1
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2009 р. м. Полтава Справа № 2а-44398/09/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Л.О. Єресько,
при секретарі – В.А. Магді ,
за участю:
прокурора – Соболь Т.В.,
представника позивача: Крутько Н.А. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Полтавського транспортного прокурора в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до суб'єкта господарювання-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій, -
В С Т А Н О В И В:
02 квітня 2009 р. Полтавський транспортний прокурор в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта господарювання-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення до Державного бюджету України фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 27.03.2007 року в м. Полтаві по вул. М. Бірюзова при здійсненні рейдової перевірки на підставі завдання на перевірку № 014385 від 27.03.2007 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області виявлено транспортний засіб з ознаками таксі (на даху автомобіля наявний ліхтар «067») марки ВАЗ 21053 СПГ д.р.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 і використовувався ОСОБА_2 на підставі доручення № 4078 від 08.12.2006 року, зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме, надання послуг з перевезень пасажирів на таксі без оформлення ліцензії на даний вид діяльності, ліцензійної картки та дорожнього листа, які є обов’язковими документами для виконання перевезень пасажирів на таксі згідно ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». За результатами перевірки складено акт № 023090, на підставі якого винесено постанову № 015724 від 07.05.2007 року про застосування до ОСОБА_2 фінансових санкцій відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в сумі 1700 грн. Оскільки сума фінансових санкцій відповідачем не сплачена, заявлено позов про її стягнення.
У судовому засіданні прокурор, представник позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з’явився. До суду повернувся конверт, в якому направлено позивачу повістку, із довідкою про повернення за закінченням терміну зберігання. З аналогічних підстав до суду повернулися конверти із повістками відповідачу на судові засідання 12.08.2009 року, 15.10.2009 року. З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач ухиляється від участі у розгляді справи, яка за таких обставин може бути розглянута за умови відсутності відповідача.
Судом встановлено, що 27.03.2007 року в м. Полтаві по вул. М. Бірюзова державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області здійснено рейдову перевірку, під час якої встановлено, що транспортний засіб марки ВАЗ 21053 СПГ д.р.н. НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, використовувався ОСОБА_2 для перевезення пасажирів як таксі, оскільки на даху автомобіля наявна фішка «067», натомість ліцензійна картка порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» була відсутня.
За результатами перевірки оформлено акт № 023090 від 27.03.2007 року.
07.05.2007 року Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області винесено постанову № 015724 про застосування фінансових санкцій до ОСОБА_2 відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в сумі 1700 грн. за надання послуг з перевезення пасажирів на таксі без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
З огляду на те, що відповідачем суму фінансових санкцій не сплачено, прокурор просить стягнути її з відповідача.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-ІІІ державний контроль за додержанням суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, яким є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (далі – Головавтотрансінспекція), що діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 р. № 1190.
Для виконання покладених на Головавтотрансінспекцію завдань згідно п. 8 Положення утворюються територіальні органи Головавторансінспекції в межах граничної чисельності її працівників.
Відповідно до п. 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567, (далі – Порядок) державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових, рейдових перевірок.
Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Частиною 6 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Поняття таксі визначене у ст. 1 Закону, згідно із якою це легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Беручи до уваги, що на даху автомобіля, який використовувався ОСОБА_2 для перевезень пасажирів, була наявна фішка (ліхтар) «067», зазначений транспортний засіб в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт» належав до таксі, що вимагало від автомобільного перевізника (водія) наявності документів, передбачених ч. 6 ст. 39 Закону.
Оскільки ліцензійна картка у ОСОБА_2 була відсутня, інспекторами в акті перевірки від 27.03.2007 року констатовано порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону України передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частинами 4, 5 ст. 60 Закону встановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно до п.п. 25 – 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання . Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням . У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.
Справу про порушення ОСОБА_2 законодавства про автомобільний транспорт розглянуто територіальним управлінням Головавторансінспекції 07.05.2007 року, повідомлення про час та місце розгляду надіслано ОСОБА_2 27.03.2007 року за вих. № 17-02-08/839, разом з тим, доказів отримання ним повідомлення позивачем суду не надано, у зв'язку з чим не доведено, що було забезпечено право участі ОСОБА_2 у розгляді справи.
Постанову № 015724 від 07.05.2007 року про застосування фінансових санкцій до ОСОБА_2 відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в сумі 1700 грн. направлено йому рекомендованим листом від 10.05.2007 року № 17-02-08/1434, при цьому з матеріалів справи вбачається, що конверт з постановою повернувся без вручення, за закінченням терміну зберігання.
Згідно п.п. 28, 29 Порядку фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій , про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням. У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Зважаючи на те, що постанова про застосування фінансових санкцій відповідачем не була отримана, обов'язок по сплаті фінансових санкцій не міг бути ним виконаний. Крім того, відсутність постанови позбавляла його можливості оскаржити її у встановленому чинним законодавством порядку.
Також суд враховує, що постановою № 015724 від 07.05.2007 року застосовано фінансові санкції до ОСОБА_2 як до автомобільного перевізника - фізичної особи-суб'єкта господарювання, натомість актом перевірки від 27.03.2007 року не встановлено, чи має ОСОБА_2 статус фізичної особи-підприємця, і чи є автомобільним перевізником або виконував обов'язки водія. В ході судового розгляду позову про стягнення фінансових санкцій, який заявлено до ОСОБА_2 як суб'єкта господарювання, позивачем також не надано доказів на підтвердження зазначеного статусу відповідача.
За таких обставин постанова № 015724 від 07.05.2007 року прийнята без встановлення усіх обставин, необхідних для притягнення до відповідальності за абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов про стягнення фінансових санкцій є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1, ч. 6 ст. 6, ч. 6 ст. 39, ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-ІІІ, п. 4, 21, 25-29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567, статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Полтавського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до суб'єкта господарювання-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій відмовити.
Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 09 листопада 2009 року.
Суддя Л.О. Єресько