впізнав свою куртку «ТIGER FORСЕ» (том 1 а.с.52)

-     долученою до кримінальної справи в якості речового доказу курткою «ТIGER FORСЕ», яка належить потерпілому ОСОБА_10 (том 1 ах.53)

- протоколом  виїмки  від 18.02.2009 року у свідка ОСОБА_13 мобільного телефону «SONI ERIKSON К610» , який належить потерпілому ОСОБА_10 (том 1 а.с.58)

- протоколом   виїмки  від 18.02.2009 року у свідка ОСОБА_14 мобільного телефону «SIMENS СХ70» , який належить  потерпілому ОСОБА_10 (том 1 а.с.60)

Вина засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 окрім показань їх самих  у вчиненні пограбування потерпілої ОСОБА_11, що мало місце 19 січня 2009 року біля будинку № 9 по вул. Фрунзе в м. Прилуки, підтверджуєте показаннями  потерпілої ОСОБА_11, яка суду пояснила, що 19 січня 2009 року, близько 20 години, повертаючись додому з роботи, зайшла до магазину «Ракітний», що розташований на зупиночному комплексі. Коли виходила з магазину, в дверях зіткнулася з молодим хлопцем, а на зупинці побачила ще двох молодих людей. Йдучи по вул.Фрунзе, відчула, що позаду хтось біжить. Вона хотіла пропустити людину, а тому відійшла зі стежки і повернулася. В цей час хлопець вирвав у неї з рук сумку і побіг далі. Вона думала, що це саме той хлопець, з яким вона розминулася в магазині. За ним біг іще один хлопець, який штовхнув її. Хлопці побігли до консервного заводу. Третій хлопець стояв на відстані за два будинки, потім різко перебіг на іншу сторону через снігові замети і побіг за ними. Хлопець, який виривав у неї сумку був близько 170-175 см росту, обличчя його вона не бачила, був одягненний у в'язану чорну шапку, куртку. Хлопець, який наніс їй удар, був нижчого росту, одягнений у світлу в'язану шапку та темну куртку.

Вина засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у розбійному пападу на потерпілого ОСОБА_5 що мало місце 19 січня 2009 року біля будинку № І по вул.Саксаганського м.Прилуки , підтверджується показаннями  потерпілого ОСОБА_5, який   суду пояснив, що 19 січня 2009 року близько 21 год. йдучи до додому по вул.Саксаганського в м.Прилуки, розмовляючи по мобільному телефону почув, що хтось біжить і в цей час відчув, як його двічі ударили по голові твердим предметом. Він упав на ноги, але його продовжували бити та намагались вихватити з рук телефон. Він закрив руками обличчя, при цьом тримав телефон в руці, який потім викинув у сніг. Хтось із нападників із кишень штанів витягнув гроші. Одного нападника він впізнав, це засуджений ОСОБА_4 Коли лежав на землі, то бачив того. Інших нападників   не впізнав.

-     протоколом   впізнання   особи   по   фотознімкам   від  20.02.2009   року   потерпілим ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_4 як того хлопця, який разом з ще двома хлопцями напав на нього 19.01.2009 р., побив його та забрав гроші і мобільний телефон (том 1 а.с.95);

-     протоколом огляду місця події від 21.01.2009 р., згідно якого у обвинуваченого ОСОБА_2 вилучена дерев'яна палка, якою наносилися удари потерпілому ОСОБА_5 під час розбійного нападу (том 1 а.с.41);

-     висновком судово-медичної експертизи № 189 від 20.03.2009 року, згідно з яким у ОСОБА_5  мали місце тілесні ушкодження:  синець навколо правого ока з крововиливом у внутрішній кут склери, забійна рана в потиличній області праворуч, садно в лобній   області   ліворуч,   які   відносяться  до   категорії  легких тілесних   ушкоджень  з короткочасним розладом здоров'я.   Тілесні ушкодження могли виникнути від ударів руками, ногами, взутими у взуття, від ударів палкою, наданою на дослідження (том 1 а.с. 101-103).

Вина засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у розбійному нападі на потерпілу ОСОБА_6, що мало місце 19 січня 2009 року біля прохідної заводу „Будмаш” в м.Прилуки, підтверджується показаннями самої потерпілої ОСОБА_6. Яка   суду пояснила, що 19 січня 2009 року близько 21 год.  повертаючись додому із спортивного залу йшла по вул. Переяславській. Назустріч йшло троє хлопців. Навпроти прохідної заводу «Будмаш», один з них, ОСОБА_4, якого вона чітко впізнала, схопив  за ручки сумки, смикнув  на себе та врадив її кулаком по голові, але вона не відпустила сумку, тоді другий, ОСОБА_2, якого вона також впізнає, як одного із нападників, підійшов до неї зліва і зробив підніжку. Вона упала, але сумки не відпускала з рук. Тоді ОСОБА_4 почав тягнути її по землі, наніс декілька ударів кулаком по руці,  крикнув, щоб вона відпустила сумку. Потім ОСОБА_2 почав бити її кулаком по голові та по спині. Коли удари стали болючішими, вона відпустила сумку, а нападники втекли. Їх було троє , третього вона впізнала , він стояв неподалік та дивився щоб ніхто не йшов.

•   -     протоколами огляду місця події від 23.01.2009 року, згідно якого свідок ОСОБА_15, добровільно видала мобільний телефон "NOKIA 6288" з навушниками, кросівки "ЕМАК8", 1 пару безпалих перчаток, які належать потерпілій ОСОБА_6. Як пояснила ОСОБА_15. даний телефон з навушниками принесли 19.01.2009 р. ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Кросівки подарував ОСОБА_2 (том 1 а.с. 123, 124, 208);

•   -     протоколом огляду предметів від 23.01.2009 р., яким оглянуті мобільний телефон " NOKIA 6288" з навушниками, кросівки "ЕМАК8", які належать потерпілій ОСОБА_6 (том 1 а.с. 125);

-     протоколом пред'явлення предметів для впізнання від  19.02.2009 р., згідно якого потерпіла ОСОБА_6 впізнала викрадені в неї кросівки "ЕМАК8" та 1 пару безпалих перчаток коричневого кольору (том 1 а.с. 139 );

•   -     долученим до кримінальної справи в якості речового доказу мобільним телефоном " NOKIA 6288»   з навушниками,   кросівками та парою безпалих перчаток,   які   належать потерпілій ОСОБА_6 (том а.с. 140 );

•   -     протоколом впізнання особи по фотознімкам від 19.02.2009 року потерпілою ОСОБА_6 ОСОБА_4, як того хлопця, який разом з іншими двома хлопцями напав на неї 19.01.2009 року, побив її та забрав мобільний телефон , сумку із спортивним одягом (т.1 а.с.137).

Вина засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_9, що мало місце 20 січня 2009 року, біля будинку № 38 по вул. Гоголя в м.Прилуки, підтверджується показаннями  потерпілого ОСОБА_9, який   суду пояснив, що 20 січня 2009 року, близько 19 години, на вул.Гімназичній в м.Прилуки до нього підбігли двоє молодих чоловіків, які почали бити його по голові та обличчю. Зваливши з ніг, продовжували бити ногами по голові та тулубу. Потім один з них забрав з кишені штанів мобільний телефон та гроші в сумі 8 грн., після чого вони пішли в сторону центру міста. Один із них був  ОСОБА_2, якого він чітко впізнав, так як той тримав його спереду за руки. Побиття тривало 5-7 хв. За нього намагався заступитися його товариш ОСОБА_16 , але він вимушений був втікати, коли йому пригрозили побиттям.

Законний представник потерпілого  ОСОБА_7 суду пояснила, що 20 січня 2009 року її син пішов гуляти, а у ввечері один із його друзів зателефонував їй та повідомив, що сина побили і його везуть в лікарню. Приїхавши в лікарню побачила, що в сина все обличчя сине, розбита брова, око запухло, на руках та ногах синці. Брову йому зашивали в лікарні. Він їй пояснив, що його побили двоє хлопців, вони збили його з ніг, били ногами та нишпорили по кишенях.

Свідок ОСОБА_16,  суду пояснив, що 19 січня 2009 року, у вечірній час, він зустрівся із  своїм знайомим  ОСОБА_9 і пішли до нього  додому. Підійшли до  будинку, ОСОБА_9 залишився  чекати його біля воріт , а він  зайшов до своєї квартири. Коли вийшов, хвилин через дві, то побачив, що ОСОБА_9 лежить на землі, а двоє хлопців його б'ють. Один із них був ОСОБА_2, якого він   впевнено   упізнав   та який стояв біля голови ОСОБА_9 і рукою бив його в область голови. Він запитав у них чому вони його б'ють, на що вони почали йому погрожувати. Потім ОСОБА_2 сказав йому, щоб він йшов геть, так як і він може отримати від них. Побігши до квартири, викликав міліцію і повернувся назад.

ОСОБА_9 після побиття перебував у нього в кімнаті до приїзду працівників міліції.  В результаті побиття у нього була розбита брова, а також був струс мозку та дві гематоми. Іншого хлопця він не впізнав.

-     висновком судово-медичної експертизи №   192  від 20.03.2009  року, згідно з яким у ОСОБА_9 мали  місце тілесні  ушкодження:  забійна рана  правої брови.  Забій  м'яких тканин   обличчя,   грудної   клітки   праворуч.   Ситуаційний  астеновегетативний  синдром.  Дані тілесні ушкодження       відносяться до  категорії легких тілесних ушкоджень з  короткочасна розладом здоров'я.  Тілесні ушкодження могли виникнути  від ударів руками,  ногами,  взутими у взуття та дерев'яною палкою, наданою на дослідження (том 1 а.с.172-174);

-     протоколом огляду місця події від 21.01.2009 р., згідно якого у обвинуваченого ОСОБА_2 вилучена дерев'яна палка, якою наносилися удари потерпілому ОСОБА_9 під час розбійного нападу, (том 1 а.с.41);

•   -     протоколом огляду місця події від 23.01.2009 року, згідно якого свідок ОСОБА_15. добровільно видала мобільний телефон "Соні Еріксон 50Г”, який належить потерпілому ОСОБА_9 Як пояснила ОСОБА_15, даний телефон приніс ОСОБА_3 (том 1 а.с.124);

•   -     протоколом огляду предметів від 23.01.2009 р., яким оглянуті мобільний телефон "Соні Еріксон", який належить потерпілому ОСОБА_9(том 1 а.с.125);

•   -     долученим до кримінальної справи в якості речового доказу мобільним телефоном "Соні Еріксон ", який належить потерпілому ОСОБА_9 (том 1 а.с.186).

•   -    

Вина засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_12, що маю місце 21 січня 2009 року біля прохідної заводу «Будмаш» по вул. Переяславській в м. Прилуки, підтверджується показаннями  потерпілого ОСОБА_12, який суду пояснив,   що 21 січня 2009 року, близько 21 години, повертаючись додому з навчання, йдучи по вул. Переяславській м.Прилуки, біля прохідної заводу «Будмаш» його наздогнав  ОСОБА_4,  дав йому підніжку, від чого потерпілий упав. Потім підбігли іще двоє хлопців, яких він впізнав це ОСОБА_2 та ОСОБА_3. У одного з них в руках була біта.  Втрьох почали його бити руками, ногами та бітою по голові та обличчю. Потім вони зняли з нього куртку, срібний ланцюжок з хрестиком забрали мобільний телефон, пачку цигарок, шкіряні печатки, ключ від квартири, чеки про оплату за навчання.

Через деякий час поблизу них проходив якийсь чоловік і підсудні залишили його та побігли за ним. Після цього він поїхав на автомобілі «таксі» додому, де викликав «швидку допомогу» яка забрала його в лікарню, де надали медичну допомогу. У нього були розбиті губа, голова, ссадини на обличчі. Губу йому зашивали в лікарні, на голові теж залишився шрам.

Так як на місці побиття горів ліхтарик, він чітко запам'ятав хлопців, з впевненістю говорив, що саме ці троє підсудних побили та пограбували його.

-     протоколом огляду місця події від 21.01.2009 р., яким на місці вчиненні злочину вилучено папку, яка належить потерпілому ОСОБА_12 (том 1 а.с.198);

-     протоколом явки з повинною ОСОБА_4  від 22.01.2009 р.  в який останній розповів про обставини скоєння ним розбійного нападу разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (том 1 а.с.202);

-     протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 19.02.2009 р., згідно якого потерпілий ОСОБА_12 впізнав перчатки, які були в нього викрадені під час нападу та вилучені 23.01.2009 р. у ОСОБА_15. (том 1 а.с.221);

•   -     долученими до кримінальної справи в якості речового доказу перчатками «РАІАО", які належать потерпілому ОСОБА_12( том 1 а.с.222);

•   -     долученими до кримінальної справи в якості речового доказу курткою «FESHION», сім-карткою «Лайф», мобільним телефоном «Нокіа 6300», пластиковою папкою, які належать потерпілому ОСОБА_12(том 1 а.с.213);

-     протоколом   впізнання   особи   по   фотознімкам   від   19.02.2009   року потерпілим ОСОБА_12 обвинуваченого ОСОБА_2 як того чоловіка, який разом з іншими двома напав на нього 21.01.2009 р. побив та заволодів його речами (том 1 а.с. 224);

-     протоколом   впізнання   особи   по   фотознімкам   від   19.02.2009   року   потерпілим ОСОБА_12 обвинуваченого ОСОБА_4 як того чоловіка, який разом з іншими двома напав на нього 21.01.2009 р. побив та заволодів його речами (том 1 а.с.226);

-  протоколом   впізнання   особи   по   фотознімкам   від   19.02.2009   року потерпілим ОСОБА_12 обвинуваченого ОСОБА_3 як того чоловіка, який разом з іншими двома напав на нього 21.01.2009 р. побив та заволодів його речами (том 1 а.с.228);

-     висновком судово-медичної експертизи № 177 від 17.03.2009 року, згідно з яким у гр. ОСОБА_12 мали місце тілесні ушкодження: синець навколо лівого ока, забійна рана верхньої губи праворуч, набряк м'яких тканин в тім'яній області праворуч, в потиличній області праворуч, в тім'яній області по центру, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.   Тілесні ушкодження могли виникнути від ударів кулаками, ногами, взутими у взуття та дерев'яною палкою, наданою на дослідження (том 1 а.с.235-237).

Вина засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вчиненні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8, що мало місце 21 січня 2009 року біля прохідної заводу «Будмаш» по вул.Переяславській м.Прилуки, підтверджується показаннями  потерпілого ОСОБА_8, який суду показав, що 21 січня 2009 року, близько 21 години,   проходячи по вул.Переяславській, поблизу прохідної заводу «Будмаш» побачив трьох хлопців, які йшли назустріч. Коли вони порівнялись, один із них несподівано наніс йому удар кулаком в обличчя, а потім всі втрьох почали його бити руками та ногами. Він намагався чинити опір, але у нього нічого   не вийшло. Від ударів відчув різкий біль у лівій нозі, від чого упав на асфальт. Після цього вони продовжували бити його ногами, руками , палицею та топтатися по ньому. Коли він лежав з нього зняли дублянку в якій були ключі, мобільний телефон, та зняли ботинки, перчатки. Тоді він почати кликати на допомогу і коли нападники почали відходити, до нього підійшли два охоронця заводу, «Будмаш» та дві жінки, які допомогли викликали працівників міліції та швидку допомогу. Охоронці наздогнали нападників, забрали у них мої ботинки, та одного з них затримали. Швидка допомога забрала його в лікарню, де йому прооперували ногу .

Не міг з впевненістю сказати, що це були саме ці підсудні.

Свідок ОСОБА_17, суду пояснила, що 21 січня 2009 року, близько 21 години, на роботу зателефонувала незнайома жінка, яка повідомила, що біля заводу «Будмаш» побили її чоловіка. Вона відразу побігла до прохідної заводу, де побачила двох жінок, двох охоронців заводу, які тримали хлопця — підсудного ОСОБА_4, а її чоловік лежав неподалік від них на снігу. Вона підбігла до   чоловіка, який був весь окровавлений, нога переломана, також був без верхнього одягу та взуття. Через декілька хвилин підійшли працівники міліції та приїхала «швидка допомога». На затриманому працівниками охорони заводу «Будмаш» , як вона пізніше дізналася, ОСОБА_4, була одягнена дублянка , що належала її чоловіку, про це вона повідомила працівників міліції та охорони, які наказали йому зняти дублянку, але ОСОБА_4 почав говорити, що це його дублянка. На підтвердження своєї правоти, вона з кишені дістала зв'язку ключів від роботи чоловіка та їх будинку. Лише тоді, затриманий сам зняв дублянку віддав їй. Потім дублянку вона одягнула на чоловіка.

Свідок ОСОБА_18,   суду пояснив, що 21 січня 2009 року він разом з ОСОБА_19 перебував на чергуванні по охороні території ВАТ «Будмаш» та сиділи на прохідній. Близько 21 години до них постукали дві жінки, які попросили викликати міліцію, „швидку допомогу” та повідомили, що неподалік прохідної б'ють чоловіка. Він разом з ОСОБА_19 вийшли з прохідної на вулицю і побачили, що в 50 метрах лежить чоловік, а над ним стоїть 3 чоловіка. Один хлопець знімає з лежачого куртку, двоє інших - ботинки. Вони почали кричати, на що хлопці почали втікати. Підійшовши ближче побачили, що у потерпілого зломана нога, він був без взуття. Тоді він разом із ОСОБА_19 побігли за двома нападниками, у яких були ботинки потерпілого. Коли вони були на відстані метрах в 5 від них, то крикнули, щоб вони віддали ботинки, і один з них, старший на вигляд, викинув їх на сніг.

Жінка викликала по телефону „швидку допомогу”. Через деякий час жінка крикнула, що мимо них йде хлопець, який одягнений у дублянку потерпілого, і його затримали. Затриманий ним пояснив, що їде з м.Чернігова, а там дуже холодно, тому він у двох куртках. Жінка сказала, що в кишені курточки знаходяться ключі і він витягнув з кишені ключі, які впізнала жінка та пояснила, що це ключи від їх квартири. Потім прийшли працівники міліції, які одягли на нього наручники. Він та ОСОБА_19 надали їм прикмети двох інших чоловіків, які втекли і працівники міліції відправились на їх пошук. Через деякий час приїхала „швидка допомога”, яка забрала потерпілого, а вони пішли на прохідної заводу.

Свідок ОСОБА_20, дав суду аналогічні показання.

  Свідок ОСОБА_21,   суду пояснила , що 21 січня 2009 року, близько 20 години, разом зі своєю знайомою ОСОБА_22, повертаючись додому з міського будинку культури, біля прохідної заводу «Будмаш» побачили молодого хлопця, який був роздягнений. Пройшовши кілька кроків, побачили, що за ялинками хлопці когось б'ють, на що вони побігли на прохідну заводу і повідомили про бійку охоронців. Коли підбігли на місце, де відбувалася бійка, то хлопці уже порозбігались, а чоловік якого вони били, лежав на землі. Він був роздягнений і побитий. Обличчя було в крові, а нога переломана. Через деякий час один з нападників повернувся, він був одягнений в дублянку, яка належала потерпілому. Скільки було нападників - сказати не може.

Свідок ОСОБА_22,   дала суду аналогічні покази.

Також вина засуджених підтверджується:

- протоколом явки з повинною ОСОБА_4 від 22.01.2009 р. в якому останній розповів про обставини скоєння ним розбійного нападу разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (том 2 а.с. 18);

-     протоколом явки з повинною ОСОБА_3 від 22.01.2009 р. в якому останній розповів про обставини скоєння ним розбійного нападу разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_2(том 2 а.с.20);

•   -     протоколом огляду місця події від 22.01.2009 р., яким дружина потерпілого ОСОБА_20 добровільно видала чоловічу дублянку, яку викрали в потерпілого ОСОБА_8( том 2 а.с.23);

•   -     протоколом огляду предметів від 04.02.2009 р., яким оглянута дублянка,   вилучена у ОСОБА_17 та належить потерпілому ОСОБА_8(том 2 а.с.24);

•   -     долученою до кримінальної справи в якості речового доказу дублянкою, яка належить потерпілому ОСОБА_8( том 2 а.с.25);

- протоколом впізнання особи по фотознімках від 19.02.2009 року свідком ОСОБА_20 -  ОСОБА_2, як того чоловіка, в якого була дерев'яна палка і який разом з іншим чоловіком 21.01.2009 р., біля прохідної заводу «Будмаш» забрав у потерпілого ботинки. (том 2 а.с.28);

-     протоколом впізнання особи по фотознімках від 19.02.2009 року свідком ОСОБА_20 обвинуваченого ОСОБА_3, як того чоловіка,   який разом з іншим чоловіком 21.01.2009 р., біля прохідної заводу «Будмаш» забрав у потерпілого ботинки ( том 2 а.с.30);

•   -     протоколом впізнання особи по фотознімках від 19.02.2009 року свідком ОСОБА_20 обвинуваченого ОСОБА_4, як того чоловіка, який 21.01.2009 р., біля заводу «Будмаш» побив її чоловіка ОСОБА_8 та зняв з нього дублянку.( том 2 а.с.33);

•   -     висновком судово-медичної експертизи №  176 від  17.03.2009 року, згідно з яким у гр. ОСОБА_8 мали місце тілесні ушкодження: закритий перелом великогомілкової кістки лівої гомілки зі зміщенням, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, перелом кісток носа без зміщення, садно перенісся, забійна рана, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я терміном більше 21 дня. Тілесні ушкодження могли виникнути від ударів ногами, взутими у взуття та дерев'яною палкою, наданою на дослідження (том 2 а.с.42-44).

Також,  вина обвинувачених ОСОБА_2,  ОСОБА_4  та ОСОБА_3 вчиненні   розбійних   нападів   на   потерпілих   ОСОБА_12    та   ОСОБА_23, підтверджується показами свідків:

Свідок ОСОБА_24,   суду показав, що   21 січня   2009 року він разом з іншим співробітниками міліції перебував на чергуванні по охороні громадського порядку в місті. Приблизно 20 год. на мобільний телефон зателефонував начальник патрульної служби та повідомив, що біг заводу «Будмаш» відбувається бійка. Прибувши на місце, побачили групу осіб, а саме: трьох жінок і двох охоронців заводу «Будмаш», та «швидку допомогу». Жінки та охоронці повідомили, що троє невідомих  осіб  побили   громадянина.  Також там  знаходився  затриманий   працівниками   охорони ОСОБА_4 Як пояснили свідки, на останньому була куртка, яка належала потерпілому.

Свідки також описали двох інших осіб, яких затримали біля магазину «Таврія». При поверхневому огляді у одного з них, ОСОБА_2, помітили палицю, яку він почав викидати з рукава. Затримавши їх, привели до охоронців на прохідну заводу «Будмаш» для впізнання. Охоронці впізнали обох грабіжників.

Потім, коли ОСОБА_2 привезли в лікарню, щоб перевірити на стан вживання ним алкоголю,  там знаходився потерпілий - молодий хлопець, років 20, який його впізнав, як нападника, та пояснив, що цей чоловік знімав з нього куртку.

Свідок   ОСОБА_25 суду пояснив, що 21 січня 2009 року він разом  з іншими співробітниками Сліпченком та Куликом перебував у пішому наряді по охороні громадського порядку у місті. Близько 21 години їм зателефонував черговий Прилуцького МВ УМВС та повідомив, що біля заводу «Будмаш» відбувається бійка. Підійшовши до прохідної, вони побачили «швидку допомогу», двох жінок та двох охоронців заводу, які затримали одного із учасників бійки - це підсудний ОСОБА_4 Охоронники їм повідомили, що учасників бійки було троє. ОСОБА_4 був у дублянці, яка була одягнена поверх куртки, і охоронники нам пояснили, що він зняв дублянку потерпілого. Також вони описали  прикмети двох інших хлопців. Вони обійшли прилеглу територію до заводу «Будмаш», та залізничного вокзалу, але нікого там не виявили. Потім, хвилин через 40, коли проходили по вул. Переяславській, біля магазину «Таврія», побачили двох осіб, якії прикметам співпадали з тими, що описали охоронці. Вони йшли в сторону заводу. Підійшовши до них представились та під час поверхневого огляду, у громадянина ОСОБА_26 в лівому рукаві побачили дерев'яну палицю, довжиною приблизно 30 см, яка була схожа на качалку. Тоді вони їх затримали і викликали слідчо-оперативну групу.

Крім того, вина підсудних у вчинені вищевказаних злочинів підтверджується :

•   -     висновком товарознавчої експертизи  № С-70 від 18.05.2009 року (т.3 а.с.20-21);

•   -     речовими доказами - палкою, якою підсудні наносили удари потерпілим (т.1 а.с.43-44);

•   -     матеріалами відтворення  обстановки та обставин  події від 24.02.2009 року за участю обвинуваченого ОСОБА_4, в ході якого останній показав та розповів на місці при яких обставинах і де він разом з ОСОБА_3 скоювали вищевказані пограбування та розбійні напади (т.2 а.с.229-238);

•   -     показами свідка ОСОБА_27, яка суду показала, що була в якості понятої    під час  проведення відтворення обстановки та обставин події, під час   якого ОСОБА_4, у вільній формі, без психологічного чи   фізичного тиску на нього, розповідав та показував  на місці, як він разом з ОСОБА_3 скоював пограбування та розбійні напади;

- показами   допитаного, в якості підозрюваного   ОСОБА_3     про те, що він проживає в с.Нова Тернавщина разом із братом ОСОБА_4. Він та брат ніде не працюють. Батьки померли. 01.10.2008 року він приїхав в м. Прилуки. Жив у ОСОБА_28 за адресою АДРЕСА_5 на першому поверсі. В грудні 2008 року, точного числа не пам'ятає, біля універсаму «Центральний», познайомився з ОСОБА_2 В. ОСОБА_4 В. приїхав в м. Прилуки чи 06.01.2009 чи 07.01.2009 року та почав жити разом з ними у ОСОБА_28

19.01.2009 року  він, брат та ОСОБА_2 у ОСОБА_28 вдома , близько 20 години, розпивали самогон, який приніс із собою ОСОБА_2, останній запропонував їм піти в місто. Вони пішли в місто, ходили по центру міста, потім пішли до автовокзалу, а потім пішли в мікрорайон «Ракітне», там за кругом вулиця, що лівіше від центру. Вони по цій вули пройшлися далі, потім розвернулися та пішли назад. Коли йшли назад, то побачили, що по тротуару йшла жінка одягнена в пальто темного кольору, в руці вона несла жіночу сумочку. ОСОБА_2 запропонував їм забрати у жінки сумочку. Вони погодилися. ОСОБА_4 побіг до жінки, а ОСОБА_3 за ним. ОСОБА_4 вихватив у жінки з рук сумочку, а він вдарив жінку кулаком в обличчя, коли її обігнав. Після удару він не обертався та побіг далі за ОСОБА_4 Вони забігли на вулицю, що була справа від них. ОСОБА_4 почав дивитися, що було в сумці. Там вони знайшли жіночий гаманець чорного кольору в якому було 42 гривні купюрами по 10 гривень 2 шт., 20 гривень - 1 шт., та по 1 грнивні - 2 шт., також в гаманці був пропуск на роботу та якісь банківські картки. Вони забрали тільки гроші. Сумочку викинули під паркан на вулиці. Коли вони вийшли з вулочки та пішли в напрямку круга, то їм на зустріч йшов ОСОБА_2. ОСОБА_4 віддав йому гроші. Потім вони пішли до круга, пройшли круг та пішли у вулочку, що йде праворуч. Вони пройшли по вулиці, потім повернулися назад. По цій вулиці неподалік від круга побачили чоловіка, який стояв та балакав по мобільному телефону. Він підійшов до нього попросив у нього закурити та потім пішов далі. ОСОБА_2 йому свиснув та показав, щоб він бив чоловіка. Він повернувся до чоловіка, який стояв до нього задом, кулаком вдарив чоловіка в затилок. В цей момент, ОСОБА_2 підбіг до чоловіка та вдарив його палкою в голову. Від удару палкою чоловік впав на землю. В цей час підбіг і ОСОБА_4, який був з його боку та почав чоловіка бити ногами. ОСОБА_2 продовжував бити чоловіка палкою по голові, при цьому казав, щоб той віддав телефон. Чоловік продовжував тримати телефон в руці та не випускав. Він та ОСОБА_4 били чоловіка ногами. Чоловік віддав телефон та сказав, щоб вони віддали сім-карту. ОСОБА_2 забрав телефон, розібрав його та віддав чоловіку сім-карту. ОСОБА_3 заліз до чоловіка в кишеню та забрав у нього гроші, які були в задній кишені джинсів, які відразу віддав ОСОБА_2. Вони збиралися йти додому, пішли в напрямку центра міста. Вони пройшли міст та метрів за 15 від мосту, побачили дівчину, яка йшла на зустріч. ОСОБА_2 сказав: «Дивись сама йде в руки». Коли вони розходилися з дівчиною, то ОСОБА_4 рукою зачепив її сумку, але дівчина тримала її та не віддавала. Тоді ОСОБА_3 раза тричи вдарив дівчину кулаком по її руці, щоб вона відпустила сумку. ОСОБА_2, в цей час, пройшов далі та стояв чекав їх. ОСОБА_4 забрав сумочку та вони побігли доганяти ОСОБА_2. ОСОБА_4 віддав сумочку ОСОБА_2 та вони разом побігли у бік магазину «Радуга». ОСОБА_3 перед «Радугою» впав, а хлопці побігли далі в двори. ОСОБА_3 їх догнав, але в них вже сумочки не було. Хлопці йому нічого не сказали, він та ОСОБА_2 пішли за самогоном. ОСОБА_2 приніс 1 л. самогону та вони пішли в трьох його пити до ОСОБА_28 в квартиру. Вони розпили самогон та полягали спати. Куди ОСОБА_2 дів телефон він не знає. Знає, що наступного ранку у ОСОБА_2 було 70 гривень, а телефону він не бачив.

20.01.2009 року, близько 20 години, після того як вони розпили 0,5л самогону, ОСОБА_2 сказав, що треба йти знову на діло. Вони вийшли втрьох, тобто він, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, ходили по центру міста. ОСОБА_2 сказав, що кожен день в одному районі бити не можна. В центрі нікого не зустріли. ОСОБА_4 кудись пішов, а вони з ОСОБА_2 пішли до знайомої ОСОБА_7, яка живе в трьох вулицях нижче від міліції справа у вулиці. Вони прийшли до неї, трохи посиділи близько 30 хвилин, випили самогону. Потім пішли назад додому. По цій же вулиці, де живе ОСОБА_7, вони зустріли хлопця, який стояв на обочині та кудись дивився. В хлопця в кишені грала музика. ОСОБА_2 сказав йому, показавши на хлопця: «Бери його, бий, поки не має нікого». Хлопець стояв до нього боком, він вдарив хлопця кулаком в обличчя. Підбіг ОСОБА_2 та вдарив хлопця ногою по ногам і хлопець від цього впав на землю. Вони почали бити хлопця ногами по корпусу, а ОСОБА_2 попав хлопцю ногою в обличчя, від чого у нього пішла кров. Коли вони били хлопця, то до них підійшов якийсь хлопець та спитав навіщо вони його б'ють. ОСОБА_2 сказав хлопцю, якого вони били фразу «Чого ти багато балакаєш?». Хлопець, який підійшов до них після цього розвернувся та пішов у двір. ОСОБА_2 натягнув хлопцю на обличчя шапку, а він почав шукати у хлопця по кишеням телефон. Він знайшов телефон марки «Соні Еріксон» та гроші в сумі 8 гривень. Телефон та гроші віддав ОСОБА_2 ОСОБА_2 був одягнений у свою курточку, дуту, чорного кольору, а він у свою куртку з емблемою «Пума». Після цього вони пішли додому. Куди ОСОБА_2 дів телефон він не знає.

21.01.2009    року вони розпили самогон та ОСОБА_2 сказав, що потрібні гроші і що треба йти когось «виставити». Це було близько 21-22 години, вони в трьох вийшли на вулицю та пішли в напрямку «Ракітного». Попереду їх йшов чоловік, одягнений в балоньєву курточку. ОСОБА_2 сказав: «Давай бити поки не має нікого». За зупинкою, біля прохідної заводу, ОСОБА_4 побіг до чоловіка та вдарив його кулаком ззаду. Підбігли він та ОСОБА_2 і   почали бити чоловіка, в ОСОБА_2 в руках з'явилася палка, якою він почав бити чоловіка. А він почав дивитись кишені чоловіка та знайшов мобільний телефон «Нокіа», який віддав ОСОБА_2, також він зняв з чоловіка курточку та одягнув на себе. ОСОБА_2 почав з чоловіка знімати взуття. В цей час до них з боку мосту йшов чоловік, ОСОБА_4 на нього налетів та почав бити. До ОСОБА_4 підбіг ОСОБА_2 та також почав бити чоловіка ногами. В цей час, він знімав курточку з першого чоловіка. Він тільки зібрався підходити до другого чоловіка, як побачив, що зі сторони центру міста йдуть чи троє чи четверо чоловіків. ОСОБА_4 зняв з чоловіка куртку та побіг у бік мосту. ОСОБА_2 дістав палку, яка в нього була та сказав, що потрібно готуватися. Чоловіки підійшли, але близько до них не підходили. Чоловік сказав ОСОБА_2, щоб він віддав взуття   побитому. ОСОБА_2 кинув туфлі на дорогу та вони пішли у бік мосту. Дійшовши до мосту, вони розвернулися та пішли додому. Вони посиділи трохи дома, а потім ОСОБА_2 сказав, що потрібно шукати йти ОСОБА_4. Вони вийшли з дому та дійшли майже до АЗС, де їх затримали працівники міліції. У ОСОБА_2 із собою була палка. (том 2 а.с.76-77);

- показами допитаного в якості підозрюваного ОСОБА_4   про те, що він проживає разом із братом ОСОБА_3. 04.01.2009 року він приїхав в м. Прилуки, щоб влаштуватися на роботу, зустрів свого брата, який вже був в м. Прилуки та проживав на квартирі у ОСОБА_28 Він ходив і шукав роботу, але ніде на роботу не приймали, тимчасово він, також, почав проживати у ОСОБА_28 Його сестра ОСОБА_15 прийшла до ОСОБА_28 разом із ОСОБА_2, так вони і познайомилися.

19.01.2009   року, коли вони сиділи у ОСОБА_28 вдома та розпивали самогон, ОСОБА_2 запропонував йому та брату заробляти гроші, відбираючи мобільні телефони у перехожих. Вони погодилися. Близько 21 години вони вийшли в місто. Перед тим, як йти, ОСОБА_2 на кухні у ОСОБА_28 взяв дерев'яну качалку, яку сховав в рукав куртки. Вони пішли у бік мікрорайону «Ракітне», пішли по вулиці Фрунзе, зайшли за магазини, що зліва. Перед собою побачили жінку, яка йшла в напрямку «Нового Побуту». В руках вона несла сумку чорного кольору. Цю жінку вони ще побачили на кругу, як вона вийшла з магазина. Напасти на цю жінку була його ідея. ОСОБА_2 залишився біля круга, а він та ОСОБА_3 пішли за цією жінкою. Трохи далі за магазином, по вул.Фрунзе, він наздогнав жінку, вихватив у жінки з рук сумку та побіг далі, а ОСОБА_3 побіг за ним. Чи бив ОСОБА_3 жінку він не бачив, так як біг. Вони забігли у вуличку за консервний завод, де почали дивитися що знаходиться в сумці, Там вони знайшли гаманець жіночий чорного кольору, в якому знаходилися гроші в сумі 54 гривні купюрами номіналом 20 грн. - 1 шт. по 10 гривень - 3 шт., 2 гривень - 2шт., також в гаманці були якісь бумажки. Він забрав гроші, сумку разом із гаманцем викинули біля забору. Потім він разом із ОСОБА_3 знов пішли до круга, де зустрілися із ОСОБА_2 Гроші він віддав ОСОБА_2 Потім вони пішли в інший бік кругу, де по вулиці зустріли хлопця, який дзвонив по телефону. ОСОБА_2 сказав, показавши на хлопця, що можна забрать телефон та «пробити» кармани, після цього тікати. Хлопець йшов у бік «Ракітного». Вони наздогнали хлопця ззаду, ОСОБА_3 першим наніс удар хлопцю кулаком в область голови, потім всі в трьох вони збили хлопця з ніг та він упав на землю. Хлопець продовжував тримати телефон в руці та не віддавав його. ОСОБА_3 намагався вирвати з рук телефон, але в нього не виходило. Тоді ОСОБА_2 дістав з рукава дубинку та почав бити хлопця по голові, кажучи, щоб він віддав телефон, вони почали в трьох бити хлопця ногами. ОСОБА_3 забрав телефон та віддав його ОСОБА_2, Вони в трьох передивилися кишені хлопця. Він нічого не знайшов, а ОСОБА_2 знайшов пару гривень та сказав, що хлопець пустий та пішов. Чи знаходив ще щось ОСОБА_3 - не знає. Хлопець попросив, щоб вони віддали йому сім-карту. ОСОБА_2 розібрав телефон, вийняв карточку та віддав хлопцю. Після цього, вони пішли в напрямку центру міста. Пройшовши міст, вони побачили, що їм на зустріч йде дівчина із спортивною сумкою в руках. Він запропонував відібрати в неї сумку. ОСОБА_2 пішов трохи вперед, а вони з ОСОБА_3 трохи відстали від нього. Коли порівнялися з дівчиною, то він рукою захватив сумку, але дівчина її не відпускала. Тоді ОСОБА_3 вдарив дівчину кулаком по голові, а він висмикнув сумку та вони побігли в напрямку центра міста, повернули; двори за магазином «Радуга». Вони в трьох передивилися сумку та забрали з сумки пару жіночих кросівок синьо-білого кольору, мобільний телефон слайдер чорного кольору, олімпійку чорного кольору. Сумку викинули на кришу невисокої будівлі. Після цього, вони пішли додому. ОСОБА_3, після цього, сам сходив в магазин за горілкою. Речі які вони викрали, залишили у ОСОБА_28 в квартирі. Мобільні телефони теж залишили в квартирі.

20.01.2009 року в місто він не виходив, так як коли біг, то підвернув ногу, яка сильно боліла. У вечері вони, тобто він , ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_15 розпивали самогон. Він напився та ліг спати. Чи ходили хлопці в місто він не знає.

21.01.2009 року у вечері вони знову сиділи розпивали самогон, а потім ОСОБА_2 сказав, що потрібно сходити на діло. Він відповів, що сходимо так як в нього трохи попустило ногу. Він, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшли на вулицю та пішли знову в район «Ракітного». Це відбувалося близько 20 години 30 хвилин. ОСОБА_2 знову з собою взяв скалку. Вони йшли в напрямку мосту, назустріч йшов чоловік. Хтось з них, точно не пам'ятає, запропонував «виставити» цього чоловіка. Біля прохідної заводу «Будмаш» ОСОБА_3 першим ударив чоловіка кулаком в голову, а потім його почали бити він та ОСОБА_2. Вони почали «пробивати» його кишені, але в цей час проходив ще один чоловік та він побіг за ним. Наздогнав його трохи дальше від першого чоловіка, спіймав чоловіка за куртку та зробив йому підніжку від якої чоловік впав на землю. В цей час підбігли ОСОБА_2 та ОСОБА_3. У ОСОБА_2 в руках була палка. Вони почали чоловіка бити руками і ногами. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали «пробивати» кишені чоловіка. Потім він почав знімати з чоловіка дублянку коричневого кольору. Зняв дублянку та побіг через гаражі в район вокзалу. Почекав там трохи, одів на себе дублянку та потім вирішив йти додому. Коли проходив повз прохідну заводу, то там лежав чоловік у якого він забрав дублянку, а біля нього стояли охоронці з прохідної та жінка. Коли він проходив повз них, то жінка побачила на ньому дублянку та почала кричати, що це дублянка її чоловіка. Він почав казати, що дублянка його, але жінка сказала, що в кармані повинні бути ключі чоловіка, які потім вона знайшла в нагрудному кармані. Його чоловіки затримали, згодом приїхали працівники міліції, які доставили його до Прилуцького МВ УМВС. Куди поділися ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він не знає, (том 2а.с.116-117).

Вищевказаними доказами підтверджується  і вина  засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у втягненні неповнолітнього ОСОБА_3 у злочинну діяльність.

Згідно  висновку наркологічної експертизи від 26.02.2009 року ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4  виявляють ознаки психічних та поведінкових розладів, внаслідок вживання алкоголю.

Вживання зі шкідливими наслідками. Лікування віл алкоголізму не потребують (т.2 а.с.248, 252, 256)

Покази засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в цій частині, що злочини вони скоювали не із ОСОБА_2, а з невідомим на ім'я ОСОБА_16  - суд правильно оцінив критично, оскільки їх покази в цій частині  спростовуються   їхніми ж показами даними ними в якості підозрюваних 22.01.2009 року та явками з повинною. При скоєні  грабежів та розбійних нападів, ОСОБА_2 був чітко упізнаний та ідентифікований  потерпілими:  ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_12 , свідками: ОСОБА_19,  ОСОБА_16.

Такі покази засуджених, в цій частині суд правильно розцінив, як намагання звільнити від відповідальності ОСОБА_2

Твердження  ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що вони дали свідчення  відносно ОСОБА_2 під психологічним тиском  з боку працівників міліції спростовуються   матеріалами перевірки проведеної Прилуцькою міжрайонною прокуратурою    (т 2  а.с.211-214)

Також, факт того, що ім'я ОСОБА_16  є надуманим  підтверджується тим, що про це ОСОБА_3 та ОСОБА_4 почали говорити лише  через 10 днів після  затримання  і так  і не могли назвати  ні  прикмети цієї людини, ні  адреси  його проживання, хоча, за їхніми показами, зустрічалися  майже кожного дня.

Невизнання  ОСОБА_3 своєї вини  у епізоді пограбування   потерпілого ОСОБА_8, на підставі того, що він особисто не забирав у нього мобільний телефон також не могло бути прийнято судом до уваги, оскільки дії ОСОБА_3були узгоджені з діями  ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і були направлені на досягнення конкретної цілі - пограбування та розбійні напади на людей, з метою заволодіння їх майном, в якій кожен з них виконував  конкретну роль, згідно ситуації, яка складалася на момент скоєння злочину.

Невизнання свої вини ОСОБА_2 та ОСОБА_4  у  втягнені неповнолітнього ОСОБА_3 у злочинну діяльність, суд правильно розцінив , як одну із форм свого захисту та уникнення відповідальності за скоєне, оскільки    вони  знали вік ОСОБА_3 та свідомо  втягували його у скоєння злочинів.

 Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.304 КК України, як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.

Відносно епізодів відкритого  викрадення чужого майна у потерпілих:  ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6 за ч.2 ст.186 КК України, як заволодіння чужим майном, поєднане з насильством , яке не є небезпечним для життя потерпілого, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Відносно епізодів, які виразилися у нападі на потерпілих: ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_8   за ч.2 ст.187 КК України, як  розбійний напад, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою яка раніше вчинила розбій.

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані судом за ч.1 ст.304 КК України, як втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.

Відносно епізодів відкритого викрадення чужого майна у потерпілих: ОСОБА_11, ОСОБА_6 за ч.2 ст.186 КК України, як заволодіння чужим майном, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя потерпілого, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Відносно епізодів, які виразилися у нападі на потерпілих: ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_8  за ч.2 ст.187 КК України, як  розбійний напад, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою яка раніше вчинила розбій.

Дії ОСОБА_3, правильно кваліфіковані судом відносно епізоду відкритого викрадення чужого майна потерпілої ОСОБА_11, ОСОБА_6 за ч.2 ст.186 КК України, як заволодіння чужим майном, поєднане з  насильством, яке не є небезпечним для життя потерпілого, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Відносно епізодів, які виразилися у нападі на потерпілих: ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9  за ч.2 ст.187 КК України, як  розбійний напад, з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою яка раніше вчинила розбій.

При призначенні покарання засудженим, суд врахував,  що всі вони раніше притягувались до кримінальної відповідальності, судимості непогашені, ОСОБА_2 за місцем відбуття попереднього покарання характеризується негативно, ОСОБА_4 характеризується посередньо, ОСОБА_3 також характеризується посередньо.

Як обтяжуючу відповідальність обставину, суд врахував, те, що злочини скоювалися підсудними у стані алкогольного сп'яніння, як пом'якшуючу відповідальність, засудженого ОСОБА_3, суд враховував те, що він скоював злочини  будучи неповнолітнім.

Колегія суддів вважає, що засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не навели переконливих доводів для задоволення їх апеляцій.

Підстав для скасування вироку суду, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів

                                           У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засуджених: ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3     залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області    від 05 серпня 2009 року щодо засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3     – без зміни.

                                                           Судді:  

 Білобров В.Д.                            Щербаков О.С.                             Трейтяк О.П.