Номер провадження: 33/785/69/13

Номер справи місцевого суду: 1512/16759/2012

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Прібилов В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2013 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Прібилов В.М., розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 21.01.2013 року,-

встановив:

Зазначеною постановою судді,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, українку, громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстровану та проживаючу:

АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на один рік та шість місяців.

Відповідно до постанови судді, ОСОБА_2 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона 30.11.2012 року о 04.00г., рухаючись по вул. Фонтанська дорога в м. Одесі, керувала автомобілем „Тойота” державний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння відмовилась у присутності двох понятих, відповідно до результатів алкотесту „ДРАГЕР” №0556, у крові ОСОБА_2 знаходилося 0, 91 проміле алкоголю.

Заперечуючи проти постанови судді, ОСОБА_2 у скарзі вказала, що з вказаною постановою частково незгодна, у зв’язку з тим, що, при накладені стягнення суд не врахував характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь вини, майновий стан та обставини, що обтяжують та пом’якшують відповідальність.

У зв’язку з цим ОСОБА_2 просить постанову змінити та застосувати до неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді зміні за наступних підстав.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, при зазначених у постанові обставинах, підтверджується особистими поясненнями правопорушника, змістом протоколу про адміністративне правопорушення й у скарзі на постанову судді не заперечується, тому її дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.

З матеріалів справи вбачається, що було складено протокол про адміністративні правопорушення, згідно з яким ОСОБА_2, керуючи ав­томобілем, порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

В своїх поясненнях, наданих робітникам ДАІ та в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_2 не заперечувала проти по­рушення нею Правил дорожнього руху та у скоєному правопорушенні щиро розкаюється. При розгляді апеляційної скарги пояснила, що при вчиненні правопорушення чітко усвідомлювала ступінь суспільної небезпеки, і дійсно, в день скоєння правопорушення вжила невелику кількість спиртного при цьому наміру стосовно керування транспортними засобами не мала, однак вимушена була сісти за кермо автомобіля, у зв’язку з необхідністю не допустити свого чоловіка до керування автомобілем, який знаходився в стані сильного алкогольного сп’яніння і не усвідомлюючи наслідків своїм діям, наполегливо намагався сісти за кермо, що на її думку, могло призвести до тяжких обставин. Крім того пояснила, що на теперішній час проживає окремо від чоловіка, у зв’язку з систематичними сварками з останнім, самостійно виховує, піклується та матеріально забезпечує свою малолітню доньку та автомобіль, на сьогоднішній день є однією з дуже необхідних складових в її роботі та вихованні дитини.

Разом з тим, адміністративне стягнення правопорушнику призначено з порушенням вимог ст.ст.33- 35 КУпАП.

У випадках, коли санкція закону, по якому особа визнається винним, передбачає різні види стягнень, суддя при внесенні постанови, повинний мотивувати застосування того або іншого виду стягнення.

Тим часом, підстави до призначення ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, малися.

Так, відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер правопорушення, особистість порушника, ступінь його провини, майнове положення, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

З матеріалів справи видно, що ці вимоги закону частково дотримані, однак суддя при накладенні адміністративного стягнення не заслухав пояснення правопорушника стосовно обставин його скоєння і не прийняв їх до уваги, а також не прийняв до уваги те, що ОСОБА_2 уперше притягується до адміністративної відповідальності, щиро розкаялась в скоєному, на її утриманні знаходиться чотирирічна донька і ту обставину, що автомобіль є невід’ємною частиною джерела доходу її родини.

При наявності таких даних, позбавлення ОСОБА_2 права керувати транспортними засобами, не можна визнати справедливим законним та обґрунтованим, тому їй необхідно обрати більш м'який вид покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 293, 294 Кодексу України про адмініс­тративні правопорушення, суддя апеляційного суду Одеської області,-

постановив:

Постанову судді Київського районного суду м.Одеси від 21.01.2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністра­тивні правопорушення - змінити.

Піддати ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передба­ченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн.

В решті зазначену постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_3.