Справа № 2-а-8466/09/2270/16
П О С Т А Н О В А
іменем України
26 жовтня 2009 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого – судді Михайлова О.О.,
при секретарі Слюсарчук О.С.,
за участю представників:
позивача Мороз Т.М.,
відповідача Количева О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство УБ ХАЕС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-
ВСТАНОВИВ:
Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось в суд з позовом до ТОВ «Автотранспортне підприємство УБ ХАЕС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач не забезпечив працевлаштування інвалідів та не сплатив адміністративно-господарських санкцій в розмірі 16752,38 грн. в строк до 15.04.09 р. За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій нараховано пеню в розмірі 764,56 грн.
На підставі вищенаведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарську санкцію в сумі 16752,38 грн., пеню в сумі 764,56 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що адміністративного-господарські санкції та пеня виплачуються з прибутку підприємства. Оскільки прибутку підприємство не має, то і відсутні підстави для стягнення заборгованості.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закону) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Відповідач не забезпечив працевлаштування інвалідів та не сплатив адміністративно-господарських санкцій в розмірі середньомісячної заробітної плати штатного працівника в сумі 16752,38 грн. в строк до 15.04.09 р. За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій нараховано пеню в розмірі 764,56 грн., що підтверджується, розрахунком по сплаті адміністративно-господарських санкцій, розрахунком пені.
Заперечення відповідача в частині необізнаності його в діючому законодавстві, не можуть братись судом до уваги, оскільки відповідно до ст.68 ч.2 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Посилання відповідача на те, що стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені є незаконним, оскільки в Законі зазначено, що адміністративно-господарські санкції та пеня стягуються з прибутку підприємства, а прибутку на даний час немає, є безпідставним, оскільки відповідно до ст.20 Закону у разі неможливості сплати адміністративно-господарських санкцій або пені за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
Системне тлумачення приписів статті 20 Закону в їх взаємозв’язку надає можливість дійти висновку про те, що Закон не ставить в залежність сплату санкцій від наявності чи відсутності прибутку, а вказує лише порядок сплати адміністративно – господарських санкцій.
Крім того, відповідно до Постанови КМУ від 31 січня 2007 р. N 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у разі коли роботодавець не одержує прибутку, сума адміністративно-господарських санкцій сплачується за рахунок інших джерел відповідно до законодавства. Вказана норма не суперечить ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
На запит суду надати копії звітів за формою №3-ПН «Про наявність вакансій» у 2008 році де зазначаються наявні робочі місця інвалідів, відповідач таких не надав та пояснив, що звітів в наявності не має.
Згідно листа Нетішинського міського центру зайнятості від 26.05.2009 року за № 39 -05/602 ТОВ «Автотранспортне підприємство УБ ХАЕС» звіти за формою №3-ПН «Про наявність вакансій» у 2008 році, в яких у графі 15 під шифром 11 як робочі місця інваліда, не подавало.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є законними і достатньо обґрунтованими, що дає можливість стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в розмірі 16752,38 грн. та пеню в розмірі 764,56 грн. Доводи відповідача є безпідставними, оскільки не підтверджуються будь-якими доказами.
Керуючись ст.ст. 7,8, 9, 11, 71, 86, 99, 158, 159, 161, 162, 163, 167, КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство УБ ХАЕС» задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство УБ ХАЕС» на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в сумі 16752 (шістнадцять тисяч сімсот п’ятдесят дві) грн. 38 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 764 (сімсот шістдесят чотири) грн. 56 коп.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 29.10.2009 року
Суддя О.О. Михайлов