Справа № 33-350/2009 р. Головуючий у І інстанції – Чепурко В.О.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2009 р.
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області Сердюк О.Г. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2009 року, -
в с т а н о в и в:
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та застосовано до нього стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 2 роки.
Постанова суду мотивована тим, що ОСОБА_1 на протязі року притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння і знову 21 жовтня 2009 року, о 17 год. 5 хв., в м. Мена по вул. Червоній Площі, керував скутером „DEFIANT”, без номерного знаку, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.9. Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з даною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на необґрунтованість постанови в частині призначеного адміністративного стягнення та просить її змінити, застосувавши до нього адмінстягнення у вигляді громадських робіт, оскільки вважає призначене стягнення занадто суворим. Вимоги мотивовані тим, що він свою вину визнав повністю, на його утриманні знаходиться вся родина та те, що його робота пов’язана з пересуванням на транспортному засобі, а отже, позбавлення його права керування всіма видами транспортних засобів негативно позначиться на подальше його перебування на займаній посаді та матеріальному становищі сім’ї.
Перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що вона задоволенню не підлягає, з слідуючих підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП, за зазначених у постанові обставин ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах, достовірність яких не оспорює і сам скаржник.
При визначенні виду та міри стягнення ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.33 КУпАП, судом враховано характер вчиненого правопорушення, особа порушника, який вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, а також враховано ступінь його вини та те, що він протягом року повторно вчинив однорідне правопорушення, за яке вже піддавався адміністративному стягненню.
З врахуванням всіх зазначених обставин, судом обґрунтовано накладено ОСОБА_1 стягнення саме м’яке і в мінімальних межах визначених санкцією ст.130 ч.2 КУпАП..
Доводи порушника про зміну постанову суду і застосування до нього іншого виду стягнення, у вигляді громадських робіт, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до положень ст. 294 КУпАП у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.
Враховуючи наведене, заміна стягнення у вигляді позбавлення прав на керування транспортними засобами на більш суворе стягнення, яким являються громадські роботи, не допускається.
За таких обставин постанова суду відповідає вимогам закону, а тому скасуванню чи зміні не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Менського районного суду Чернігівської області від 26 жовтня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 2 КУпАП – без змін.
Постанова є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області О.Г. Сердюк