ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2009 року № 22-а-15107/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі:
головуючого-судді Олендера І.Я.,
суддів Старунського Д.М., Каралюса В.М.,
при секретарі Корчинській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 жовтня 2008 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до прокуратури Чернівецької області, прокуратури Першотравневого району м.Чернівці про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання розглянути заяву про злочин від 11.10.2007 року у відповідності до вимог ст. 97 КПК України, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулись в суд з адміністративним позовом до прокуратури Чернівецької області, прокуратури Першотравневого району м.Чернівці про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання розглянути заяву про злочин від 11.10.2007 року у відповідності до вимог ст. 97 КПК України.
В обґрунтування позову зазначали, що 11.10.2007 року вони звернулись із заявою про злочин безпосередньо до прокуратури Першотравневого району м.Чернівці. Стаття 97 КПК України зобов’язувала прокуратуру Першотравневого району м.Чернівці перевірити їх заяву в строк не більше 10 днів, однак, лише 15.02.2008 року їм було надано відповідь прокуратури Чернівецької області на заяву, яка не є постановою, як цього вимагає ч. 1 ст. 99 КПК України. Вважають, що ця відповідь суперечить вимогам ст. 12 Закону України «Про звернення громадян», оскільки дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним законодавством.
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 жовтня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1. та ОСОБА_2. відмовлено.
Зазначена постанова мотивована тим, що позивачам було надано вичерпну відповідь, з якої вбачається, що 10.04.2001 року слідчим ОВС прокуратури м.Чернівці за наслідками проведеної додаткової перевірки відмовлено в порушені кримінальної справи відносно посадових осіб Першотравневого райвиконкому м.Чернівці ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. на підставі ст..6 п.2 КПК України за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст..ст.66,166,172 КК України. За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що прокуратурою Чернівецької області, як і прокуратурою Першотравневого району м.Чернівці вірно прийнято рішення про розгляд заяви позивача в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», а не в порядку ст. 97 КПК України.
Не погоджуючись з цією постановою, ОСОБА_1. та ОСОБА_2. подали апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову якою задовольнити їх позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що стаття 97 КПК України зобов’язувала прокуратуру, як Чернівецької області так і Першотравневого району м.Чернівці перевірити їх заяву в строк не більше 10 днів. Незважаючи на це, 23.02.2008 року вони отримали відповідь прокуратури Чернівецької області на свою заяву, яка не є постановою, як цього вимагає ч. 1 ст. 99 КПК України. Вважають, що ця відповідь суперечить вимогам ст. 12 Закону України «Про звернення громадян», оскільки дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним законодавством. У разі, якщо їх заява вже була розглянута раніше, чи не містила відомостей щодо злочину, чи суб’єкта злочину, прокуратура зобов’язана була винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яку вони могли б оскаржити у встановленому законом порядку.
Сторони в судове засідання не явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.10.2007 року позивачі звернулись до прокуратури Першотравневого району м.Чернівці із письмовою заявою про злочин (а.с.6-7), що відповідачами не оспорюється.
15.02.2008 року в їх адресу було скеровано лист за підписом заступника прокурора Чернівецької області № 04/2-2002-98 в якому він повідомляє позивачів про те, що слідчим ОВС прокуратури м.Чернівці за наслідками проведеної додаткової перевірки відмовлено в порушені кримінальної справи відносно посадових осіб Першотравневого райвиконкому м.Чернівці ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. на підставі ст..6 п.2 КПК України за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст..ст.66,166,172 КК України , а відтак, не може бути розглянута у відповідності до вимог ст. 97 КПК України, у зв’язку з чим, надається відповідь згідно вимог Закону України «Про звернення громадян».
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що прокуратурою Чернівецької області вірно прийнято рішення про розгляд заяви позивачів в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян», а не в порядку ст. 97 КПК України.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
У відповідності до ст. 95 КПК України заяви або повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними або письмовими. Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається.
У Кримінально-процесуальному кодексі відсутня норма, що містить вказівку щодо порядку викладу змісту заяв або повідомлень про злочини. Це свідчить про те, що закон не обмежує зміст таких повідомлень певними процесуальними рамками, оскільки зробити це неможливо і недоцільно.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що заява про злочин, з якою звернулись позивачі до відповідача – прокуратури Першотравневого району м.Чернівці у письмовій формі, підписавши її та виклавши в ній обставини, які, на їх думку, свідчать про її обґрунтованість, відповідала вимогам ст. 95 КПК України.
Частиною 2 ст. 97 КПК України визначено, що по заяві або повідомленню про злочин прокурор зобов’язаний не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю. Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Враховуючи те, що КПК України встановлює вичерпний перелік рішень, які зобов’язаний прийняти прокурор у разі надходження заяви або повідомлення про злочин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, отримавши заяву про злочин, був зобов’язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законодавством України.
Діяльність прокурора по розгляду заяв і повідомлень про злочини, полягає у їх вивченні, аналізі, оцінці, у разі необхідності перевірці, й прийнятті рішень по суті: порушенні кримінальної справи; відмові в порушенні кримінальної справи; направленні заяви або повідомлення за належністю.
Колегія суддів також зауважує, що у відповідності до ст. 12 Закону України «Про звернення громадян» д ія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції. А відтак, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно надав позивачам аргументовану відповідь згідно вимог цього Закону, колегія суддів вважає помилковим.
Враховуючи те, що відповідачами не було прийнято жодне із перелічених у ст. 97 КПК України рішень, які вони були зобов’язані прийняти розглядаючи заяву позивачів про злочин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є підставними, а прийнята постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1,4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, колегія суддів –
п о с т а н о в и л а:
А пеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – задовольнити.
Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 жовтня 2008 року в справі № 2-а-92/2008 скасувати та прийняти нову якою адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до прокуратури Чернівецької області, прокуратури Першотравневого району м.Чернівці про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання розглянути заяву про злочин від 11.10.2007 року у відповідності до вимог ст. 97 КПК України задовольнити.
Визнати бездіяльність прокуратури Першотравневого району м.Чернівці та прокуратури Чернівецької області при розгляді заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протиправною.
Зобов’язати прокуратуру Першотравневого району м.Чернівці та прокуратуру Чернівецької області розглянути заяву про злочин, прийняту від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 11.10.2007 року, у відповідності до вимог ст. 97 КПК України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України – з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя : І.Я.Олендер
Судді: Д.М.Старунський
В.М.Каралюс
Повний текст постанови виготовлено 02.10.2009 року.