Справа № 2-1073/10

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2010 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді – Богінкевич С. М. ,

при секретарі – Коба О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Київспецтранс" про стягнення вихідної допомоги та заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим. що її 15.09.2009 року на підставі наказу №239-к було звільнено за власним бажанням з займаної посади заступника начальника юридичного відділу ВАТ "Київспецтранс". однак станом на день подачі позову відповідач, як того вимагає чинне законодавство, не здійснив виплату всіх належних їй до сплати від підприємства сум.

Зазначає, що оскільки до цього часу відповідачем остаточний розрахунок не проведений, вона вимушена звернутися до суду з цим позовом за захистом свого порушеного права.

В процесі судового розгляду позивачка, в порядку ст. З 1 ЦПК України, неодноразово уточнювала позовні вимоги, у зв'язку з чим. посилаючись на порушення відповідачем вимоги ст.ст. 116, 117 КЗпП України, остаточно просила стягнути на її користь суму невиплаченої надбавки до окладу, вихідну допомогу та середній заробіток за весь час затримки.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала в повному обсязі за обставин викладених вище .Крім того зазначила, що виплати були проведені в меншому розмірі в порівнянні до вимог законодавства, а саме в розрахунок не включена сума надбавки та вихідна допомога при звільненні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог позивачки категорично заперечувала, зазначаючи, що повний розрахунок при звільненні проведений у відповідності з законом вчасно і в належному обсязі, а не врегульовані правовідносини виникли з питань, які позивачкою в процесі звільнення і розрахунку не оговорювалися.

Вислухавши пояснення позивачки, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом № 239-к від 02.09.2009 року (а.с. 7) позивачка, в порядку п. 4 ст. 36 КЗпП України, була звільнена з посади заступника начальника юридичного відділу ВАТ "Київспецтранс", за власним бажанням.

Судом встановлено, що на день звільнення відповідачем, у відповідності до вимог ст. 47 КЗпП. було проведено розрахунок з позивачкою.

Посилання представника відповідача на те, що вищезазначені вимоги позивачки є безпідставними, оскільки із змісту заяви про звільнення, поданої позивачкою до товариства такі вимоги відсутні і заявлені лише після звільнення . суд приймає частково, а саме в частині, що стосується виплат сум надбавки. Оскільки, вирішуючи дане питання суд. враховуючи вимоги п. З ст. 32 КЗпП України, виходить з того, що позивачка офіційно хоча і не була ознайомлена з наказом правління товариства № 214-а від 25.09.2008 року про скасування раніше призначених надбавок, оскільки перебувала у відпустці, проте, отримуючи заробітну плату у меншому розмірі аж до дня звільнення, жодним чином на це реагувала, тобто фактично погодилась з встановленими умовами оплати праці.

Щодо заперечень в частині виплати вихідної допомоги у зв'язку зі звільненням, то вони, на думку суду, безпідставні, та такими що не грунтуються на вимогах закону.

Так, чинним законодавством регламентовано, що підставами припинення трудового договору є: ... розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40. 41 КЗпП) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45 КЗпП).

Відповідно до ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

За змістом ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах І. 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку: у разі призову або вступу на військовч службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

З наданих пояснень сторін встановлено, що основною причиною припинення трудових відносин з відповідачем за власної ініціативи у позивачки стало систематичне порушення строків виплат заробітної плати.

Дані обставини не були спростовані представником відповідача в процесі розгляду, на відміну від заперечень, що стосуються їх внесення до змісту заяви на звільнення.

Таким чином, заперечення відповідача в цій частині позовних вимог необхідно вважати безпідставним оскільки факт порушення встановлений, а мотивація причин звільнення в даному випадку е другорядним поняттям.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що про кошти вихідної допомоги та їх виплату позивачка вказувала в заяві конкретний перелік належних до виплати звільненому працівникові сум. офіційно отриманої відповідачем 18.09.2009 року поштою. Отримання зазначеної заяви після розрахунку з позивачкою в жодному разі не звільняє відповідача від доплати.

Згідно ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. '

За змістом ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи розрахунку, наданого позивачкою, та враховуючи відсутність будь- яких заперечень та спростувань щодо заявлених сум коштів з боку відповідача, заборгованість останнього перед позивачкою, виходячи з вищезазначених положень ст. 117 КЗпП України, становить 20 588 гривень 75 копійок.

Тобто, з урахуванням визначених сум коштів, що підлягають виплаті внаслідок звільнення позивачки з займаної у ВАТ "Київспецтранс" посади . та які складаються з вихідної допомоги, з середнього заробітку за весь час затримки виплати належних позивачці коштів з 15.09.2009 по 31.05.2010 року, розмір загальної заборгованості становить 30 338 гривень 75 копійок (а.с. 65).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки у вищезазначеній частині відповідають чинному законодавству, підтверджуються всіма наявними у матеріалах справи доказами, а тому піщіягають задоволенню.

Крім того, у відповідності до ст.ст. 79-89 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, що вирахувані на підставі та в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України в сумі 302 гривні 39 копійок, з яких в процентному відношенні до задоволених вимог: судовий збір в розмірі 248 гривень 78 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 53 гривні 61 копійка

На підставі викладеного, ст.ст. 32. 38. 39.44. 103. II6. 117, КЗпП України та керуючись ст. ст. 10 II 60 79-89 709 212,214-215,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ВАТ "Київспецтранс" про стягнення вихідної допомоги та заборгованості по заробітній платі - задоволити частково.

Стягнути з ВАТ "Київспецтранс" на користь ОСОБА_1 суму коштів вихідної допомоги, що підлягає виплаті у зв»язку із звільненням у розмірі 9 750 (дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень ( тягнути з ВАТ "Київспецтранс" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки належних до виплати звільненому працівникові сум у розмірі 20 588 (двадцять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 75 (сімдесят п'ять) копійок.

Стягнути з ВАТ "Київспецтранс" на користь держави 302 (триста дві) гривні 39 (тридцять дев'ять) копійок судових витрат.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення вішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_2