ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2009 року № 22-а-18548/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі:
головуючого-судді Олендера І.Я.,
суддів Каралюса В.М., Старунського Д.М.,
при секретарі Корчинській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі, Головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області, про повернення збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернулась в Тернопільський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі, Головного управління Державного казначейства України у Тернопільській області, про повернення збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
24 жовтня 2008 року Тернопільським окружним адміністративним судом було прийнято постанову в даній адміністративній справі, згідно якої позов було задоволено, а саме зобов’язано Головне управління Державного казначейства України у Тернопільській області повернути позивачу з рахунку Державного бюджету, відкритого Управлінням ДКУ у м.Тернополі за кодом бюджетної класифікації доходів бюджету 24140500 «Додатковий збір на виплату пенсій з операцій купівлі-продажу нерухомого майна» кошти сплачені 03.07.2008 року, згідно квитанції № 63 в сумі 3940 грн. 00 коп.
В обґрунтування постанови суд першої інстанції вказав, що позивач вперше придбав житло за договором купівлі-продажу квартири і при оформлені документів безпідставно сплатив збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості на суму 3940 грн., а тому вказана сума підлягає поверненню йому, як зайво сплачена.
Вказану постанову суду в апеляційному порядку оскаржив відповідач –УПФУ в м.Тернополі, який в поданій апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема не враховано, що у відповідача не було даних, щодо попередніх операцій позивача з нерухомістю, та даних, що такий придбавав нерухоме майно – житлову квартиру вперше. Відтак, оскільки позивач сам сплатив такий збір, то підстав для його повернення не має.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить її відхилити.
Представники відповідачів в судове засідання не явились, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце апеляційного розгляду, тому на підставі ч.4 ст.196 КАС України такий проведено у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача на заперечення проти доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, і це правильно встановлено судом першої інстанції позивач 03.07.2008 року згідно договору купівлі-продажу квартири, придбав у власність квартиру АДРЕСА_1 та ним було сплачено збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості, що складає 3940 грн. 00 коп. (а.с.6,9)
Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач в силу вимог п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.2007 року та п.15-1 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» затвердженого ПКМУ від 03.11.1998 року № 1740 не є платником збору на обов’язкове пенсійне страхування із зазначеної вище операції купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки таке він придбавав вперше, що підтверджується відповідними довідками ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації», філією Тернопільського міського відділення № 6350 ВАТ «Державний ощадний банк України» та витягом з Державного реєстру правочинів від 24.10.2008 року (а.с.7,21-22,26-27).
Таким чином, позивач має право на повернення вказаної вище суми внесеного збору, як зайво сплаченого.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно застосовано спосіб відновлення порушених прав позивача у вигляді зобов’язання повернути позивачу вказану вище, зайво сплачену, суму збору.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об’єктивно і всебічно з’ясованих обставинах, відповідає вимогам ст.ст. 2,10,11,71,72,138,143,159,161-163 КАС України, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, 206 КАС України, колегія суддів –
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2008 року по справі № 2-а-6844/08 – без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.
На ухвалу апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після проголошення, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя : І.Я.Олендер
Судді: В.М.Каралюс
Д.М.Старунський
Повний текст ухвали виготовлено 02.10.2009 року.