ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 вересня 2017 року Справа № 910/4442/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 (залишено без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 13.10.2014)

у справі№ 910/4442/14 господарського суду міста Києва

за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛЛ" (відповідач-1); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "РБТ" (відповідач-2)

простягнення 79 695 672,93 грн.,

в с т а н о в и в:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 у справі № 910/4442/14 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 01.01.2017, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня - 1 600 гривень.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги, становив 1 600,00 грн.

Однак, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Водночас у касаційній скарзі скаржник просить суд касаційної інстанції відстрочити сплату судового збору за подачу касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 у справі № 910/4442/14 до ухвалення судового рішення у справі.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання, скаржник посилається на те, що у зв'язку зі складною економічною ситуацією в Україні Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" фактично не працювало у 2015 році та перебуває у стадії ліквідації. У зв'язку з викладеним, як вказує скаржник, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" немає змоги своєчасно сплатити судовий збір.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як роз'яснено у пп. 3.1 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Аналіз правового змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" свідчить про те, що відстрочення скаржнику сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, які свідчать про об'єктивну неможливість сплатити судовий збір під час подання касаційної скарги.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З урахуванням ст. 8 Закону України "Про судовий збір", заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення скаржнику сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" не надано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного ст. 1118 ГПК України строку розгляду касаційної скарги, і скаржник зможе сплатити судовий збір, враховуючи, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може відстрочити сплату судового збору не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З огляду на викладене, враховуючи принцип рівності перед законом і судом усіх учасників судового процесу, у суду відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 у справі № 910/4442/14 підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 у справі № 910/4442/14.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські склади будматеріалів" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 у справі № 910/4442/14 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук