Справа № 22-ц-4805/2009 р. Головуючий 1 інстанції – Малихін О. Р.
Категорія – право власності Доповідач – Табачна Н. Г.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 листопада 2009 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :
Головуючого : Зазулинської Т. П.
Суддів : Табачної Н. Г.
Хорошевського О. М.
При секретарі : Шпарага О. О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 14 липня 2009 року, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Харківської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Горбатюк Іван Вікторович про встановлення факту прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом, про визнання права власності на спадщину за заповітом і про визнання договору купівлі-продажу будинку частково недійсним, -
В С Т А Н О В И Л А :
В жовтні 2007 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, Харківської міської ради, ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання за нею права власності на квартиру та частину будинку за заповітом.
Вона посилалася на те, що 25 жовтня 1995 року уклала шлюб з ОСОБА_7.
Від шлюбу має сина ОСОБА_4 (відповідача по справі) , 1984 року народження.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер.
15 січня 2007 року він склав заповіт, яким заповів їй все своє майно де б воно не знаходилося і з чого б не складалося і взагалі те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом матиме право.
На момент своєї смерті ОСОБА_7 постійно мешкав за адресою : АДРЕСА_1, а прописаний був з нею та сином в квартирі АДРЕСА_2
Зазначена частина будинку належала померлому чоловіку ОСОБА_7 на підставі заповіту від 4 січня 1991 року його матері – ОСОБА_8, яка в свою чергу прийняла спадщину за законом і оформила свідоцтво 29 жовтня 1981 року після смерті чоловіка ОСОБА_9.
Її чоловік ОСОБА_7 після смерті матері спадщину прийняв фактично, оскільки постійно проживав в будинку та підтримував його в належному стані, здійснював поточний ремонт, користувався ним.
Восьма Харківська нотаріальна контора листом від 18 червня 2007 року повідомила, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 заяв про прийняття спадщини або відмови від неї не надходило. Тобто, інші спадкоємці на зазначену частину будинку були відсутні.
Таким чином, на момент смерті чоловіку належало майно, зокрема частина будинку за адресою: АДРЕСА_1, де він постійно останнім часом мешкав та квартира АДРЕСА_2, в якій він був зареєстрований з нею і сином.
Позивачка просила встановити факт прийняття свого часу спадщини її померлим чоловіком ОСОБА_7 на частину будинку після смерті своєї матері та визнати за нею право власності на цю частину після смерті чоловіка, а також право власності на квартиру.
Вподальшому вона свої вимоги доповнила, заявивши їх до інших відповідачів.
Посилалася на те, що 13 листопада 2007 року між ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу всього жилого будинку АДРЕСА_1.
В договорі купівлі-продажу зазначено, що ОСОБА_6 на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 липня 2007 року належить 43/100 частин будинку, ОСОБА_5 належить 57/100 частин.
Між тим, 43/100 частин спірного будинку належало матері її чоловіка. Цю частину вона заповіла йому заповітом від 4 січня 1991 року і він фактично спадщину прийняв.
В свою чергу чоловік склав заповіт на її ім”я. За повідомленням нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини або відмови від неї після смерті матері чоловіка ОСОБА_8 ніхто не звертався. Оскільки інші спадкоємці, крім її чоловіка, який прийняв спадкове майно фактично, відсутні, то 43/100 частин повинно належати їй (позивачці) за заповітом після смерті чоловіка.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 4 грудня 2007 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 липня 2007 року скасовано за нововиявленими обставинами.
Позивачка просила визнати договір купівлі-продажу спірного будинку в частині 43/100 частин недійсним.
В процесі розгляду справи вона позовні вимоги уточнила і просила також встановити факт прийняття спадщини її чоловіком після смерті матері та визнати за нею право власності на 43/100 частин спірного будинку.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14 липня 2009 року позовні вимоги задоволено. Вирішено встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_7 у вигляді 43/100 частин спірного жилого будинку, визнати в цій частині недійсним договір купівлі-продажу від 13 листопада 2007 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 і визнати за позивачкою право власності на спірну частину будинку і на квартиру.
Відповідач ОСОБА_1 в особі його представника рішення суду оскаржує, просить його змінити і відмовити позивачці в позові про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_7 у вигляді 43/100 частин спірного жилого будинку після смерті матері, визнання права власності на цю частину будинку за позивачкою та визнання недійсним в цій частині договору купівлі-продажу будинку.
Він вважає, що висновки суду зроблені в порушення вимог матеріального права, при недоведеності позовних вимог.
В іншій частині рішення суду не оскаржується.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 п. п. 2, 4 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення або зміні при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими і у разі порушення або неправильного застосування норм матеріального або процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_7 у вигляді 43/100 частин будинку АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_8, про визнання права власності на цю частину будинку за позивачкою ОСОБА_3 в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_7 та про визнання недійсним в частині 43/100 частин договору купівлі-продажу від 13 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_6 і ОСОБА_1, суд виходив з того, що ОСОБА_7 після смерті матері прийняв спадщину, оскільки вступив в управління спадщиною, поселився проживати в будинку матері. Суд вважав доведеними ці обставини на підставі таких доказів : запис в заповіті померлого ОСОБА_7 від 15 січня 2007 року про те, що заповіт складено у зв”язку з його хворобою за адресою спірного будинку та запис в акті про пожежу від 27 січня 2007 року, в якому померлий записаний як власник частини будинку. Відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 проти цього не заперечували, а самі вони не надали достовірних доказів, про те, що ОСОБА_7 не прийняв спадщину після смерті матері. Відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_6 оселилися в спірному будинку значно пізніше, лише у вересні 2004 року. До 2007 року, поки в будинку мешкав ОСОБА_7 ОСОБА_6 не зверталася ні до яких органів про визнання права власності на частину будинку і звернулася до суду вже після смерті ОСОБА_7 без повідомлення його спадкоємців і громади міста. Крім цього, рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 липня 2007 року, яким за ОСОБА_6 визнано право власності на 43/100 частин спірного будинку скасоване і позовні вимоги залишено без розгляду. Отже, власником 43/100 частин будинку залишається ОСОБА_8 і ОСОБА_6 не мала права відчужувати вказану частину спірного будинку, оскільки цим вона порушила право інших осіб на вказане майно.
З такими висновками суду погодитися не можна тому, що обставини, які мають значення по справі і які суд вважав встановленими недоведені. Такі висновки також свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що спірними являються 43/100 частин будинку АДРЕСА_1. Власником цієї частини являлася ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, заповів все своє майно сину ОСОБА_7.
Згідно ст. 549 ЦК України ( в редакції 1963 року, який діяв на момент правовідносин, що виникли ) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину : 1) якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном, 2) якщо він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути здійснені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Особи, для яких право спадкування виникає лише у разі неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, залишившегося для прийняття спадщини. Якщо залишившийся строк менше трьох місяців, він подовжується до трьох місяців.
За данними Харківської державної нотаріальної контори заяв про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 не надходило. Свідоцтво про право на спадщину не видавалося.
Отже, звернувшись до суду з вимогами про фактичне прийняття спадкового майна чоловіком після смерті матері, позивачка повинна була довести, що ці дії він здійснив протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Таких доказів вона суду не надала.
Що стосується акту про пожежу та заповіту, який склав спадкодавець ОСОБА_7, то ці документи не є належними доказами і не підтверджують цих обставин.
З заповіту ОСОБА_7 від 15 січня 2007 року вбачається, що він проживає в квартирі АДРЕСА_2. За цією ж адресою він зареєстрований.
Про те, що він був зареєстрований і постійно проживав за вказаною адресою свідчить і довідка об”єднання житлових кооперативів “Левада” (т.1 а.с.12)
Акт про пожежу складено зі слів померлого і іншими доказами про право власності не підтвержуються.
До того ж, складено вказані документи безпосередньо перед смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7, майже через десять років після смерті його матері.
Матеріали справи не містять данних про те, що за ці десять років ОСОБА_7 будь-яким чином намагався оформити своє право власності на спадкове майно.
Вирішуючи спір про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу, суд не застосував норму матеріального закону, на підставі якої вважав договір недійсним.
Приймаючи рішення, суд дійшов помилкового висновку про те, що договір має бути визнано недійсним тому, що рішення, яким за ОСОБА_6 було визнано право власності на спірну частину будинку, скасоване і вона не мала права її продавати.
Таких підстав для визнання договору недійсним законом не передбачено.
З матеріалів справи вбачається, що дійсно рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30 липня 2007 року за ОСОБА_6 було визнано право власності на 43/100 частин будинку АДРЕСА_1.
Рішення суду вона виконала, зареєструвала в бюро технічної інвентаризації і з моменту реєстрації набула право власності на 43/100 частин будинку АДРЕСА_1.
Суд не врахував, що рішення суду і реєстрація права власності, як ніким не оскаржені, на момент укладення договору купівлі-продажу являлися чинними і перешкод для укладення договору не було.
Реєстрації права власності на спірну частину будинку за ОСОБА_8 вже не існувало.
Інших підстав для визнання договору недійсним позовні вимоги не містять.
Суд також не врахував, що договір купівлі-продажу не оскаржено сторонами по договору з підстав, передбачених законом, а при визнанні його недійсним судом не застосовано правові наслідки недісності договору. Вказане порушує права сторони за договором ОСОБА_1, який набув спірне майно. Позивачка, не являючись стороною за договором, таких вимог при зверненні до суду не заявляла.
У разі ж набуття права на спірне майно вона не позбавлена можливості захищати своє порушене право з інших підстав, а не у засіб визнання договору купівлі-продажу недійсним.
За такими обставинами рішення суду в зазначеній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
На підставі викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 14 липня 2009 року змінити., скасувавши його в частині встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_7 у вигляді 43/100 частин будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_8, визнання в цій частині недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 13 листопада 2007 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 та визнання права власності на цю частину будинку за ОСОБА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_7.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4, Харківської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, 3 особа приватний нотаріус Горбатюк Іван Вікторович про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_7 у вигляді 43/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_8, визнання права власності за ОСОБА_3 на 43/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_7, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_6 і ОСОБА_1 в частині продажу 43/100 частин будинку АДРЕСА_1 – відмовити.
Рішення набуває законної сили негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2 місяців.
Головуючий : підпис
Судді :підписи
Копія вірна: суддя-