РІШЕННЯ Іменем України
29 червня 2006 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого Берзіньш В.С.
Суддів Шестакової Н.В. Горбань В.В. При секретарі Сафіній Ф.Ф.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДАТ «Чорноморнафтогаз» про визнання недійсним наказів, виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за неоформлену пенсію, відшкодування моральної шкоди, покладення обов'язку привести трудову книжку у відповідність до вимог Інструкції „Про порядок ведення трудових книжок робітників" та визнання позивачки ветераном праці за апеляційною скаргою представника ДАТ «Чорноморнафтогаз» на рішення Чорноморського районного суду від 31 грудня 2005 року,
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2002 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДАТ «Чорноморнафтогаз» про визнання недійсним наказу №НОМЕР_1 та наказу № НОМЕР_2, виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 29.11.2002 року, стягнення компенсації за неоформлену пенсію у сумі 7650грн., відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000грн., покладення обов'язку привести трудову книжку у відповідність до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, визнання позивачки ветераном праці та покладення на відповідача зобов"язання щодо звільнення її у зв"язку з виходом на пенсію. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до рішення суду від 05.03.2002 року її поновлено на роботі на попередній посаді нормувальника УРБ ДАТ «Чорноморнафтогаз», однак у листопаді 2002 року позивачку незаконно відсторонено від роботи на підставі ухвали Апеляційного суду АРК від 25.11.2002 року; до трудової книжки внесено кілька записів про недійсність попередніх відомостей, тому вона набула непридатного стану; останні записи у трудовій книжці не відповідають вимогам Інструкції „Про порядок ведення трудових книжок робітників".
Рішенням суду позов задоволено частково: стягнуто з ДАТ «Чорноморнафтогаз» за час вимушеного прогулу з 29.11.2002 року по 02.08.2004 року середньомісячну заробітну плату в сумі 23119грн. 83коп., моральну шкоду 2000грн., судові витрати за надання юридичної допомоги 1500 грн., а також зобов'язано внести до трудової книжки запис про період вимушеного прогулу з 06.03.2002 року по 02.08.2004 року. Стягнуто на користь держави мито у сумі 282 грн.
В решті вимог позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Додатковим рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ДАТ «Чорноморнафтогаз» за період вимушеного прогулу з 02.08.2004 року до 31.12.2005 року середньомісячну заробітну плату в сумі 20214грн. 08коп.
Справа №22-4238/2006р. Головуючий в 1 інстанції Стебівко О.І.
Доповідач Шестакова Н.В.
В апеляційній скарзі представник ДАТ «Чорноморнафтогаз» ставить питання про скасування рішення з ухваленням нового рішення по справі, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не застосовані норми права, які мають відношення до правовідносин між сторонами, в основу рішення покладені недоведені обставини справи.
Додаткове рішення також було оскаржене ДАТ «Чорноморнафтогаз», але оскільки строк для його апеляційного оскарження пропущений без поважних причин, ухвалою Апеляційного суду від 07 червня 2006 року апеляційна скарга ДАТ «Чорноморнафтогаз» на додаткове рішення Чорноморського районного суду АРК від 21 березня 2006 року залишена без розгляду.
Розглянувши апеляційну скаргу на рішення суду в межах оскарження, заслухавши позивачку та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Частково задавольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що розірвання трудової угоди або усунення працівника від роботи в зв"язку зі скасуванням рішення про поновлення працівника на роботі законом не допускається; період роботи з моменту поновлення ОСОБА_1 на роботі 06.03.2002 року до відсторонення її з роботи 29.11.2002 року незаконно не був включений до загального стажу роботи, необхідного для оформлення пенсії. Тому підлягає скасуванню наказ від 28.11.2002 року про скасування наказу від 06.03.2002 року, період часу з 29.11.2002 року по 02.08.2004 року є вимушеним прогулом, у зв"язку з чим до трудової книжки необхідно внести запис про зазначений період вимушеного прогулу; також на користь позивачки підлягає стягненню заробітна плата у сумі 23119грн. 83коп. та моральна шкода у розмірі 2000грн.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції у частині задоволення позову зроблені з порушенням норм матеріального права.
Як свідчать матеріали справи, на підставі рішення Красноперекопського міського суду від 05.03.2002 року позивачку було поновлено на роботі нормувальника в УРБ ДАТ «Чорноморнафтогаз» за наказом №НОМЕР_3. Ухвалою Апеляційного суду АРК від 25.11.2002 року скасовано рішення Красноперекопського міського суду від 05.03.2002 року. На підставі зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції за наказом №НОМЕР_1 було скасовано наказ №НОМЕР_3 про поновлення позивачки на роботі (а.с.4). Скасування наказу про поновлення позивачки на роботі не суперечить діючому законодавству, приймаючи до уваги те, що негайне виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, яке передбачене ст.217 ЦПК України у редакції, яка діяла на момент ухвалення рішення від 05.03.2002 року, по суті стосується періода після ухвалення рішення на весь час дії зазначеного рішення. Тобто скасування рішення про поновлення працівника на роботі у апеляційному або касаційному порядку виключає можливість продовження трудових відносин між працівником, якого звільнено за законними підставами, та работодавцем на підставі рішення суду. Як роз"яснено Верховним Судом України, якщо рішення суду про поновлення працівника на роботі було скасовано в апеляційнму чи касаційному порядку і при новому розгляді справи в позові відмовлено, не виключається можливість скасування й наказу, виданого на виконання скасованого рішення, з визначенням фактичної дати звільнення з урахуванням відпрацьованого працівником часу після поновлення на роботі.
Оскільки після скасування рішення суду від 05.03.2002 року про поновлення позивачки на роботі нормувальника в УРБ ДАТ «Чорноморнафтогаз» були відсутні правові підстави для продовження трудових відносін, колегія суддів вважає, що також
відсутні підстави щодо скасування наказу відповідача №НОМЕР_1 про скасування наказу №НОМЕР_3 про поновлення позивачки на роботі.
Із змісту наказу №НОМЕР_1 та відомостей у трудовій книжці позивачки (а.с.264,об.) слідує, що останнім днем роботи позивачки зазначено 28.11.2002 року, тому доводи позивачки про те, що до її загального трудового стажу не був включений період з 06.03.2002 року до 29.11.2002 року і записи у трудовій книжці необхідно виправити, є необгрунтованими. Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про відповідність записів у трудовій книжці позивачки вимогам Інструкції „Про порядок ведення трудових книжок робітників".
Оскільки позивачка не надала доказів про порушення її трудових прав при виданні наказу №НОМЕР_1 та внесенні відомостей у її трудову книжку у зв"язку з цим наказом, не можуть вважатися законними висновки суду про стягнення на користь позивачки заробітної плати за період вимушеного прогулу, усунення недоліків при оформленні трудової книжки з внесенням до неї виправлень і записів про період вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та розподілу судових витрат.
Колегія суддів вважає можливим вийти за межі оскарження і обговорити законність додаткового рішення, оскільки це рішення стосується стягнення заробітної плати за період вимушеного прогулу з 02.08.2004 року до 31.12.2005 року на підставах, які встановлені рішенням суду від 31 грудня 2005 року, тому додаткове рішення також не відповідає вимогам норм законодавства про працю; його незаконність очевидна, і це рішення не може розглядатися як документ, який має преюдиціальну силу при розгляді законності основного рішення.
Таким чином, рішення Чорноморського районного суду від 31 грудня 2005 року та додаткове рішення того ж суду від 21 березня 2006 року в частині задоволення позовних вимог і розподілу судових витрат підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.303,307,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника ДАТ «Чорноморнафтогаз» задовольнити частково.
Рішення Чорноморського районного суду від 31 грудня 2005 року та додаткове рішення того ж суду від 21 березня 2006 року в частині задоволення позовних вимог скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ДАТ «Чорноморнафтогаз» про визнання недійсним наказу №НОМЕР_1, виплату середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 29.11.2002 року до 31.12.2005 року, відшкодування моральної шкоди, усунення недоликів, які були допущені при оформленні трудової книжки, внесення до трудової книжки запису про період вимушеного прогулу з 06.03.2002 року по 02.08.2004 року та стягнення моральної шкоди. В іншій частині рішення Чорноморського районного суду від 31 грудня 2005 року та додаткове рішення того ж суду від 21 березня 2006 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду
України на протязі двох місяців.