Справа № 310/7514/16-а

2-а/310/69/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу роти ДПС ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, скасування постанови, закриття провадження по справі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до поліцейського взводу роти ДПС ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 про визнання дій незаконними, скасування постанови, закриття провадження по справі в якому зазначив, що 26.10.2016 року відповідачем було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ПС2 №149779 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідно до якої накладено штраф у розмірі 425 грн. Вважав, що постанова не відповідає чинному законодавству України, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню. Постанова винесена за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що не порушував правила проїзду перехрестя . Він рухався по правій крайній смузі дороги, яка має дві смуги руху в одному напрямку. На ній не встановлено знак, який позначає перехрестя. Дорожня розмітка на даній ділянці дороги практично відсутня або непомітна. Звинувачуючи його в тому, що він не уступив дорогу транспортному засобу, який рухався по головній дорозі відповідач не вказав учасника дорожнього руху, якого він змусив змінити напрямок руху або швидкість. Справа про адміністративне правопорушення по суті не розглядалась. Його позбавили права підготуватися для дачі пояснень, скористатися правовою допомогою, не прийняли клопотання. Крім того, відповідач не представився, не склав протокол про адміністративне правопорушення і на його прохання не пред’явив службове посвідчення. При накладанні адміністративного стягнення не враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність. Зазначив, що порушення Правил дорожнього руху не відносяться до переліку адміністративних правопорушень, штрафи на які накладаються на місці їх вчинення. Просив визнати дії поліцейського взводу ДПС Василівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення від 26.10.2016 року, серія ПС2 №149779 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП за якою його оштрафовано на 425 грн. незаконними. Скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 26.10.2016 року, серія ПС2 №149779 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України за відсутністю в діях складу правопорушення.

Позивач у судовому засідання вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги не визнав, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

З’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

Згідно постанови від 26.10.2017 року ОСОБА_1 26.10.2016 року об 11 годині 42 хвилини керуючи транспортним засобом DAEWOO LANОS, номерний знак НОМЕР_1, на 341 км а/д Харків - Сімферополь порушив правила проїзду перехрестя рухаючись по другорядній дорозі не надав дорогу транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, не створюючи аварійну обстановку, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП України (а. с. 6).

Стаття 122 ч 2 КпАП України передбачає адміністративну відповідальність у випадку порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідач посилався на відеофікасцію з зовнішньої камери спостереження на посту ДПС, але суд не може взяти її до уваги, оскільки відофіксація здійснена в такому форматі та якості, що встановити марку та номерний знак транспортного засобу, який знято на відео неможливо. Інших доказів, які би підтверджували скоєння ОСОБА_1 правопорушення суду не надано.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів правомірності винесеного ним рішення, суд приходить до висновку, що дії поліцейського взводу роти ДПС ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 щодо винесення постанови від 26.10.2016 року серія ПС2 №149779 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП слід визнати незаконними, а постанову від 26.10.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід скасувати.

Що стосується позовних вимог про закриття провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП України слід відмовити, оскільки зазначене питання повинно вирішуватись уповноваженою на це особою в порядку встановленому КпАП України.

Керуючись ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, ст.ст. 251, 258, 283, 122 КпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії поліцейського взводу роти ДПС ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 щодо винесення постанови від 26.10.2016 року серія ПС2 №149779 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Скасувати постанову поліцейського взводу роти ДПС ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 від 26.10.2016 року серія ПС2 №149779 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя