Справа №2-а-1550/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2009 року м.Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі: судді Босняка М.М., при секретарі Сидоренко В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС в м.Мерефа ОСОБА_2 ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора ДПС взводу ДПС в м.Мерефа ОСОБА_2 ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на наступне. В червні 2009 року він отримав постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення, на підставі якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.122 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Вважає, що постанова не відповідає вимогам Закону, а тому повинна бути скасована.
В судовому засіданні позивач вимоги своєї заяви підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, не надав заперечення проти позову та клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, заслухавши позивача, свідка ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи та відповідні їм правовідносини, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
16 червня 2009 року ОСОБА_1 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.05.2009 року з примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14.02.2009 року, на підставі якої його притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за перевищення останнім встановленого обмеження швидкості руху під час руху 14.02.2009 року на належному йому автомобілі HYUNDAI H100, державний номер НОМЕР_1, по 28 км.+600м автошляху Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта (а.с.5, 6).
У випадку дійсного встановлення порушення працівник ДАІ мав би здійсняти заходи щодо його припинення, як це передбачає п.3 та ч.6 п.4 Постанови КМУ «Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ» від 14 квітня 1997 р. N341, саме такі обов'язки працівника ДАІ передбачені чинним законодавством.
Відповідно до ст.14?1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючи в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функцію фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобами, що мають фото кінозйомки, відеозапису притягаються власники транспортних засобів.
Однак з матеріалів справи вбачається, що зйомка проводилася за допомогою приладу «Візир», тобто самим інспектором. При цьому результат зйомки використовувати як доказ можна, але тільки як додатковий, оскільки з нього не можливо встановити особу, що керувала автомобілем, місце скоєння правопорушення, розміщення автомобіля на дорозі та місцезнаходження самого інспектора. До того ж з цих же причин можна поставити під сумнів час фіксації та швидкість руху порушника (інспектор або службове авто ДАЇ під час фіксації могли рухатися до (від) автомобіля позивача).
Таким чином, інспектор безпосередньо після фіксування порушення приладом «Візир» повинен був зупинити автомобіль і оформити порушення ПДР, в іншому випадку це приводить до суттєвих порушень конституційних прав та законних інтересів громадян.
Згідно листа Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 25.03.2009 року на даний час «Візир» не має державного сертифіката відповідності - документа, який може підтверджувати правомірність (легальність) застосування даного пристрою як автоматичної системи контролю.
Крім того, відповідно до п.1 Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візир» (вх.№7669 ДАІ МВС України) визначається призначення та режими роботи цього приладу: стаціонарний та патрульний.
Тобто зазначені у вказаному протоколі дані про те, що фотоматеріал отримано за допомогою працюючого в автоматичному режимі спеціального технічного засобу РВВШ «Візир» не є достовірними, оскільки в ньому відсутній взагалі автоматичний режим роботи.
Також відповідно до п.4 вказаних вище Методичних рекомендацій, роботу приладу забезпечує працівник (інспектор), який його отримав у черговій частині, перевірив його працеспроможність та здійснив настроювання (тобто, повинен мати спеціальні знання). Про це також зазначено у п.13.2 Наказу МВС України «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоїнспекції МВС України» від 13.11.2006 року. Саме тому у постанові повинно бути зазначено, хто проводив фіксування, що зроблено не було.
Крім того, згідно п.11 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відео зйомки, оптичних радіоприладів мають право тільки оперативні (вичерпний перелік яких зазначений в ст.5 вказаного закону) підрозділи для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності, передбачених ст.6 цього Закону, з якої вбачається, що фіксування адміністративних правопорушень не є підставою для проведення оперативно-розшукової діяльності.
Згідно ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
При накладенні стягнення, відповідно до вимог п.2 ст.33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність. При винесенні оскаржуваної постанови цього зроблено не було та посадовою особою, яка винесла постанову, вимоги закону не враховані.
При винесенні постанови було грубо порушено права позивача, передбачені ст.268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Справа про адміністративне правопорушення розглядалася за відсутності особи, яка притягалася до відповідальності.
Позивач хоча і дійсно є його власником, але автомобіль знаходився в користуванні іншої особи – ОСОБА_4, який, як свідок по справі, особисто вказав на це. До того ж, відповідно до довідки Зміївської філії ВАТ «Харківгаз» №01/35-п від 22.07.2009 року, позивач 14 лютого 2009 року з 8.00 до 20.00 з обідньою перервою з 12.00 до 12.45 знаходився на роботі.
Крім того, факт притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідно до чинного законодавства не був підтверджений будь-якими доказами відповідачем. Адже, згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Тому, постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Крім того, позивач просить поновити йому строк оскарження постанови, так як він її отримав лише 16.06.2009 року, що вважає достатньою підставою.
Керуючись ст.105 КАС , ст.ст.256, 283, 284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови серії АХ №060587 від 14 лютого 2009 року.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АХ №060587 від 14 лютого 2009 року, на підставі якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Постанову може бути оскаржено до апеляційного адміністративного суду Харківської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення, апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після заяви про апеляційне оскарження.
Суддя –