Судове рішення #6638957



КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


                       

Справа № 22-а-35317/08                                               Головуючий у І інстанції – Клопот С.Л.,                                                                                                                                       Суддя-доповідач – Костюк Л.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И


    20 жовтня 2009 року                                                                  м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

                      головуючого – судді Костюк Л.О. ,

                              суддів                         Горянов А. М., Хрімлі О.Г.,

                              при секретарі             Бундукову С.В.,

     

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу начальника  Чернігівської виправної колонії №44 Управління ДДУПВП в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2008 року у справі за позовом  ОСОБА_1 до Чернігівської виправної колонії №44 Управління ДДУПВП в Чернігівській області про стягнення матеріальної допомоги, -



В С Т А Н О В И В :


У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом в якому просила стягнути з відповідача не сплачену матеріальну допомогу за 2007 рік станом на 26.12.2007 р. в розмірі 1424,09грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2008 року вказаний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2008 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, пояснення учасників судового розгляду та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 була звільнена зі служби у відставку Збройних Сил за ст. 65 «в» ( за віком).

Відповідно до п. 10  «Інструкції про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи» затвердженої Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 18 жовтня 2004 року №203 особам рядового і начальницького складу, у тому числі тим, хто перебуває у розпорядженні органу або установи, виплачується матеріальна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на рік

Матеріальна допомога нараховується з окладу за штатною посадою з урахуванням підвищень посадових окладів, окладу за спеціальним званням, процентної надбавки за вислугу років, щомісячної 100-відсоткової надбавки, додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, які були встановлені особі рядового і начальницького складу за станом на 1 число місяця, у якому здійснюється виплата матеріальної допомоги, премій). При цьому частина матеріальної допомоги, яка обраховується від суми премій, визначається як середньомісячна сума за попередні повні дванадцять календарних місяців.

Як вбачається з грошового атестату №17 (а.с.12) вказана допомога у 2007 році позивачці виплачена не була.

Твердження апелянта про те, що матеріальна допомога є додатковим видом грошового забезпечення і не носить обов’язкового характеру не приймається колегією суддів до уваги, оскільки даний вид грошового забезпечення не знаходиться у залежності з наявністю бюджетного фінансування.

Відповідно до Довідки №5 (а.с. 42) в 2007 році матеріальну допомогу виплачено 24 особам з числа рядового і начальницького складу.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Чернігівський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду – без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд


у х в а л и в :


Апеляційну скаргу начальника  Чернігівської виправної колонії №44 Управління ДДУПВП в Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2008 року – без змін.


Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 27 жовтня 2009 року.



    Головуючий суддя                                                            Л. Костюк



    Судді:                                                                                 А. Горяйнов


                       

                                                                                              О. Хрімлі

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація