ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2009 року справа № 2а-3832/09/2370
13 год. 05 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Холода Р.В.,
при секретарі судового засідання Шоколенко Т.В.,
за участю:
позивача – ОСОБА_1,
представника позивача – ОСОБА_2 за довіреністю,
представника відповідача – Сєвєрної Б.О. за довіреністю,
спеціаліста від Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Черкаській області – експерта Стерниш О.М. за посвідченням,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області та виконавчого комітету Черкаської міської ради про зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до відділу організації дорожнього руху управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, в якому просить визнати встановлення дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» таким, що встановлений з порушенням вимог ДСТУ 4100/2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», зобов’язати відповідача в терміновому порядку усунути недоліки встановлення даного дорожнього знаку, встановити його по праву сторону дороги згідно стандартів ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», стягнути з відповідача завдані збитки з його вини в сумі 36924 грн. 90 коп. та моральної шкоди в сумі 5000 грн. 00 коп.
У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив визнати встановлення дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» таким, що встановлений з порушенням вимог ДСТУ 4100/2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», зобов’язати відповідача протягом двох місяців усунути недоліки встановлення даного дорожнього знаку, встановити його по праву сторону дороги згідно стандартів ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», стягнути з відповідача завдані збитки з його вини в сумі 36924 грн. 90 коп. та моральної шкоди в сумі 5000 грн. 00 коп.
В зв’язку з тим, що відділ організації дорожнього руху не є самостійним юридичним органом та відноситься до підрозділів, підпорядкованих до управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, за згодою позивача ухвалою суду від 27 серпня 2009 року допущено заміну на належного відповідача, а саме управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі – відповідач 1).
Виходячи з того, що організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами належить до компетенції міської та районної Ради народних депутатів і міської та районної виконавчої влади у сфері дорожнього руху, відповідно до ст. 6 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, ухвалою суду від 21 вересня 2009 року залучено в якості другого відповідача виконавчий комітет Черкаської міської ради (далі– відповідач 2).
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 28 серпня 2008 року керуючи автомобілем Opel Kadet по вул. Петровського м. Черкаси, виконуючи поворот на вул. Сєдова, позивач не надав перевагу у русі автомобілю Renault, який рухався по головній дорозі та скоїв зіткнення з ним. Відповідно до даних схеми дорожньо-транспортної пригоди дорожній знак 2.1. «Дати дорогу» знаходився з лівої сторони проїзної частини.
Позивач вважає, що дорожній знак 2.1. «Дати дорогу» встановлений в місці не доступному, щоб його добре бачили учасники дорожнього руху та не витримані стандарти відстані від нижнього краю знака до поверхні дорожнього покриття.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси з позивача постановлено стягнути на користь спілки сільськогосподарських товаровиробників Черкаської області матеріальну шкоду, завдану позивачем в результаті ДТП в сумі 36 924 грн. 90 коп. Також позивач зазначає, що їм були понесені душевні страждання, які завдані в зв’язку з бездіяльністю відповідача, які він оцінює у розмірі 5000 грн. 00 коп.
Представник відповідача 1 проти позову заперечував, надавши письмове заперечення, яке мотивує тим, що дорожній знак 2.1. «Дати дорогу» встановлений на перехресті вул. Петровського-Сєдова в м. Черкаси згідно вимог п. 10.2.4 ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» над проїзною частиною на висоті 5.0 до 6.0м (п. 10.2.9 ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування»).
Відповідач 2 у судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення № 2292780 від 07.10.2009 р., № 2338054 від 30.10.2009 р. та розписка за номером виконавчого комітету Черкаської міської ради 8934-01-21 від 13.10.2009 р.
Сторони заявили, що не бажають закінчити справу примиренням.
В зв’язку з тим, що правомірність встановлення дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» можна було оглянути тільки за місцем його знаходження, ухвалою суду від 9 жовтня 2009 року винесено відповідну ухвалу та залучено спеціаліста від Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Черкаській області.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача 1, спеціаліста та вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», дорожні знаки повинні розташовуватись так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатації і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення тощо.).
Під час розташування дорожніх знаків повинна бути забезпечена спрямованість інформації, яку вони передають, тільки до тих учасників руху, для яких її призначено.
Дорожні знаки повинні встановлюватись з правого боку дороги поза проїзною частиною та узбіччям (допускається установлювати на присипній бермі), на тротуарі, розділювальній смузі, газоні тощо та над дорогою, крім випадків, що спеціально обумовлені цим стандартом.
Відстань від нижнього краю знака (без урахування попереджувальних знаків 1.31.1—1.31.6 і табличок до дорожніх знаків) до поверхні дорожнього покриття (висота установлення) крім випадків, спеціально обумовлених стандартом, повинна становити:
- від 1,5 до 2,2 м – у разі установлення збоку від дороги поза населеними пунктами, від 2,0 до 4,0 м – у населених пунктах;
- не менш ніж 0,6 м – у разі установлення на острівцях безпеки і на проїзній частині дороги;
- від 5,0 до 6,0 м – у разі розміщення над проїзною частиною; у разі розміщення знаків на прогінних конструкціях штучних споруд і за відстані від поверхні дорожнього покриття до низу прогінної конструкції споруди менш ніж 5 м, знаки не повинні виступати за їхній нижній край.
Знак 2.1 «Дати дорогу» відноситься до пріоритетних знаків.
Знаки пріоритету застосовуються для зазначення черговості проїзду перехресть, перехрещень окремих проїзних частин, а також вузьких ділянок доріг.
Знак 2.1 «Дати дорогу» повинен установлюватись безпосередньо перед виїздом на дорогу, по якій знаками 2.3 «Головна дорога» або 1.22 «Перехрещення з другорядною дорогою», 1.23.1-1.23.4 «Прилягання другорядної дороги» надано переважне право проїзду даного перехрестя, а також на початку смуги розгону.
Якщо у місцях виїзду на дорогу, на якій транспортні засоби користуються переважним правом проїзду перехрестя, є смуга розгону, то знак 2.1 повинен установлюватись перед початком цієї смуги.
Як встановлено при проведенні огляду встановлення дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» на перехресті вулиць Петровського-Сєдова в м. Черкаси, вказаний дорожній знак розташований з лівої сторони проїзної частини вулиці Петровського.
При проведенні відповідних замірів при огляді дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» на перехресті вулиць Петровського-Сєдова в м. Черкаси встановлено наступне.
Ширина вулиці Петровського становить – 6,10 м.
Відстань від встановлення дорожнього знаку по вулиці Петровського до ближньої межі вулиці Сєдова складає 19,40 м.
Відстань від опори встановлення дорожнього знаку до проїзної частини лівого краю вулиці Петровського складає 1,20 м.
Відстань від встановлення дорожнього знаку до лівого краю проїзної частини становить 0,00 м.
Висота від дорожнього знаку до проїзної частини – 5,10 м.
Як пояснив у судовому засіданні спеціаліст, оскільки відстань від встановлення дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» до лівого краю проїзної частини становить 0,00 м, то треба вважати, що знак знаходиться над проїзною частиною. Висота від нижнього краю знака до поверхні дорожнього покриття 5,10 м знаходиться в межах норм, встановлених ДСТУ 4100-2002.
Також спеціаліст заявив про невідповідність встановлення дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» нормам ДСТУ 4100-2002, яка полягає в тому, що знак встановлений на відстані 19,40 м з вулиці Петровського до ближньої межі вулиці Сєдова, а не безпосередньо перед виїздом на дорогу.
З урахуванням наданих пояснень спеціаліста у судовому засіданні суд вважає, що встановлення дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» на перехресті вулиць Петровського-Сєдова в м. Черкаси не відповідає вимогам ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування».
Розглядаючи питання про стягнення матеріальної і моральної шкоди суд зазначає, що позивач не довів безпосередній причинний зв'язок між матеріальною і моральною шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і розмір завданої моральної шкоди.
Позивач не надав відомостей про набрання законної сили рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси про стягнення з нього матеріальних збитків у розмірі 36924 грн. 90 коп.
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказує, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Позивач у позовній заяві зазначає, що ним були понесені душевні страждання, але у судовому засіданні позивач не довів про завдану моральну шкоду і не наполягав на її відшкодуванні.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов до виконавчого комітету Черкаської міської ради задовольнити частково.
Зобов’язати виконавчий комітет Черкаської міської ради протягом двох місяців усунути недоліки встановлення дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» на перехресті вулиць Петровського-Сєдова в м. Черкаси та встановити його відповідно до Державного стандарту України 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування».
В задоволенні адміністративного позову до управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області відмовити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 1 грн. 70 коп. (одна грн. 70 коп.).
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 18 листопада 2009 року
Суддя Р.В. Холод