ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2009 року №22-а-19426/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Онишкевича Т.В., Обрізко І.М.,
при секретарі судового засідання: Тарнавській Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2008 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни ,-
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 11.08.2008 року звернулась в місцевий суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2006-2008 року та відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав , позивач уточнила свої позовні вимоги, відповідно до яких просить стягнути з відповідача заборгованість за 2007-2008 роки
Вимоги мотивовані тим, що вона відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, якій належить щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2008 року позов задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова вчинити дії, спрямовані на нарахування ОСОБА_1 надбавка до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 жовтня 2008 року з вирахуванням суми фактично здійснених виплат.
Відповідач управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2008 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Покликання маються на те, що законодавчо не вирішено величину мінімальної пенсії за віком, щодо застосування для обчислення підвищення пенсій особам, яким встановлений статус дітей війни. Також не внесені зміни в Закон України «Про Держаний бюджет України на 2007 рік» в частині збільшення видатків для забезпечення державних соціальних гарантій, які були предметом розгляду в рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року.
Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з’явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачка є дитиною війни, у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в її пенсійному посвідченні.
Згідно ст. 6 згаданого Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої у 2007 році визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність, встановлюється на рівні: з 1 січня — 380 гривень, з 1 квітня — 406 гривень, з 1 жовтня — 411 гривень. Разом з тим, п. 12 ст. 71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія норм закону, які передбачали вищевказані виплати, була призупинена.
09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України за № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З цього резюмується висновок, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1,3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
Місцевим судом проведено аналіз вище вказаних правових норма, ст.ст. 8, 22 Конституції України та з огляду на обставини справи зроблено вірний висновок, що позов ОСОБА_1. підлягає задоволенню частково, оскільки починаючи з 9 липня 2007 року їй повинна була нараховуватись доплата до пенсії, однак вона не була виплачена із-за помилковою аргументацією відповідача, а саме відсутність бюджетних асигнувань. Проте подібного не доведено стороною відповідача у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України та разом з тим, невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей для цього, не є підставою для виправдання дій відповідача.
Подібне не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, що слід застосовувати у відповідності до ч. 2 ст. 8 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».
Так при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134/00), суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Крім цього, правомірно на думку колегії суддів, частково задоволено позивачці частину вимог за період з травня 2008 року, оскільки лише 22.05.2008 року рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2008 року по адміністративній справі №2-а-1462/08 - залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлений 03.11.2009 року.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді Т.В.Онишкевич
І.М.Обрізко