КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №22 а 27993/08 р. Головуючий у першій інстанції Бурлака О.В.
Доповідач Маслій В.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
29 жовтня 2009 року Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Маслія В.І. ,
суддів: Літвіної Н.М., Ситникова О.Ф.
при секретарі: Овчинніковій Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про відшкодування учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС компенсації на оздоровлення, -
встановила:
ОСОБА_1. звернулась в інтересах ОСОБА_2. до управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про відшкодування учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС компенсації на оздоровлення.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 червня 2008 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з УПСЗН Канівської міської ради та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_2. суму недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 -2007 роки у розмірі 5158грн. 30 коп., як постраждалій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 1 групи.
Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що суд неповно дослідив обставини справи, дав їм невірну оцінку та ухвалив рішення яке не відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом, посилаючись на те, що її довіритель ОСОБА_2. має статус особи, яка постраждала внаслідок катастрофи на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 1 групи. Відповідно до ст.. 14 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і передбачені ст.. 48 цього Закону, зокрема, на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, яка визначається щорічно на момент виплати.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що право ОСОБА_3. на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2005- 2007 роки порушене, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.
Відповідно до ст. ст... 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З матеріалів справи видно, що відповідач - УПСЗН Канівської міської ради, в своїх запереченнях, наполягав на застосуванні пропуску строку звернення до суду з позовом в частині стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 – 2006 роки.
Судовою колегією встановлено, що про порушення свого права на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у передбаченому ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмірі ОСОБА_2. мала дізнатися в момент отримання такої допомоги, проте позов було подано в квітня 2008 року. Жодних претензій до відповідача протягом 2005 – 2006 років вона не пред»являла, крім того відповідач наполягав на застосуванні пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Що ж стосується вимог позивача про стягнення на користь ОСОБА_2. щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, то судова колегія вважає, що вони також не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судовою колегією враховується, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 пункт 13 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію абзацу четвертого частини четвертої ст.. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
Разом з тим, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не зобов’язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
Жодних доказів того, що виплата відповідної допомоги Захаровій З.Л, була здійснена після постановлення рішення Конституційним судом України, позивачем ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надано.
За таких обставин, відповідач, здійснивши позивачу виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 9 липня 2007 року у розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», положення якого були чинними на момент здійснення такої виплати, виконав взяті державою зобов'язання та не порушив прав позивача.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, у зв’язку з чим постанова Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 червня 2008 року підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради задовольнити, постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 червня 2008 року скасувати.
Постановити нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Канівської міської ради, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації про відшкодування учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС компенсації на оздоровлення – відмовити.
Постанова набирає законної сили негайно і може бути оскаржена протягом одного місяця в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.І. Маслій
Судді: Н.М. Літвіна
О.Ф.Ситников
(повний текст постанови виготовлений 3 листопада 2009 року)