Справа № 2-1220/10

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2010 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді – Сербіної Н. Г. ,

при секретарі – Карпенко Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Європейське туристичне страхування» про відшкодування витрат, пов»язаних з настанням страхового випадку,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, щоі 7.08.2009 року між нею та відповідачем було укладено договір комплексного страхування подорожуючих по Україні з 17.08.2009 року по 26.08.2009 року на 11 днів- на період відпочинку у пансіонаті «Алые паруса».

26.08.2009 року з нею стався страховий випадок внаслідок харчового отруєння.

10.09.2009 року вона звернулась до відповідача з заявою про отримання страхового відшкодування.

08.10.2009 року вона отримала у касі ЗАТ «Європейське туристичне страхування» 409 грн.85 коп., з заявленої суми страхового відшкодування в розмірі 917 грн. 48 коп., а також лист №226 з відмовою у відшкодуванні витрат на транспортування до м. Сімферополя в розмірі 350 грн., витрат на придбання медикаменту «Мезим» у розмірі 13,30 грн..

Таку відмову вважає неправомірною та просить стягнути з відповідача витрати пов»язані з перевезенням до м.Сімферополя з послідуючою госпіталізацією до лікарні у розмірі 350 грн., витрати, пов»язані з придбанням медикаменту «Мезим» у розмірі 13-30, витрати, пов»язані з придбанням спирту та вати у розмірі 9 грн. 80 коп., а всього 373 грн. 10 коп., стягнути з відповідача за несвоєчасне здійснення страхової виплати пеню в розмірі 0,05% від суми, що підлягає виплаті, за кожен день прострочення на дату постановлення судового рішення, а також стягнути судовий збір, витрати, пов»язані з оплатою ІТЗ розгляду справи та послуги банку-4 грн., а всього 175 грн.

В ході розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги щодо стягнення пені та просила стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне здійснення страхової виплати, а саме: З грн. 28 коп. в період з 23.09.2009 року по 07.10.2009 року та 42 грн. за період з 23.09.2009 року о 06.05.2010 року.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з тих же підстав, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вважає позов безпідставним, необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні 17.08.2009 року ЗАТ «ЄТС» та ОСОБА_1 уклали договір комплексного страхування подорожуючих по Україні № 0020183 за програмою страхування медичних витрат «А», строком з 17.08.2009 року до 26.08.2009 року.

26.08.2009 року з позивачкою стався страховий випадок внаслідок харчового отруєння ( а.с.9).

10.09.2009 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування по вищезазначеному договору страхування ( а.с.8).

Захворювання позивачки було визнано страховим випадком, на підставі чого було їй відшкодовано витрати на медичну допомогу та супутні послуги в розмірі 409 грн. 85 коп. У відшкодуванні витрат, що не є предметом страхування позивачці було відмовлено.

Не погоджуючись з відмовою відповідача позивачка звернулась до суду та ставить питання про стягнення на її користь 350 грн,- витрати, пов»язані з її перевезенням до м.Сімферополя з послідуючою госпіталізацією до лікарні.

Відповідно до п. 4.6.2 Додатку №1 до Договору комплексного страхування подорожуючих по Україні програма А включає в себе оплату вартості послуг з транспортування потерпілої ОСОБА_2 особи до лікувального закладу, крім того у п.2.4.7. уточнюється, що для громадян України вартість послуг з транспортування оплачується у разі транспортування ОСОБА_2 особи від місця тимчасового перебування до лікувального закладу, найближчого до місця постійного проживання.

Як вбачається з розписки, наданої позивачкою від водія ОСОБА_3, останній відвіз її на автомобілі в м. Сімферополь на АДРЕСА_1 до родичів ( а.с.Ю), а не до лікувального закладу, як це передбачено договором.

Таким чином, підстав для відшкодування витрат позивачки в розмірі 350 грн., що пов»язані з перевезенням до м.Сімферополя суд не вбачає.

Заявлені вимоги позивачки про відшкодування витрат на придбання медичного препарату «Мезим» також відшкодуванню не підлягають, оскільки з наданого позивачкою чеку ( а.с.іб-а) вбачається, що були придбані «Мази», вартістю 13,30 грн., а не «Мезим». Посилання позивачки на те, що згідно рецепту лікаря їй було рекомендовано вживати цей медичний препарат не заслуговують на увагу, оскільки сам рецепр не підтверджує факт придбання цього медичного препарату.

Позивачка стверджує, що придбала спирт та вату, вартістю 9-80 грн., однак будь- яких доказів, які б підтвердили даний факт суду не надала.

Відповідно до фіскального чеку, наданого позивачкою ( а.с.16), остання придбала 28.08.2009 року засоби гігієни. Оскільки п.2.8.21 Договору передбачено, що Страховиком не оплачується придбання засобів гігієни, то відповідач вірно відмовив позивачці у виплаті даного відшкодування.

Що стосується вимог про стягнення пені за несвоєчасне здійснення страхової виплати в розмірі 0,05% за період з 23.09.2009 року по 07.10.2009 року в розмірі 3 грн. 28 коп., то вони є безпідставними та таким, що задоволенню не підлягають.

Так, п.10.3 Договору визначає, що рішення про страхову виплату або відмову у виплаті приймається Страховиком протягом 5 днів з дня отримання Страховиком усіх необхідних документів, наданих в порядку, передбаченому умовами договору по конкретному виду страхування.

Останній документ, наданий позивачкою - виписка з клінічної лікарні, відповідно до вхідного номеру датований 22.09.2009 року.

Згідно п.10.5 Страховик здійснює страхову виплату протягом 5 банківських днів після прийняття рішення про здійснення страхової виплати або страхового відшкодування.

Страховий акт, про виплату медичних витрат прийнятий 06.10.2009 року, в той же день позивачку було повідомлено про можливість отримання страхового відшкодування. Сама позивачка в судовому засіданні погодилась з вказаними доводами.

Враховуючи, що відповідач правомірно відмовив позивачці у виплаті вищевказаної суми страхового відшкодування, інша частина пені, розрахована позивачкою також не підлягає відшкодуванню.

На підставі викладеного, ст. ст. 626, 629, 979, 988, 992 ЦК України, керуючись та ст. ст. 88, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ЗАТ «Європейське туристичне страхування» про відшкодування витрат, пов»язаних з настанням страхового випадку - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва. Про апеляційне оскарження рішення суду заяву може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя ОСОБА_4