ВІЙСЬКОВИЙ   МІСЦЕВИЙ   СУД   МИКОЛАЇВСЬКОГО   ГАРНІЗОНУ  

54030, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, б.41, тел. (0512) 35-44-33  

Справа №1-26/2009  

В И Р О К                                    

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 вересня 2009 року                                                                                          місто Миколаїв .  

Військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону у під головуванням підполковника юстиції Рудяка А.В., при секретареві Марковській О.В. з участю державного обвинувача полковника юстиції Кашука О.В., у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини 26489 рядового

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Вязове Краснокутського району Харківської області, українець, раніше не засуджений, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодружений, призваний на строкову військову службу  Червонозаводським районним військовим комісаріатом міста Харкова в грудні 1995 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 і мешкає за адресою: АДРЕСА_2

в скоєнні злочину передбаченого ст.408 ч.1 КК України.

Судовим слідством військовий суд

В С Т А Н О В И В:

Рядовий ОСОБА_3, проходячи військову службу у військової частині 26489, яка дислокувалася у місті Миколаєві, вважаючи, що в нього не склалися відносини з коханою дівчиною, вирішив тимчасово ухилитися від військової служби.

Реалізуючи свої наміри, ОСОБА_3 в післяобідній час 21 червня 1996 року перелізши через паркан самовільно без поважних причин залишив військову частину та став проводити час за своїм розсудом в місті Миколаєві, а також за місцем мешкання батька в місті Харкові.

Через деякий час, побоюючись кримінальної відповідальності за скоєне, ОСОБА_3 вирішив зовсім ухилитися від військової служби, не повертатися у військову частину в зв’язку з чим в 1997 році виїхав в Нижньогірський  район Автономної Республіки Крим, де став приховуватися в селі Стрепетово, проживаючи в будинку своєї знайомої ОСОБА_4 до моменту свого затримання - 28 липня 2009 року співробітниками Сімферопольського МУ УМВС України в АР Крим.

Підсудний ОСОБА_3 свою вину у викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав свідчення відповідні за своїм змістом зазначеному в описовій частині вироку та пояснив, що проходячи військову службу у військової частині А-26489, яка дислокувалася у місті Миколаєві вважаючи, що в нього не склалися відносини з коханою дівчиною, вирішив тимчасово ухилитися від військової служби.

Реалізуючи свої наміри, ОСОБА_3 в післяобідній час 21 червня 1996 року, перелізши через паркан, самовільно без поважних причин залишив військову частину та став проводити час за своїм розсудом в місті Миколаєві, а потім за місцем мешкання батька в місті Харкові.

Через деякий час, побоюючись кримінальної відповідальності за скоєне, ОСОБА_3 вирішив зовсім ухилитися від військової служби, не повертатися у військову частину, в зв’язку з чим в 1997 році виїхав в Нижньогірський район Автономної Республіки Крим, де став приховуватися в селі Стрепетово, проживаючи в будинку своєї знайомої ОСОБА_4 до моменту свого затримання.  

Вранці 28 липня 2009 року ОСОБА_3 був затриманий співробітниками Сімферопольського МУ УМВС України в АР Крим.

В зв’язку з тим, що фактичні обставини справи ніким з учасників процесу не оспорювались, підсудний ОСОБА_3 свою вину визнав повністю суд, керуючись ст.299 КПК України, з’ясувавши думку учасників судового розгляду, дійшов висновку про недоцільність дослідження в судовому засіданні інших доказів, наявних у справі .

Військово-лікарська комісія визнала ОСОБА_3 придатним до військової служби.

Оскільки рядовий ОСОБА_3 з метою тимчасово ухилитися від військової служби 21 червня 1996 року самовільно без поважних причин залишив військову частину, після чого вирішив зовсім ухилитися від військової служби і знаходився незаконно поза службою до моменту свого затримання 28 липня 2009 року, то скоєне ним військовий суд кваліфікує як дезертирство за ч.1 ст.408 КК України.

Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 скоїв дезертирство виходячи з того, що він самовільно без поважних причин залишив військову частину після чого в нього виникла мета ухилитися від військової служби зовсім, досить тривалий час – більш 13 років – ховався від служби, правоохоронних органів і навіть батька, в органи військового управління не звертався, влаштовувався працювати на різні роботи, змінював місце мешкання, втратив військові документи та громадянський паспорт, будучи двічі притягнутий до адміністративної відповідальності приховував свою належність до Збройних Сил України, після чого продовжував укриватися до тих пір поки не був затриманий.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд враховує, що він виховувався одним батьком і його сім’я знаходилася в скрутному матеріальному становищі, до призову в армію займався суспільно-корисною працею і ні в чому негідному замічений не був, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і не був засуджений, військову службу проходив нетривалий час і не встиг отримати належного військового виховання, командуванням по службі характеризувався тільки позитивно, його батько помер в період ухилення від військової служби, а також факт щирого каяття у скоєному.

Останню обставину військовий суд визнає пом'якшуючою покарання ОСОБА_3.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, його особу та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, військовий суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбуття покарання і вважає можливим звільнити ОСОБА_3 від покарання з випробуванням.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.408 КК України на підставі якої позбавити його волі строком на 2 (два) роки.

У відповідності до ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, протягом в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього, згідно ст.76 того ж КК обов’язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 – взяття під варту, де він знаходився з 28 липня до 16 вересня 2009 року - скасувати, в зв’язку з чим негайно звільнити його з під варти в залі судового засідання.

На вирок може бути подана апеляція у військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил через військовий місцевий суд Миколаївського гарнізону протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

ГОЛОВУЮЧИЙ ПО СПРАВІ

ПІДПОЛКОВНИК ЮСТИЦІЇ А.  РУДЯК