К О П І Я
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2009 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого – судді Власенка О.В.,
суддів: Юзюка О.М., Ярмолюка О.І.,
при секретарі: Хмельницькій Ю.А.
з участю: сторін та їх представників
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1998 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Красилівського районного суду від 10 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа на стороні позивачів без самостійних вимог – ОСОБА_6, про визнання договору дарування недійсним.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
У квітні 2009 року ОСОБА_3., ОСОБА_1., ОСОБА_2. звернулись до суду з зазначеним позовом, в обгрунтування якого вказували, що вони разом з відповідачем та третьої особою є співвласниками будинку АДРЕСА_1. 16.07.2008 року відповідач ОСОБА_4., незважаючи розгляд у суді справи про припинення його права власності на 1/6 частину вказаного будинку, уклав договір її дарування на користь свого сина ОСОБА_5 Вважають, що даний договір порушує вимоги ч. 1 ст. 358 ЦК України, що при його укладенні сторони не дотримались моральних засад суспільства, чим порушили ч. 4 ст. 13 і ч. 2 ст. 319 ЦК України, що договір суперечить ст.ст. 331, 638, 718 ЦК України та ст. 4 закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, не відповідає вимогам ч. 5 ст. 203, ч. 4 ст. 722 ЦК України. З цих підстав просили суд визнати вказаний договір дарування недійсним.
Рішенням Красилівського районного суду від 10 липня 2009 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3., поданій у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_1., ОСОБА_2. вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати, справу направити на новий розгляд. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, що стосуються набуття права на нерухоме майно та порушення норм процесуального права – суд не залучив до участі у справі БТІ. Зазначає, що суд не повно з’ясував обставини справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Красняк В.І. Справа № 22ц-1998
Доповідач – Власенко О.В. Категорія № 21
У відповідності з ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом вірно встановлено дійсні обставини, дано їм належну оцінку, а його висновки щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3. підтверджуються матеріалами справи і відповідають закону.
Із свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.03.2007 року (а.с.18) встановлено, що спадкоємцем 1/6 частки майна ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є його син ОСОБА_4.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Красилівського районного бюро технічної інвентаризації № 13963585 від 21.03.2007 року (а.с.10) ОСОБА_4. є власником 1/6 частки будинку АДРЕСА_3.
У відповідності з ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Згідно з договором дарування від 16.07.2008 року (а.с.5) ОСОБА_4. подарував своєму сину, ОСОБА_5 1/6 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель за АДРЕСА_3, тобто на власний розсуд розпорядився належною йому часткою у праві спільної часткової власності.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи та дослідженими судом доказами.
Безпідставним є твердження апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дав оцінки ухвалі про накладення арешту на належну ОСОБА_4 частку житлового будинку, оскільки встановлено, що ухвала судді Красилівського районного суду про накладення арешту була ухвалена 17.07.2008 року, тобто після укладення договору дарування, яке відбулося 16.07.2008 року, а тому суд першої інстанції, виходячи з вимог закону та наданих сторонами доказів, прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3.
Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачка ОСОБА_3. не довела наявність передбачених законом підстав для задоволення її позовних вимог. Посилання ж в апеляційній скарзі на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи є безпідставними.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав, в межах доводів апеляційної скарги, для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Красилівського районного суду від 10 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підпис)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.В.Власенко