ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2009 року №22а-14318/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Багрія В.М., Обрізко І.М.
при секретарі судового засідання: Неміш О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у м. Хмельницькому на постанову господарського суду Хмельницької області від 09.09.2008 року у справі за позовом ТзОВ «Трав-Екс» до ДПІ у м. Хмельницькому про визнання протиправними дій, відшкодування майнової шкоди, скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановила:
У червні 2008 року ТзОВ «Трав-Екс» звернулося з позовом до ДПІ у м. Хмельницькому про визнання протиправними дій, відшкодування майнової шкоди, скасування податкових повідомлень-рішень.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що 19 березня 2008 року позивачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2008 року (реєстрація в податковому органі за №14109), в якій визначено суму бюджетного відшкодування в розмірі 5 856 грн. До декларації додано розрахунок суми бюджетного відшкодування (Додаток №3 до Декларації) та заява про повернення суми бюджетного відшкодування (Додаток №4 до Декларації).
23 травня 2008 року Державною податковою інспекцією у місті Хмельницькому була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ «Трав-Екс» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2008р. (оформлена Актом №4390/23-3/34007386). В даному акті були зроблені висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства та завищення сум бюджетного відшкодування у лютому 2008 року.
________________________________________________________________________________________
Суддя 1 інст. Гладій С.В. Ряд.стат.звіту №2.11 Суддя доповідач – Улицький В.З. Справа №20/417-нА/5025 Справа № 22а -14318/08/9104.doc
30 травня 2008 року Відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення форми «В1» №0000572302/0/4366 про зменшення ТОВ «Трав-Екс» суми бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2008 року на суму 5 856 грн.
Вважаючи, що відсутні факти порушення норм податкового законодавства, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду.
Постановою господарського суду Хмельницької області позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у м. Хмельницькому щодо зменшення рядка 26 Декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року на суму 2584 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «В1»№0000572302/4366 від 30.05.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2008 року в розмірі 5856 грн. В задоволенні решти позову відмовлено.
Постанову суду оскаржила ДПІ у м. Хмельницьку. Вважає, що постанова є безпідставною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
19.03.2008 року ТОВ „Трав-Екс" подано декларацію з ПДВ за лютий 2008 року, в які визначено суму бюджетного відшкодування в розмірі 5856 грн. До декларації подано розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування.
23.05.2008 року ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ „Трав-Екс" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2008 року.
За результатами перевірки складено акт № 4390/23-3/34007386, яким встановлено порушення позивачем п. 6.1, п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 п. п. 7.7.1, п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством у лютому 2008 року безпідставно задекларовано базу оподаткування по операціях з поставки транспортних послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 0% у розмірі 33147 грн,, що призвело до заниження бази оподаткування за ставкою 20% на 27622 грн. та заниження податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 5525 грн.
На підставі акту перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000572302/4366 від 30.05.2008 року яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2008 року в розмірі 5856 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся з позовом до суду в якому просить визнати протиправними дії ДПІ у м. Хмельницькому щодо зменшення рядка 26 Декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року на суму 2584 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми „В 1" № 0000572302/4366 від 30.05.2008 року яким зменшено суму бюджетного відшкодування за лютий 2008 року в розмірі 5856 грн. та відшкодувати майнову шкоду, заподіяну протиправними рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень у розмірі 3101 грн.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість", база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування. Пунктом 1.18 ст. 1 цього Закону встановлено, що звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".
Згідно з п. п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послугрі), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Наявними в матеріалах справи доказами (договорами, заявками, замовленнями, актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг)) підтверджується, що саме по звичайній ціні, яка відповідає справедливій ринковій ціні, як того вимагає згадана норма, позивач надавав послуги у перевіряємий період, а тому підприємством дотримано вимоги п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість".
Підпунктом 1.20.8 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. п. 1.20.10 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами. Податковий орган не мав правових підстав, передбачених п. 4.3 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", для визначення позивачу податкових зобов'язань за непрямими методами визначаючи собівартість перевезень, а відтак діяв не у спосіб, передбачений Законом.
Тому, висновки податкового органу про порушення позивачем п. п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість", не відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Відповідно до пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); (підпункт „а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом №107-У1 (107-17) від 28.12.07; б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту.
Згідно з п, п. 7.7.3 п. 7,7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Підпунктом 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Згідно з п. п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Отже, позивачем правильно визначено показники від'ємного значення податку на додану вартість та доведено право на відшкодування від'ємного значення у зв'язку із фактичною сплатою податку на додану вартість у попередньому періоді.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ДПІ у м. Хмельницьку залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 09.09.2008 року у справі №20/417-нА – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
В. Улицький
В. Багрій
І. Обрізко
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено
та підписано 29.10.2009 року