ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2009 року №283/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Онишкевича Т.В., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання: Сивулич О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 09.10.2008 року звернулась в місцевий суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є матір’ю ОСОБА_2 , здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В зв’язку із чим має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», яка встановлює таку допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте, відповідач у 2007 році таку допомогу виплачував у значно заниженому розмірі.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Рівненського міського виконавчого комітету нарахувати та виплатити ОСОБА_1 1194,27 грн. недоплаченої за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Суд виходив з того, що дії відповідача щодо виплати допомоги позивачці не відповідають ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідач управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що управління правомірно, в межах наявних фінансових ресурсів здійснювало виплати, передбачені Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» у порядку, розмірі та у спосіб, визначених діючим законодавством України на момент відповідних виплат.
О соби які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується відповідним свідоцтвом про народження, здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку та має право на отримання щомісячної грошової допомоги відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V, дію ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» на 2007 рік було зупинено та у відповідності до ст. 56 означеного Закону №489-V встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих осіб надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особі за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Р ішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, справа №1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 56, пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Беручи до уваги той факт, що положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», за якою у 2007 році виплата державної допомоги сім’ям з дітьми відповідно до Закону України « «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» не відповідає Конституції України, тому місцевим судом зроблено підставний висновок, що стороні позивача її виплачено не в повному обсязі.
З огляду на наведене, дії відповідача щодо виплати допомоги позивачці в розмірі, що не відповідає ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» слід визнати неправомірними та поновити порушене право останньої з жовтня 2007 та по грудень 2007 рік.
При цьому колегія суддів вважає, що конкретні розрахунки розміру допомоги повинен визначити відповідач в межах передбачених Конституцією та законами України повноважень
Отже, враховуючи, що відповідач у справі повинен діяти лише в межах передбачених Конституцією та законами України, суд приходить до висновку, що останній в особі саме управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради має нести відповідальність за дії (бездіяльність) вчинені в межах належного йому правового поля.
Доводи відповідача з приводу відсутності коштів на подібні цілі не можуть слугувати аргументом у відмові в позовних вимогах.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року по адміністративній справі №2-а-4864/08 – залишити без змін, уточнивши її резолютивну частину, а саме виклавши резолютивну частину в такій редакції:
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року з урахуванням виплачених сум, та виключивши посилання на конкретний розмір суми, що підлягає нарахуванню та виплаті позивачці
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлений 10.11.2009 року
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді Т.В.Онишкевич
В.В.Ніколін