Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
16 листопада 2011 р. № 2-а- 8965/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого –судді Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,
за участю: представника позивача –ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Богодухівський комбікормовий завод»до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень –рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Богодухівський комбікормовий завод»до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області про визнання неправомірним та скасування податкових повідомлень –рішень № 0000021800/0 від 19 квітня 2011 р., № 0000011800/0 від 19 квітня 2011 р., обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.
11 квітня 2011 р. фахівцями ДПІ була проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Стилет –Юг»за період з 01 жовтня 2010 р. по 31 грудня 2010 р. за результатами якої складено акт перевірки № 235/180/03288970 від 11 квітня 2011 р.
На підставі акту перевірки 19 квітня 2011 р. податковою інспекцією були винесені податкові повідомлення –рішення № 0000011800/0 про нарахування суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість у загальній сумі 8 854 грн., № 0000021800/0 про нарахування суми грошового зобов’язання з податку на прибуток у загальній сумі 7 084 грн.
Позивач не погоджується з вищезазначеними податковими повідомленнями –рішеннями, оскільки вони необґрунтовані та прийняті з порушенням Конституції та діючого законодавства та порушують права, свободи та інтереси позивача.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
У судовому засіданні представник відповідача проти адміністративного позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні з підстав викладених у письмових запереченнях.
Суд вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
Фахівцями ДПІ, на підставі направлення, проведено перевірку позивача з питань достовірності нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Стилет –Юг»за період з 01 жовтня 2010 р. по 31 грудня 2010 р. за результатами якої був складений акт, яким встановлені порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, пп.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.1. ст. 5 пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»встановлено завищення валових витрат за період з 01 жовтня 2010 р. по 31 грудня 2010 р. на суму 2833 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010 р. на суму 7083 грн.
В ході перевірки встановлено, що позивачем до складу валових витрат у 4 кварталі 2010 р. віднесена вартість придбаної у ПП «Стилет –Юг»сільськогосподарської продукції у загальному розмірі 28333 грн. та до складу податкового кредиту у грудні 2010 р. по вказаним операціям віднесено суму податку на додану вартість у загальному розмірі 5667 грн.
ДПІ у м. Херсоні було складено акт, яким встановлено, що ПП «Стилет –Юг» сформовано податковий кредит у період з вересня по грудень 2010 р. від постачальників по яким угоди визнано нікчемними, та за висновками актів перевірок встановлені порушення ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та встановлено неможливість фактичного здійснення контрагентами –постачальниками ПП «Стилет –Юг» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів.
На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Богодухівському районі були прийняті податкові повідомлення –рішення від 19 квітня 2011 р. № 0000011800/0 на суму 8854 грн., № 0000021800/0 на суму 7084 грн., які були позивачу направлені та ним отримані.
Позивачем зазначені податкові повідомлення –рішення були оскаржені до Державної податкової адміністрації у Харківській області за результатами розгляду скарги було прийнято рішення, яким податкові повідомлення –рішення були залишені без змін, а скарга без задоволення.
18 березня 2011 р. керівнику ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» був направлений запит про надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно формування показників декларації з ПДВ за жовтень 2010 р., показники декларації з податку на прибуток за 2010 р. по взаємовідносинах з ПП «Стилет –Юг» на загальну суму 34000 грн. в т. ч. ПДВ 5666, 67 грн.
На зазначений запит позивачем було повідомлено, що згідно видаткової накладної ПП «Стилет –Юг»було отримана пшениця озима 3 кл. в кількості 20, 0 т на суму 34000 грн., в т.ч. ПДВ 5666, 67 грн., под. накладна.
Згідно пояснень представника позивача між позивачем та ПП «Стилет –Юг» укладений усний договір на купівлю пшениці за яку позивач перерахував суму у розмірі 34 000 грн. на рахунки ПП «Стилет –Юг», згідно податкової накладної від 28 жовтня 2010 р. Проте, наявність податкових накладних, виписаних в зв’язку з укладенням договору є необхідною, але не єдиною умовою, для підтвердження законності та обґрунтованості формування податкового кредиту з ПДВ.
З матеріалів справи вбачається, що ПП «Стилет –Юг» надана видаткова накладна № РН -0000195 від 28 жовтня 2010 р. та рахунок –фактуру на постачання пшениці.
Проте, позивачем не надано товарно –транспортних накладних, актів прийому – передачі робіт.
У ході судового засідання не підтверджено належними доказами укладання договору на постачання пшениці між позивачем та ПП «Стилет –Юг».
Крім того, відсутність товарно –транспортної накладної суперечить Закону України «Про автомобільний транспорт»та відповідно до Правил перевезень вантажу автомобильним транспортом в Украине, затвержденних наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363, товарно –транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно ст. 9 «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що мав чинність під час виникнення та реалізації спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно положень ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями та не підтверджено здійснення зазначених господарських операцій первинними документами.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 3, 9 Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», ст.ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-164, 167, 185, 186, 255 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Богодухівський комбікормовий завод»до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області про скасування податкових повідомлень –рішень, - у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб’єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Постанову у повному обсязі виготовлено 21 листопада 2011 р.
Суддя О.В. Присяжнюк