ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2009 року м. Полтава Справа№ 2-а-3799/09
Полтавський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді – Єресько Л.О.
При секретарі – Гризодуб Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України Чорнухинського району Полтавської області про нарахування недоплаченої допомоги дитини війни, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України Чорнухинського району Полтавської області про нарахування допомоги дитині війни, посилаючись на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких їй повинна була бути нарахована соціальна допомога. Разом з тим, відповідач в порушення вимог ст. 124 Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії. Просила зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй несплачену щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 2733 грн. 30 коп. за 2006-2007 роки.
Позивачка в судове засідання не з’явилась, надала суду клопотання, у якому підтримала свої позовні вимоги та просила розглянути справу у її відсутність.
Представник відповідача – Управління Пенсійного фонду України Чорнухинського району Полтавської області в судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи.
Відповідачем - Управлінням Пенсійного фонду України Чорнухинського району Полтавської області було подано заперечення на позовну заяву в якому вказує, що вимоги відповідача є необґрунтованими, та такими, що не відповідають чинному законодавству. Просить в зв`язку з неможливістю явки представника розглянути справу за наявними матеріалами та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В наданому суду письмовому клопотанні відповідач - Управлінням Пенсійного фонду України Чорнухинського району Полтавської області просить залучити як співвідповідача по справі Державне казначейство України.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і звернулася до суду 27.08.2008 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.) і не може бути поставлений у залежність від бюджетних асигнувань.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено, як і в 2006 році було зупинено цю ж норму Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік».
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 «Про Державний бюджет на 2007 рік». Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотньої дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Тому задоволенню підлягають вимоги позивача лише за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованим застосування положення ч.3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень.
Таким чином, позивачам по цій категорії справ підлягало нарахуванню та виплаті в 2007 році:
Липень ( 4,06+406)х30%=410,06 х 30%= 123,02 грн.
Серпень (4,06 + 406)х30% = 410,06 х30% = 123, 02 грн;
Вересень ( 4,06+406) х 30% =410,06 х 30% = 123,02 грн;
Жовтень ( 4,11+ 411) х 30% = 415,11 х 30% =124, 53 грн;
Листопад ( 4,11 + 411) х 30% = 415,11 х 30% = 124, 53 грн;
Грудень ( 4,11 + 411) х 30% = 415,11 х 30% = 124, 53:
Всього за 2007 рік : 742, 65 грн.
В супереч вказаним нормам закону у 2007 році нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії органами пенсійного фонду взагалі не здійснювалося, у зв»язку з чим позивачем недоотримано у 2007 році з 9 липня по 31 грудня – 742,65 грн.
Водночас, пунктами 3, 4 положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 1261, призначення (перерахунок) та виплата пенсій віднесено до обов’язків та функцій органів Пенсійного фонду України. З огляду на вказану норму, суд не може перебирати на себе функцію органів пенсійного фонду України щодо нарахування підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, а відтак позовні вимоги позивача щодо стягнення ще не нарахованої суми не підлягають задоволенню.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України Чорнухинського району Полтавської області. Враховуючи вищевикладене Управління Пенсійного фонду України Чорнухинського району Полтавської області є належним відповідачем по даній справі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Чорнухинського району Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з підвищенням пенсії на 30% з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати.
Із змісту позовної заяви вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні зазначеного підвищення до пенсії.
Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та задовольняючи позов в цій частині, визнати бездіяльність даного управління протиправною.
Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Чорнухинського району Полтавської області протиправною, в частині не нарахування підвищення до пенсії передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі встановленому ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Чорнухинського району Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений: 13.07.2009р
Суддя Л.О. Єресько