Судове рішення #6634209

 

Справа 22-ц-5410/2009 р.                                                  Головуючий

                                                                                                                1-ї інстанції: Сенаторов В.М.                         Категорія: житлові                                                                                Доповідач: Трішкова І.Ю.

                 

                                                                       РІШЕННЯ

                                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     10 листопада 2009 року  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області  в складі:

                                                головуючого  –Пилипчук Н.П.,

                                                суддів:             -Трішкової І.Ю., Бездітко В.М.,    

                                                при секретарі –Козир Л.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Харкові  цивільну справу  за апеляційною скаргою квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова на рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 червня 2009 року по справі за позовом квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа – Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова про визнання права користування житловим приміщенням,    

                                                       ВСТАНОВИЛА:


Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харкова ( далі КЕВ) звернувся до суду з позовом до родини Борисенко з заявою, в якій просив визнати ордер №320 від 21 грудня 2000 року, виданий на вселення відповідачів у квартиру АДРЕСА_1 недійсним, посилаючись на те, що 21.12.2000 р. військовослужбовцю ОСОБА_1 зі складом сім’ї чотири особи був виданий ордер №320 для вселення  в трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. 25.06.2007 р. ОСОБА_1 звернувся до керівництва КЕВ з проханням пролонгації ордеру, в зв’язку з чим позивачу стало відомо, що відповідачі не вселилися в спірну квартиру, не уклали договір найму житлового приміщення. Крім того, відповідачі повинні були в термін 30 діб після отримання ордеру звільнити однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 та здати його КЕВ.

Позивач вважає, що строк позовної давності не пропустив, оскільки тільки в 2007 році узнав про порушення з боку ОСОБА_1

Відповідачі по справі позов не визнали, подали зустрічний позов, в якому просили визнати за ними право користування житловою площею у трикімнатній квартирі АДРЕСА_1, а також зобов’язати повернути ордер №320 від 21 грудня 2000 року, виданий виконкомом Київського району м.Харкова на сім’ю Борисенко з чотирьох чоловік, посилаючись на те, що вказана квартира була з будівельними недоліками, тому Борисенко були вимушені ремонтувати квартиру. Після ремонту в квартиру вселився син ОСОБА_3 з своєю сім’єю. За комунальні послуги позивачі за зустрічним позовом постійно сплачують, заборгованості не мають.

В 2007 р. ОСОБА_1 звернувся до КЕВ м.Харкова з проханням продовжити строк дії ордеру, але ордер у нього забрали.

Представник Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області просив прийняти рішення на розсуд суду.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 09 червня 2009 року в задоволенні позову квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова повністю відмовлено.

Зустрічна позовна заява про визнання права користування житловим приміщенням задоволена.

Продовжений строк дії ордеру №320 від 21 грудня 2000 року, який виданий на ім’я ОСОБА_1 з членами сім’ї терміном на 1 місяць з дня набрання законної сили даного рішення.

Додатковим рішенням Київського районного суду м.Харкова від 02 жовтня 2009 року доповнено рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 червня 2009 року і в резолютивній частині рішення замість частини 3 вказаного рішення “ продовжити строк дії ордеру №320 від 21 грудня 2000 року, який виданий на ім’я ОСОБА_1 з членами сім’ї терміном на 1 місяць з дня набрання законної сили даного рішення” правильно вважати “ визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право користування житловою площею в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1 та зобов’язати КЕВ м.Харкова повернути ордер №320 від 21 грудня 2000 року, виданий виконкомом Київського району м.Харкова на сім’ю Борисенко з чотирьох чоловік.

В апеляційній скарзі КЕВ м.Харкова просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким задовольнити  позовні вимоги КЕВ, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду, оскільки суд не врахував норми матеріального права, а саме: ст.59 ЖК України та п.69 “Правил обліку...”

Додаткове рішення суду не оскаржено.

            Судова колегія вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню.

            В судовому засіданні встановлено, що 21 грудня 2000 р. відповідачам Борисенко КЕВ Київського району м.Харкова був виданий ордер №320 на право зайняття трикімнатної квартири АДРЕСА_1.

            КЕВ м.Харкова звернулось до суду з позовом про визнання ордеру недійсним з тих підстав, що ОСОБА_1 не використав ордер протягом 30 діб, як це передбачено Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР. Крім того, ОСОБА_1 не здав однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2, що передбачено п.66 зазначених Правил. Крім того, в 2007 році ордер на ім’я ОСОБА_1 був анульований.

            Перевіривши надані докази суд прийшов до правильного висновку про необхідність відмови в задоволенні позову. Підставою для відмови в задоволенні позову став пропуск позивачем строку на звернення до суду.

             Але судова колегія не може погодитись з такою підставою.

             Як зазначено у рішенні суду, а також в апеляційній скарзі, статтею 59 ЖК України передбачені підстави для визнання ордеру недійсним.

              Несвоєчасне використання ордеру, а також та обставина, що сім’я Борисенко не звільнила займану ними однокімнатну квартиру, не може бути підставою для визнання ордеру недійсним, т.я. такі підстави для визнання ордеру недійсним не передбачені чинним законодавством. Зазначені підстави можуть бути тільки приводом для звернення до суду з іншими позовними вимогами.

            Як доведено в судовому засіданні, відповідачі за основним позовом не змогли одразу вселитися в надане приміщення, оскільки квартира мала будівельні недоліки. Але відповідачі за основним позовом зробили в спірній квартирі ремонт, оплачували комунальні послуги, про що свідчить довідка про відсутність заборгованості по сплаті за комунальні послуги.

           При таких обставинах судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про можливість задоволення зустрічної позовної заяви про визнання права користування жилою площею в спірній квартирі.

           Але в резолютивні частині рішення суду не вказано, яким чином задоволені позовні вимоги, тому судова колегія вважає за необхідне доповнити резолютивну частину рішення суду і визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право користування житловою площею в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1.

           Що стосується продовження строку дії ордеру №320 від 21.12.2000 року, про що вказано в резолютивній частині рішення суду, то в цій частині рішення суду підлягає скасуванню, оскільки позовних вимог про продовження строку дії ордеру сторони не заявляли.

           В частині зобов’язання КЕВ м.Харкова повернути ордер №320 від 21 грудня 2000 року, виданий виконкомом Київського району м.Харкова на сім’ю Борисенко з чотирьох чоловік, позовні вимоги не можуть бути задоволені.

           Відповідно до ст.58 ЖК України єдиною підставою для вселення в квартиру є ордер.

           Судом встановлено, що сім’я Борисенко згідно ордеру  вселилася в спірну квартиру, користувалася нею на протязі довгого часу, в зв’язку з чим суд визнав за відповідачами право користування квартирою.

В подальшому ордер зберігається в житлово-експлуатаційній організації, тому відсутні підстави для повернення ордеру ОСОБА_1 та членам його родини.

Відповідно до ст.220 ЦПК України суд може ухвалити додаткове рішення в випадках, прямо передбачених законом. При цьому суд не вправі змінювати суть рішення, а також резолютивну частину рішення.

            Як вбачається з матеріалів справи, Київський районний суд м.Харкова 02.10.2009 року ухвалив додаткове рішення, яким змінив резолютивну частину рішення суду, що суперечить вимогам процесуального законодавства.

            При таких обставинах додаткове рішення суду підлягає скасуванню.

            Керуючись ст.ст.303,307, 309, 314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,  

                                                                         

                                                         ВИРІШИЛА:


             Апеляційну скаргу квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова задовольнити частково.

             Рішення Київського районного суду м. Харкова від 09 червня 2009 р. змінити.

 Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

             Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право користування житловою площею в трикімнатній квартирі АДРЕСА_1.

В частині зобов’язання повернення ордеру в позові відмовити.

В частині продовження строку дії ордеру рішення суду скасувати.

В інший частині рішення суду залишити без змін.

Додаткове рішення Київського районного суду м.Харкова від 2 жовтня 2009 року скасувати.

             Рішення судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення ухвали.


                  Головуючий:              

     

                    Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація