Справа № 2-443/009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

03 липня 2009 року  Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі:             головуючого – судді Дічакової Т.І.

                при секретарі – Штефан Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. В.Олександрівка справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

    Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди посилаючись на те, що вона є фізичною особою підприємцем і займалась роздрібною торгівлею в  неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту і 05.12.07 р.  між нею та відповідачкою ОСОБА_2 через Високопільський районний центр зайнятості було  укладено договір про прийняття її на роботу продавцем непродовольчих товарів і укладено договір про  повну матеріальну відповідальність.

    При переобліку 14.05.08 р. було виявлено нестачу на 13761, 31 грн, при повторній ревізії 21.05.08 р. сума недостачі збільшилась, залишилась невідшкодованою 14203,04 грн. Розмір збитків з урахуванням неотриманого доходу з товарообороту складає 330903,63 грн з урахуванням коефіцієнту інфляції 60%, що складає 198542,17 грн. загальна сума матеріального відшкодування складає 529445,80 грн. Розмір моральної шкоди 61 тисяча гривен. Потім позивачка змінила розмір своїх позовних вимог і просила стягнути  27386 грн. матеріальної шкоди, виходячи з цін на товар, які діють на час розгляду справи та 50 тисяч гривен моральної шкоди у зв’язку з  привласненням відповідачкою товарів та грошей на 14443,06 грн.

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свої уточнені позовні вимоги, пояснила суду, що ОСОБА_2 працювала у неї продавцем є договір про її повну матеріальну відповідальність. За час своєї роботи ОСОБА_2 допустила недостачу на 14443,06 грн. Факт вчинення злочину підтверджено постановою суду по  кримінальній справі від 22.04.09 р. Залишилась невідшкодованою сума 14203,06 грн., яка складається із готівкових коштів і з вартості товару, що був присвоєний ОСОБА_2 Поскільки згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, то за  нині діючими цінами на товар, який свого часу знаходився на реалізації у ОСОБА_2, розмір заподіяних їй збитків від дій ОСОБА_2, складає 27386  грн.

    Крім того, їй заподіяно моральної шкоди на 50 тисяч гривен, т.я. в магазині не було виручки, товару для  того, щоб була виручка, що  змушувало її брати кредити, які слід було погашати; виникали проблеми з постачальниками товару, т.я. вона не могла розрахуватися за узгоджений об’єм товару; ОСОБА_2 не виконала своєї обіцянки у визначений нею строк погасити заборгованість; вона втратила клієнтів, т.я. відповідачка  самовільно завищувала ціни на товар, коли працювала; через поведінку відповідачки в її сім’ї виник розлад, непорозуміння, що позначилось на психічному стані членів родини, вона сама змушена була з немовлям здійснювати торгівлю, вона та її мати проходили лікування після виявленого факту недостачі. Просить стягнути 27386 грн. заподіяних збитків та 50 тис.гривен моральної шкоди.    

    Відповідачка  ОСОБА_2 вимоги  про стягнення заподіяної шкоди визнала частково, вважає, що стягненню підлягає сума недостачі, яка встановлена слідством за мінусом погашених 240 грн. та 1160,90 грн. боргів населення за товар, які розрахувалися з позивачкою та 1773,64 грн. – заборгованості їй з боку ОСОБА_1 по заробітній платі. Моральну шкоду вона взагалі не визнає.

    Вислухавши сторони, дослідивши подані матеріали та матеріали кримінальної справи суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

    В судовому засіданні з пояснень сторін, які підтверджено постановою В.Олександрівського районного суду від 22.04.09 р. встановлено, що ОСОБА_2 працювала продавцем магазину промислових товарів в с.Нововознесенське Високопільського району Херсонської області, що належить ОСОБА_1 Згідно договору від 05.12.07 р. являлась матеріально відповідальною особою з повною індивідуальною матеріальною відповідальністю. ОСОБА_2, присвоювала з вказаного магазину грошові кошти від реалізації товарів та самі товари і використовувала їх для своїх потреб і потреб сім’ї. В результаті ОСОБА_2 заподіяла матеріальну шкоду на 14443,06 грн. ОСОБА_1 За вчинене діяння ОСОБА_2 притягалась до кримінальної відповідальності, але була звільнена від неї згідно постанови від 22.04.09 р. за амністією.

    Розмір шкоди, який встановлено органами слідства, не оспорюється сторонами. З них відшкодовано 240 гривен. З матеріалів  кримінальної справи (а.с. 59,60) вбачається, що 1160,90 грн. боргу населення за товар не ввійшов в загальну суму недостачі, тому повернення вказаної суми ОСОБА_1 не впливає на розмір шкоди. Спір щодо заробітної плати повинен вирішуватись в передбаченому законом порядку.

    Таким чином, між сторонами  існували трудові правовідносини. Відповідно до ст. 134 КЗпП України ОСОБА_2, несе повну матеріальну  відповідальність – п.1.3. Кримінальну справу було закрито за нереабілітуючою обставиною, що не звільняє відповідачку від обов’язку відшкодувати заподіяну шкоду.  Відповідно до ст. 130 КЗпП України в наявності є підстави та умови матеріальної відповідальності ОСОБА_2 і матеріальна відповідальність настає незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

    Розмір матеріальної шкоди в даному випадку встановлено органами слідства і не оспорюється сторонами 14443,06 грн. і за мінусом 240 грн, які повернуто складає 14203,06 грн. В даному разі слід керуватися нормами трудового законодавства при розгляді позовних вимог. Позивачка ж виходить з вимог ст. 1192 ч 2 ЦК України. Крім того, визначаючи суму відшкодування ОСОБА_1 взяла довільні найменування товару, який був свого часу в продажу у магазині  ОСОБА_2, довільну його кількість по цінах на час виявлення недостачі, щоб вийти на суму невідшкодованої недостачі 14203,06 грн. і взяла ціни цих же товарів на час розгляду справи в суді. Самою ревізією не було встановлено найменування товару і його кількість недостачі, а також, яку суму ОСОБА_2 взяла грішми а не  товаром. Відповідачка погодилась з переліком товару, за виключенням цепу три кільцевого, однак, не згодна з тією кількістю, яку ніби-то вона продавала, зауважила, що коловорот та карабін були по 2 шт., прального порошку вказана кількість не була,  не продавалась ; шампуні були по 2-3 флакони кожного виду і не більше, освіжувач повітря 5-6 флаконів, фотоальбоми, щітки були пот10 шт., в меншій кількості були м’ячі, краски для волосся, футболки. Крім того, в продажу був інший товар іграшки, біжутерія, вапно, чистячи  засоби і т.і.

    Тому такий довільний перелік товару і його кількість, яка вказувалась виходячи з попиту населення, як вказала ОСОБА_1, не може бути враховано судом як належний розрахунок заподіяних збитків. Стягненню підлягає сума встановленої слідством дійсної шкоди.

    Щодо відшкодування моральної шкоди то трудове законодавство передбачає відшкодування її лише працівникові. До того ж, обставини, якими позивач обґрунтовувала свої вимоги по стягненню моральної шкоди, не були належним чином підтверджені в судовому засіданні: вони не передбачені законом, як підстави для відшкодування моральної шкоди.

    Керуючись ст. 6, 10, 11 ЦПК України, в силу ст. 130, 134, 1353, 2371 КЗпП України, суд

в и р і ш и в :

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  14203,06 грн. матеріальної шкоди, в стягненні моральної шкоди відмовити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 142,04 грн. судового збору та 250 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення на користь ТУ ДСА в Херсонській області.

    На рішення може бути подано апеляцію до Херсонського апеляційного суду через місцевий суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня оголошення рішення.

СУДДЯ                          Т.І.ДІЧАКОВА.