ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді ТимошевськоїВ.В.

при секретарі судового засідання Власенко Т.С.

03 травня 2007 р. о 10:20 год.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи №18/2

за  позовом:   Державної  податкової  інспекції  у  Новоукраїнському  районі, м. Новоукраїнка Кіровоградської області

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,  АДРЕСА_1 Новоукраїнського району Кіровоградської області 

про припинення підприємницької діяльності

За участю представників:

від позивача - участі не брав

від відповідача - участі не брав

Подано позовну заяву про припинення  підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,  АДРЕСА_1Новоукраїнського району Кіровоградської області, у зв"язку з неподанням протягом року до державного податкового органу податкової звітності про доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності.

До суду  від   позивача - Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Клопотання підлягає задоволенню.  

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №НОМЕР_1 року (а.с.12). Письмові заперечення проти позову до суду не подав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази,  господарський суд встановив наступне.

Пунктом 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб"єкта  владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Визначення суб"єкта  владних повноважень наводиться в пункті 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого суб"єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування,  їхня посадова чи службова особа, інший суб"єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. 

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції  в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Згідно пункту 3 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на  державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об"єднанні державні податкові інспекції покладено функцію щодо контролю своєчасності подання платниками  податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов"язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об"єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Отже, орган державної податкової служби у  зазначених правовідносинах є суб"єктом владних повноважень, який у відповідності із статтею 104  Кодексу адміністративного судочинства України має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Пункт 17 частини першої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачає право органу державної податкової служби на звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстраціїї суб"єкта підприємницької діяльності та не містить повноважень щодо звернення до суду з позовною заявою про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. 

Проте, господарський суд вважає, що державна податкова служба має право на звернення до суду із позовною заявою про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що грунтується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України “Про судоустрій”, суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Пунктом 3 статті 3 зазначеного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону України “Про судоустрій”, усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до п. 3 ст. 6 зазначеного Закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року по справі №1-2/2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

У зв'язку з наведеним, державна податкова служба є уповноваженим органом держави, який має право на звернення до суду з позовними вимогами про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб"єкт підприємницької діяльності Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.6) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від НОМЕР_2 (а.с.15). Перебуває на обліку в державній податковій інспекції  як платник податків.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, а також подавати до державних  податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). 

В порушення зазначеної норми закону відповідач з 01.04.2003 року не звітує до Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі, що підтверджується довідкою позивача від  НОМЕР_3 (а.с.7). В останнє відповідач подавав декларацію про доходи, одержані з 01.01.2003р. по 31.03.2003 р. (а.с. 8-9).

Відповідно до підпункту 8.6 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України  від 19.02.1998 р. №80 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 р. за №172/2612, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та в разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, керівник державної податкової служби приймає рішення відносно платника податків про звернення до  господарського суду із позовною заявою про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно довідки Державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі від НОМЕР_3  (а.с. 7) заборгованість  до бюджету у відповідача відсутня.

Вiдповiдно до ч. 1 п. 33 Положення про державну реєстрацiю суб'єктів пiдприємницької дiяльностi, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв  України  вiд 25.05.1998 №740, чинного до 01.07.2004р., неподання суб'єктом пiдприємницької дiяльностi протягом року до органiв податкової служби податкових декларацiй, документiв бухгалтерської звiтностi згiдно iз законодавством  є  пiдставою для скасування державної реєстрацiї цього суб'єкта  пiдприємництва  за рішенням суду.

З 1 липня 2004 року підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” від 15 травня 2003 року № 755-IV є неподання фізичною особою - підприємцем протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 46 вказаного Закону України  державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

За змістом частини 3 статті 46 Закону України  "Про державну реєстрацію  юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця, визначений ст. 49 вищезазначеного Закону .

Суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Відповідач доказів своєчасного подання до державної податкової інспекції  податкової звітності не надав.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню у  повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94  Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб"єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 46, 49 Закону України "Про державну реєстрацію  юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", пунктами 1, 2 частини 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 160, ч. 1 ст. 162, ст. 163, ч. 1 ст. 167,  ч.ч. 1, 2, 3 ст. 254,  п. 6 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                             П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 27125, АДРЕСА_1Новоукраїнського району Кіровоградської області, ідентифікаційний код НОМЕР_4, зареєстрованого Новоукраїнською районною державною адміністрацією Кіровоградської області ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Після набрання постановою законної сили, копію постанови направити Новоукраїнській районній державній адміністрації для внесення державним реєстратором запису до Єдиного державного реєстру про припинення фізичної особи - підприємця.

Копію постанови направити сторонам у справі, головному управлінню статистики у Кіровоградській області.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.