У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі :

 

 

головуючого	Селівона О.Ф.,
суддів	Лавренюка М.Ю., Мороза М.А.
за участю прокурора	Казнадзея В.В.
та засудженого	ОСОБА_1

 

розглянула в судовому засіданні 20 липня 2006 року в м.Києві  кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 березня 2006 року, яким

                                               ОСОБА_1,

                                               ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

                                               ІНФОРМАЦІЯ_2,

                                               раніше судимого 25.11.2004р. за ч.1 ст.164 КК

                                               України на 1 рік обмеження волі зі звільненням

                                               на підставі ст.75 КК України від відбування

                                               покарання з випробуванням з іспитовим

                                               строком 2 роки,

 

засуджено за ч.4 ст.187 КК України на 11 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за п.6 ч.2 ст.115 КК України на довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

 

         На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

         На підставі ст.71 КК України призначеним покарання поглинуто невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно за сукупністю вироків ОСОБА_1 призначено довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

 

         Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 100.000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

 

         Вирішено питання про судові витрати та речові докази.

 

         Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів за таких обставин.

 

         07 листопада 2005 року, приблизно о 9 годині 20 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, йшов по АДРЕСА_1. Побачивши ОСОБА_3, яка йшла попереду з жіночою сумкою на плечі, ОСОБА_1 вирішив напасти на неї з метою заволодіння сумкою і пішов за нею.

         Перед мостом через ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1, наблизившись до ОСОБА_3 позаду, зіпхнув її з тротуару праворуч на стежину, що вела під міст. Не утримавшись від удару, ОСОБА_3 за інерцією пробігла стежиною під міст і упала на землю, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження у виді синців правого плеча, передньої поверхні правого стегна, передньої поверхні лівої гомілки, численних саден правого колінного суглобу.

         ОСОБА_1, спустившись до ОСОБА_3, став вимагати передати йому сумку, а коли потерпіла відмовилась виконувати його вимогу і стала кричати, у ОСОБА_1 виник умисел на вбивство ОСОБА_3 з метою заволодіння її майном.

         Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на розбійний напад з метою заволодіння чужим майном і умисне вбивство з корисливих мотивів, ОСОБА_1 дістав з кишені ніж і наніс ним численні удари ОСОБА_3 в область грудної клітки і голови.

         Заподіяні ОСОБА_1 ОСОБА_3 15 колото-різаних і різаних поранень ускладнились гострою крововтратою, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і стали причиною її смерті.

         Після цього ОСОБА_1 заволодів сумкою ОСОБА_3 вартістю 150 грн., у якій знаходились гроші в сумі 250 грн. та інше майно вартістю 25 грн., чим заподіяв шкоду на загальну суму 425 грн.

 

         У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок щодо нього змінити і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк, посилаючись на те, призначене йому судом покарання у виді довічного позбавлення волі є надмірно суворим.

 

         У запереченнях на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, зазначає, що покарання призначено ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.65 КК України, підстави для його пом'якшення відсутні, і просить зплишити касаційну скаргу без задоволення. 

 

         Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу, міркування прокурора про безпідставність доводів касаційної скарги та законність і обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

 

         Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за зазначених у вироку обставин та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюється і підтверджується дослідженими судом доказами.

 

         Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про надмірну суворість призначеного йому покарання безпідставні.

 

         Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України: з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, його особи та конкретних обставин справи.

        

         Суд належним чином мотивував призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, обгрунтовано зазначив у вироку про відсутність обставин, які пом'якшують покарання, відсутні посилання на них і у касаційній скарзі засудженого.

 

         За таких обставин підстав для заміни призначеного ОСОБА_1 довічного позбавлення волі на позбавлення волі на певний строк колегія суддів не знаходить.

 

         З урахуванням наведеного, керуючись ст.395, 396 КПК України, колегія суддів

 

у х в а л и л а :

 

         Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24 березня 2006 року щодо нього - без зміни.

 

 

Судді:

 

Селівон О.Ф.                                 Лавренюк   М.Ю.                              Мороз М.А.

 

                        З оригіналом згідно:

            Суддя Верховного Суду України                                    О.Ф.Селівон