Справа 22-ц-5616/2009 р . Головуючий 1-інстанці ї:
Демченко І.М. Категорія: трудове Доповідач : Трішкова І.Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого –Пилипчук Н.П.,
суддів: Трішкової І.Ю., Бездітко В.М.,
при секретарі - Козир Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 24 вересня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Куп’янської територіальної профспілкової організації Південної залізниці, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
В квітні 2009 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що з 02.12.2002 р. він працював на посаді правового інспектора праці у Куп’янській територіальній профспілковій організації Південної залізниці. В жовтні 2008 року ОСОБА_2 почав вимагати його звільнення за власним бажанням. 14.11.2008 р. позивача письмово попередили про те, що з 14.01.2009 року посада правового інспектора парці скорочується у зв’язку з відсутністю коштів для нормального функціонування виконавчого апарату теркому.
Розпорядженням голови теркому №16 від 18.03.2009 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.
Позивач посилався на те, що скорочення його посади проведено без технологічного та економічного обгрунтування, не розглядалось питання про можливість надання позивачу роботи із скороченою тривалістю робочого часу, подання на звільнення профорганізатору не подавалось і в присутності позивача не розглядалось. Крім того, на думку позивача, профорганізатор ОСОБА_3 була обрана на свою посаду з порушенням встановленого порядку.
Позивач просив поновити його на посаді правового інспектора праці, стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також моральну шкоду у сумі 1690 грн.
Представник відповідача і третьої особи проти позову заперечував, вважав, що звільнення ОСОБА_1 було проведено з дотриманням норм трудового законодавства.
Рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 24 вересня 2009 року в задоволенні позову повністю відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги , посилаючись на те, що рішення суду винесено з порушенням норм процесуального права, з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому ОСОБА_1 посилався на те, що скорочення штатів працівників фактично не було, не було отримано від профспілкової організації згоди на звільнення, була порушена процедура звільнення позивача.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка, правильно встановлений характер правовідносин між сторонами та закон їх регулюючий, і на підставі дослідженого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст.ст.10,11,60,212,214,215 ЦПК України.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 02.12.2002 р. був прийнятий на посаду правового інспектора праці в Куп’янський терком профспілки Південної залізниці.
12.11.2008 р. відбулося засідання президії Куп’янського теркому профспілки Південної залізниці, на якому було прийняте рішення про необхідність скорочення штату організації, а саме: скорочення посади правового інспектора праці.
14.11.2008 р. ОСОБА_1 був письмово попереджений про скорочення його посади.
Розпорядженням відповідача від 18.03.2009 р. № 16 ОСОБА_1 був звільнений з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.
Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. з подальшими змінами “Про практику розгляду судами трудових спорів” передбачено, що розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов’язані з’ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва, скорочення чисельності або штату робітників.
Суд першої інстанції ретельно перевірив зазначені обставини і дійшов до висновку, що скорочення штату робітників дійсно мало місце, це підтверджено наданими суду штатними розкладами на 2008 та 2009 роки, з яких вбачається, що на початку 2009 року посада правового інспектора праці була скорочена. Оскільки вакантних посад в теркомі не було, позивачу запропонували, якщо в подальшому знадобиться правова консультація з якихось питань, з ним може бути укладений строковий договір. ОСОБА_1 відмовився від даної пропозиції, про що заявив в судовому засіданні.
Чинним законодавством не передбачається перевірка судом економічної обгрунтованості проведення скорочення штатів робітників, тому доводи ОСОБА_1 в цій частині, не можуть бути прийняті до уваги.
Також судом першої інстанції перевірялась згода профорганізатора на звільнення позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, керівник Куп’янського теркому профспілки Південної залізниці неодноразово звертався з поданням про дачу згоди на звільнення позивача к профорганізатору теркому, кожний раз така згода отримувалась.
Оскільки питання про дачу згоди на звільнення було розглянуто в відсутність ОСОБА_1, суд першої інстанції запропонував відповідачу ще раз розглянути це питання.
15.07.2009 р. відбувся розгляд профорганізатором питання про надання згоди на звільнення за участю самого позивача та інших працівників теркому профспілки, де була підтверджена згода профорганізатора на вказане звільнення.
Доводи ОСОБА_1 про те, що профорганізатор ОСОБА_3 обрана з порушенням положень Статуту залізничників і транспортних будівельників України спростовуються наданою копією протоколу звітно-виборних зборів профспілкової організації апарату Куп’янського теркому профспілки Південної залізниці від 24.09.2008 року.
З цього протоколу вбачається, що на зборах було присутніх 4 чоловіка, двоє відсутніх. Один з присутніх – керівник теркому профспілки ОСОБА_2
ОСОБА_1 посилається на п.6.9.2 Статуту, де вказано, що роботодавці не можуть бути членами виборних органів профспілки будь-якого рівня, а також членами вищих органів профспілки та профспілкових організацій.
Даних про те, що ОСОБА_4 є членом виборного органу профспілкової організації теркому чи членом вищих органів профспілки, суду не надано.
При таких обставинах суд першої інстанції прийшов обгрунтованного висновку, що при обранні ОСОБА_3 профорганізатором профспілкової організації на зборах була присутня більш ніж половина членів профспілкової організації, а тому такі збори були повноважними.
Таким чином, встановлено, що звільнення позивача відбулось з дотриманням положень ч.4 ст. 43 КЗпП України.
Судова колегія не може погодитись з твердженням позивача, що була відсутня згода Голови профспілки на звільнення, тому його звільнення незаконно.
Суду першої інстанції наданий лист голови Куп’янського теркому профспілки на ім’я голови ДОРПРОФСОЖа Південної залізниці з проханням надати згоду на скорочення посади правового інспектора праці ( а.с.34). З листа голови ДОРПРОФСОЖа Південної залізниці вбачається, що така згода була надана ( а.с.35).
Також не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги про особисту зацікавленість керівника теркому ОСОБА_2 в звільненні ОСОБА_1
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстав для скасування чи зміни рішення не має.
Керуючись ст.ст. 303, 307,308,314,319 ЦПК України, судова колегія –
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 24 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: