Справа №2-2336\09.
Заочне Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
30 вересня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
при секретарі Бондарук А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку,
встановив:
25 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона та відповідач є співвласниками будинку АДРЕСА_1, кожному зі співвласників належить по 1\2 частині будинку.
Зазначений будинок складається з п»яти ізольованих житлових кімнат, загальною площею – 85,3 кв.м., має два окремих входи, кухню площею 8,6 кв.м., коридору площею 11, 9 кв.м., та підсобного приміщення, площею 4,9 кв.м.. Кімнати площею 18,5;14,3;20,2 кв.м. разом із кухнею 8,6 кв.м. і коридором 11,9 кв.м. займає ОСОБА_2. Кімнати площею 20,2 і 12,1 кв.м. і підсобне приміщення площею 4,9 кв. м. займає позивач.
Після смерті батька між нею та ОСОБА_2 виник спір з приводу користування житловою кімнатою площею 20,2 кв.м., яка знаходиться в користуванні відповідача. Добровільно поділити кімнату, площею 20,2 кв.м. відповідач у справі не бажає.
Для вирішення заявленого спору позивач просить призначити та провести судову будівельно-технічну експертизу для визначення варіантів поділу житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності з відповідачем, з урахуванням порядку користування будинком, що склався після смерті батька та самовільних забудов. Після визначення варіантів поділу будинку експертом, поділити спірний житловий будинок, виділивши їй у власність житлову кімнату, площею 20,2 кв.м., та компенсувати вартість частини будинку, що буде зайво виділена відповідачу, через неможливість виділення ідеальних частин.
У судовому засіданні позивач підтримала заявлений нею позов, просила встановити порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 відповідно до варіанту поділу запропонованого позивачем за №2, стягнувши з- ОСОБА_2 на її користь вартість надлишкової частки в розмірі 2 039, 00 грн..
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з»явилася повторно, про дату час та місце судового розгляду повідомлялася, однак від отримання судової повістки відмовилася, про що свідчить відмітка відділу зв»язку на поштовому конверті.
Зважаючи на викладене, врахувавши думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі даних матеріалів справи.
Судом встановлено, що за даними свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.12.2008 року, спадкоємцем 1\2 частки майна ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочка ОСОБА_1. Спадкове майно складається з - житлового будинку НОМЕР_1 з відповідними надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1. На земельній ділянці розташований житловий будинок, збудований з цегли, житловою площею 85,3 кв.м. (а.с.5).
За даними технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, належний на праві власності ОСОБА_3 складається з квартир №№1,2. Квартира №1 складається з кухні площею 8,6 кв.м., коридору площею – 11,9 кв.м., житлових кімнат площею – 14,3;18,5;20,2 кв.м., перебуває у користуванні ОСОБА_2. Квартира №2 складається з житлових кімнат площею – 20,2;12,1 кв.м., підсобного приміщення 4,9 кв.м..
Судом також встановлено, що після отримання спадкового майна позивачем було самовільно збудовано веранду площею 25,00 кв.м., кухню площею 9,7 кв.м., підсобне приміщення площею – 5,5 кв.м., житлові кімнати площею – 16,8, 17,0 кв.м..
За правилами ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Як видно зі змісту роз»яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ у натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що виходячи зі змісту ст. 115 ЦК України, це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності. Порядок користування жилим будинком може бути встановлено також і між учасниками спільної сумісної власності. При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним , власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди – судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи.
За результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи 27.07.2009 року експертом складено висновок №75\69\09 відповідно до змісту якого на розсуд суду запропоновано два варіанти поділу будинку на дві окремі квартири №1 і №2 з надвірними будівлями з урахуванням конкретного порядку користування будинком, який склався між сторонами у справі а також самовільно зведених споруд.
Позивач у справі просить визначити порядок користування будинком, що запропонований експертом у варіанті №2.
Врахувавши всі обставини справи, побажання позивача, а також відсутність відповідача у справі, що позбавляє суд можливості визначити сторонам порядок користування будинком запропонований експертом у варіанті №1, оскільки виплата компенсації надлишкової частини останньою на корить позивача має бути проведена тільки за згодою особи, на яку може бути покладено обов»язок, суд приходить до висновку про визначення порядку користування за запропонованим експертом варіантом за №2, відповідно до якого:
квартира №1 площею 53,3 м.кв., якою фактично користується ОСОБА_2 і яка складається з приміщень №1-1 – кухня площею 8,6 кв.м.; №1-2 – коридор площею 11,9 кв.м.; №1-3 житлова кімната площею 14,3 кв.м.; №1-4 – житлова кімната площею 18,5 кв.м. до якої відходять господарські будівлі, якими користується ОСОБА_2 – убиральня літ.Д; погреб літ. Ж; літня кухня літ. З підлягає виділенню у користування ОСОБА_2;
квартира №2 – площею 131,4 кв.м. (без врахування самовільного будівництва площа – 57,4 кв.м.), якою фактично користується ОСОБА_1 і яка складається з приміщень - №1-5 – житлова кімната площею. 25,0 кв.м.; №2-1 – веранда (самовільно прибудована)площею – 25,0 кв.м.; №2-2- житлова кімната площею 20,2 кв.м.; №2-3 – житлова кімната площею – 12,1 кв.м.; №2-4 – підсобна площею 4,9 кв.м.; №2-5 – житлова кімната (самовільно побудована прибудова літ.а-3) площею – 17,0 кв.м.; №2-7 – кухня (самовільно побудована літ. а-3) площею – 9,7 кв.м.; №2-8 – підсобна (самовільно побудована прибудова літ. а-3) площею – 5,5 ев.м. до якої відходять господарські будівлі, якими користується ОСОБА_1 та які є самовільно побудованими – гараж літ. О, погріб літ. О, сарай літ. С, убиральня літ. Т, сарай літ. У, літній душ літ.Ф .
Що стосується поділу по площі приміщень будинку, то квартира №1 буде мати загальну площу 53,5 кв.м., а квартира №2 – 57,4 кв.м. без врахування самовільного будівництва. Розрахункова загальна площа приміщень складає 110,7 м.кв. (53,3 м.кв. + 57,4 м.кв.). Відповідно до ідеальних часток площа приміщень має розмір 55,35 м.кв. (110,7 м.кв.).2). ОСОБА_2 буде користуватися на 2,05 м.кв. (55,35 м.кв. – 53,3 м.кв.) меншою частиною площі від її належної ідеальної частки, а ОСОБА_1 відповідно більшою на 2,05 м.кв.
Необхідно буде власнику квартири №1 – ОСОБА_2 компенсувати грошову компенсацію власнику квартири №2 – ОСОБА_1 за надлишкову частку в розмірі 2039, 00 грн.
Крім того, для фактичного поділу будинку за запропонованим варіантом необхідно здійснити наступні будівельні роботи:
-закласти дверні проходи між приміщеннями відповідно до плану БТІ №1-2 коридором площею 11,9 м.кв. та №1-5 житловою площею 20,2 м.кв., №1-4 житловою кімнатою площею 18,5 м.кв. та №1-5 кімнатою площею 20,2 м.кв.;
-влаштувати вхідний дверний прохід в існуючій перегородці до житлової кімнати №1-5 площею 20,2 м.кв. з житлової кімнати №2-3 площею 12,1 м.кв.
Всі приміщення залишаються за їх функціональним призначенням відповідно до плану БТІ від 24.10.2008 року до поверхового.
Виконання будівельних робіт, необхідних для встановлення порядку користування будинком за зазначеним вище варіантом покласти на позивача у справі.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», ст.ст. 115,119,183,367,380,383 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,88,208,213,215,218,224 ЦПК України, суд –
вирішив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку,– задовольнити.
Виділити у користування ОСОБА_2 частину будинку АДРЕСА_1, що є квартира №1 площею 53,3 м.кв., якою фактично користується ОСОБА_2, яка складається з приміщень №1-1 – кухня площею 8,6 кв.м.; №1-2 – коридор площею 11,9 кв.м.; №1-3 житлова кімната площею 14,3 кв.м.; №1-4 – житлова кімната площею 18,5 кв.м. до якої відходять господарські будівлі, якими користується ОСОБА_2 - убиральня літ.Д; погреб літ. Ж; літня кухня літ. З.
Виділити у користування ОСОБА_1
частину будинку АДРЕСА_1, що є квартирою №2 площею 131,4 кв.м. (без врахування самовільного будівництва площа – 57,4 кв.м.), якою фактично користується ОСОБА_1, яка складається з приміщень - №1-5 – житлова кімната площею. 25,0 кв.м.; №2-1 – веранда (самовільно прибудована)площею – 25,0 кв.м.; №2-2- житлова кімната площею 20,2 кв.м.; №2-3 – житлова кімната площею – 12,1 кв.м.; №2-4 – підсобна площею 4,9 кв.м.; №2-5 – житлова кімната (самовільно побудована прибудова літ.а-3) площею – 17,0 кв.м.; №2-7 – кухня (самовільно побудована літ. а-3) площею – 9,7 кв.м.; №2-8 – підсобна (самовільно побудована прибудова літ. а-3) площею – 5,5 кв.м. до якої відходять господарські будівлі, якими користується ОСОБА_1 та які є самовільно побудованими – гараж літ. О, погріб літ. О, сарай літ. С, убиральня літ. Т, сарай літ. У, літній душ літ.Ф .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 2039 (дві тисячі тридцять дев»ять) 00 грн.
Зобов»язати ОСОБА_1 здійснити наступні будівельні роботи:
-закласти дверні проходи між приміщеннями відповідно до плану БТІ №1-2 коридором площею 11,9 м.кв. та №1-5 житловою площею 20,2 м.кв., №1-4 житловою кімнатою площею 18,5 м.кв. та №1-5 кімнатою площею 20,2 м.кв.;
-влаштувати вхідний дверний прохід в існуючій перегородці до житлової кімнати №1-5 площею 20,2 м.кв. з житлової кімнати №2-3 площею 12,1 м.кв.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, наведеному вище. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження.
Суддя: