ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2009 року № 22-а-9890/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів: Богаченка С.І., Яворського І.О.,
при секретарі судового засідання Троцькому Є.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації України на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності , -
В С Т А Н О В И Л А:
В червні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування наказів Державної податкової адміністрації України № 224 від 10.04.2007 року та № 255 від 25.04.2007 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення доган. Збільшивши позовні вимоги, просив виплатити надбавки за високі досягнення в праці та преміальні винагороди в сумі 1603,48 грн.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 травня 2008 року задоволено позовні вимоги в частині скасування спірних наказів, в решті позову відмовлено. Судове рішення мотивоване недоведеністю правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Відмовляючи в задоволенні позову щодо виплати надбавки за високі досягнення в праці та преміальних винагород, суд виходив з відсутності доказів про позбавлення позивача таких.
Постанову суду оскаржив відповідач, покликаючись на чинність наказів ДПА України, на підставі яких позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Просить постанову скасувати, відмовивши у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, враховуючи наступне.
Встановлено, що позивач працює на посаді начальника ДПІ у м. Івано-Франківську.
Приводом для оголошення йому догани згідно з наказом № 224 від 10.04.2007 року стала незадовільна організація виконання вимог щодо залучення до оподаткування збиткових підприємств та суб’єктів господарювання, які при великих валових доходах мають незначне податкове навантаження, а також за допущений приріст податкового боргу відповідно до пп. 5.2 п. 5 наказу ДПА України від 07.02.2007 року № 63 «Про підсумки роботи органів державної податкової служби України за 2006 рік, а також заходи, які необхідно вжити щодо забезпечення надходжень коштів до бюджетів усіх рівнів у 2007 році» та наказу ДПА України від 19.02.2007 року № 86 «Про внесення змін до наказу ДПА України від 07.02.2007 року».
Оголошенню догани позивачу наказом від 25.04.2007 року № 255 послужила неналежна організація роботи та контролю щодо здійснення у повному обсязі контрольно-перевірочних заходів під час проведення документальних перевірок, що призвело до мінімізації суб’єктами господарювання податкових зобов’язань з ПДВ у значних розмірах та несплати податкових векселів грошовими коштами відповідно до пп. 4.2 п. 4 наказу ДПА України від 19.03.2007 року «Про результати проведеного у лютому 2007 року заслуховування керівництва регіональних органів державної податкової служби».
Відповідно до статті 14 Закону України «Про державну службу» дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
До завдань органів державної податкової служби згідно з положеннями статті 2 вищезазначеного Закону, зокрема, віднесено здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов»язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Виходячи із загальних засад юридичної відповідальності, необхідною умовою її настання є наявність вини особи у вчиненні правопорушення.
Даючи оцінку спірному наказу № 224 від 10.04.2007 року, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем не зазначено які саме винні дії (бездіяльність) позивача при організації виконання вимог щодо залучення до оподаткування збиткових підприємств та суб’єктів господарювання, які при великих валових доходах мають незначне податкове навантаження, а також за допущений приріст податкового боргу, є незадовільними; не вказано які саме підприємства (суб’єкти господарювання) не були залученими або були залученими не повністю до оподаткування.
Безпідставним є звинувачення позивача в допущеному прирості податкового боргу, оскільки сплата податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом, є обов’язком кожного згідно із статтею 67 Конституції України, а тому позивач як начальник державної податкової інспекції не може нести відповідальності за невиконання такого обов’язку платниками податків і зборів. Водночас відповідачем не доведено невжиття позивачем як керівником податкового органу заходів щодо погашення податкового боргу в порядку реалізації пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Щодо оголошення догани наказом від 25.04.2007 року № 255, то відповідачем не наведено протиправних дій позивача, що виразилися у неналежній організації роботи та контролю щодо здійснення у повному обсязі контрольно-перевірочних заходів під час проведення документальних перевірок та, відповідно, причинно-наслідкового зв’язку між такими діями та наслідками у вигляді мінімізації суб’єктами господарювання податкових зобов’язань з ПДВ у значних розмірах; не вказано щодо яких саме суб’єктів господарювання не у повному обсязі вжито контрольно-перевірочні заходи під час проведення документальних перевірок.
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» погашення податкового векселя у спосіб заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом, є виключним правом платника податку, реалізація якого не залежить від волі посадових осіб податкових органів, а тому позивач не може нести відповідальності за несплату податкових векселів грошовими коштами.
Доводи відповідача про чинність спірних наказів, якими позивачу доведено невиконані ним завдання, не спростовують висновку судів про безпідставність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності згідно з наказами № 224 від 10.04.2007 року та від 25.04.2007 року № 255, а тому скарга апелянта задоволенню не підлягає.
Відмова в позові в частині виплати надбавки за високі досягнення в праці та преміальних винагород відповідає обставинам справи, так як відповідних наказів про позбавлення зазначених виплат не видавалося.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі та у відповідності до них вірно застосовано норми матеріального права, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись частиною 3 статті 160 статтями 195, 196, 198, 200, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації України залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 травня 2008 року у справі № 2-а-83/08 – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.М. Довгополов
Судді: С.І. Богаченко
І.О. Яворський
Повний текст рішення виготовлено 30.10.2009 року.