ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2009 року №22-а-19421/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Онишкевича Т.В., Обрізко І.М.,
при секретарі судового засідання: Тарнавській Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про нарахування і виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» ,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 09.09.2008 року звернулась в місцевий суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про нарахування і виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» .
Вимоги мотивовані тим, що вона є особою, які має статус дитини війни, і має право на пільги, передбачені Законам України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. В порушення вище зазначеної норми Закону, позивачці доплата до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не проводилась.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року позов задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області провести нарахування і виплату щомісячної соціальної надбавки до пенсії, як дитині війни, за період з липня по грудень 2007 року та з травня по серпень 2008 року включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у сумі 1127 грн.85 коп.
Відповідачі управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області та Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області постанову суду першої інстанції оскаржили, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подали апеляційні скарги, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2008 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Покликання маються на те, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення соціальних виплат, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а оскільки фінансування даних витрат здійснюється з вказаного бюджету, а не з бюджету Пенсійного фонду України, тому управління діяло в межах наданого йому правового поля.
Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачка є дитиною війни, у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в її пенсійному посвідченні.
Що стосується вимог позивача за 2006 рік, то суд вірно виходив з того, що вони задоволенню не підлягають, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено обмеження щодо подібної допомоги, яке на предмет конституційності не розглядалось та неконституційним визнано не було.
Щодо вимог за 2007 рік, то згідно ст. 6 згаданого Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої у 2007 році визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність, встановлюється на рівні: з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня — 406 гривень, з 1 жовтня — 411 гривень. Разом з тим, п. 12 ст. 71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія норм закону, які передбачали вищевказані виплати, була призупинена.
09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України за № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З цього резюмується висновок, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
Місцевим судом проведено аналіз вище вказаних правових норм та з огляду на обставини справи зроблено вірний висновок, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, оскільки починаючи з 9 липня 2007 року їм повинна була нараховуватись доплата до пенсії, однак вона не була виплачена із-за помилковою аргументацією відповідача, а саме відсутність бюджетних асигнувань. Проте подібного не доведено стороною відповідача у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України та разом з тим, невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей для цього, не є підставою для виправдання дій відповідача.
Крім цього, правомірно на думку колегії суддів, задоволено позивачці частину вимог за період з травня по серпень 2008 року, оскільки 22.05.2008 року рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Подібне не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, що слід застосовувати у відповідності до ч. 2 ст. 8 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».
Так при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134/00), суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи
Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
А пеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області та управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2008 року по адміністративній справі №2-а-2711/08 - залишити без змін, уточнивши її резолютивну частину, а саме виклавши в такій редакції:
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну надбавку до пенсії дітям війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2008 року з урахуванням виплачених сум та виключивши посилання на конкретний розмір суми, що підлягає нарахуванню та виплаті позивачці .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлений 03.11.2009 року.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді Т.В.Онишкевич
І.М.Обрізко