Справа № 2а-101/09

                                                             ПОСТАНОВА  

                                           ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

     13 листопада 2009 року.                                Царичанський районний суд Дніпропетровської області, як адміністративний суд, в складі:

     головуючого – судді Ритова В.І.

     при секретарі Бережній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Царичанка Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Царичанська селищна рада, про визнання протиправним документу та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

                                                            В С Т А Н О В И В:

     ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Дніпропетровського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_2, третя особа Царичанська селищна рада, в якому просить поновити строк на оскарження постанови, визнати протиправним припис відповідача, винесений на його адресу 17.02.2009 року та постанову ОСОБА_2 від 06.04.2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 188-5 КУпАП за невиконання припису, скасувати постанову та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у відповідності з вимогами ст. 247 КУпАП та приписами ст. 162 КАС України.

     На обґрунтування позовних вимог зазначив, що у 2004 році придбав нежиле приміщення в багатоповерховому будинку по вул.. Театральній, 19 в смт. Царичанка Дніпропетровської області, яке раніше належало ТОВ „Калитва” і яке згодом збанкрутіло, ліквідовано та знято з реєстрації. В наступному, на вимогу селищної ради, починаючи з 2004 року, він уклав договір оренди земельної ділянки розміром 10 кв. м., що визначався пропорційно вартості та розміру належного йому приміщення в загальній вартості загальної площі будинку та регулярно сплачував орендну плату.

     17 лютого 2009 року державним інспектором з контролю за виконанням та охороною земель ОСОБА_2 йому було винесено припис про усунення порушень чинного законодавства в 30-денний термін, згідно якого було встановлено, що земельна ділянка площею 10 кв. м. використовується „УкрСиббанком” без необхідних правоустановчих документів згідно вимог чинного законодавства. Яких саме документів і якого чинного законодавства – в приписі не зазначено, адже з відділенням „УкрСиббанку” він уклав договір оренди приміщення. В приписі також зазначено, що не виготовлено технічної документації на земельну ділянку, договір оренди „не пройшов” державної реєстрації згідно вимог чинного законодавства.

     6 квітня 2009 року ОСОБА_2 була винесена постанова про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за ст.. 188-5 КУпАП, копію якої він отримав лише 30 квітня 2009 року.

     Вважає постанову протиправною і такою, що повинна бути скасована, оскільки ст.. 188-5 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання законних розпоряджень та приписів держземінспекції. Але в приписі від 17.02.2009 року зазначається, що земельна ділянка використовується „УкрСиббанком” без правоустановчих документів, тоді як відділення цього банку, що орендує у нього приміщення за відповідним договором оренди, не має відношення до земельної ділянки, яку орендує він як власник приміщення.

     Що ж до державної реєстрації договору оренди земельної ділянки між ним та Царичанською селищною радою, то ця обставина не залежить від його волі, бо такий договір і на сьогодні, навіть теоретично, не може бути зареєстрований у відповідності з приписами Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та прикінцевих положень цього Закону у зв’язку з тим, що до цього часу не реалізовані приписи ст.. 117 Земельного кодексу України та п. 4 Прикінцевих положень цього Кодексу щодо розмежування в натурі на місцевості земельних ресурсів права державної та комунальної власності.

     Що ж до виготовлення технічної документації, то у відповідності з ч. 4 ст. 16 Закону України „Про оренду землі” передача земельної ділянки, межі якої визначені в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. Аналогічні законодавчі положення зазначені у ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України та ст.. 56 Закону України „Про землеустрій”.

     Крім того, при провадженні по справі про адміністративні правопорушення ОСОБА_2 порушено вимоги ст.. ст.. 254, 258, 268 КУпАП: протокол про вчинення правопорушення не складався, його копія ОСОБА_1 не вручалася, у зв’язку з чим він був позбавлений можливості в повній мірі реалізувати своє право на захист.

     В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі з посиланням на доводи, викладені у позовній заяві.

     Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав і пояснив, що на час виписки припису позивачеві останній використовував земельну ділянку з порушенням норм чинного законодавства, а саме: не було виготовлено технічної документації на земельну ділянку та договір оренди не пройшов державної реєстрації.

     Представник третьої особи вважає, що питання про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд має вирішити на свій розсуд.

     Вислухавши пояснення сторін, свідка, перевіривши справу, суд приходить до наступного висновку.

     Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

     Позивач ОСОБА_1 у відповідності за вимогами КАС України звернувся з адміністративним позовом про скасування постанови ОСОБА_2 від 6 квітня 2009 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі  170 грн. з посиланням на доводи, викладені у позовній заяві, пояснив, що ні виготовити технічну документацію, ні здійснити державну реєстрацію договору оренди землі він не може, оскільки на сьогоднішній день мається Державний акт на право постійного користування землею, виданий 04 квітня 1995 року товариству з обмеженою відповідальністю „Калитва”, яке на даний час знято з державної реєстрації у зв’язку з банкрутством. А тому припис державного інспектора Медяника Ю.М. являється незаконним.

     Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

     Відповідач ОСОБА_2, являючись суб’єктом владних повноважень, заперечує проти адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, яку він виніс, а тому обов’язок щодо доказування правомірності своєї постанови лежить саме на  ньому.

     В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що на день виписки припису позивачеві в останнього технічної документації на землю не було, договір оренди у відповідності з Законом України „Про оренду землі” та Земельним кодексом України повинен був зареєстрований і без державної реєстрації використання землі заборонено. Договір оренди, укладений між Царичанською селищною радою та ОСОБА_1 не був зареєстрований, у зв’язку з чим і було зроблено припис. Про те, що мається Державний акт на право користування землею, виданий відкритому акціонерному товариству „Калитва”, позивач йому не говорив і якби повідомив про це, то, можливо, і не було б постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

     Вирішуючи це питання, суд приходить до наступного висновку.

     Відповідно до ст.. 18 Закону України „Про оренду землі” від 06 жовтня 1998 року з послідуючими змінами і доповненнями договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

     Згідно ст.. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

     27 лютого 2008 року між Царичанським селищним головою ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки № 749 (а. с. 8-9), згідно якого в користування передається земельна ділянка загальною площею 10 м-2 і на цій земельній ділянці знаходиться офісне приміщення.           Цей договір занесено до журналу обліку договорів оренди земельних ділянок по Царичанській селищній раді 27 лютого 2008 року за № 794, але даних про те, що відбулася його державна реєстрація, в матеріалах адміністративної справи немає.

     Свідок ОСОБА_4, який являється начальником Царичанського відділення Дніпропетровської філії дочірнього підприємства Центру Державного Земельного Кадастру, пояснив, що державної  реєстрації зазначеного вище договору оренди земельної ділянки не було, а державна реєстрація проводиться саме організацією, відділення якої він очолює. Занесення договору до журналу селищної ради не являється державною реєстрацією, а лише здійснюється для обліку договорів селищною (сільськими) радою.

     Таким чином, як на момент виписки припису, так і на даний час державної реєстрації договору оренди землі № 749, укладеного між селищним головою ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1, не відбулося.

     Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 на законних підставах виніс припис про те, що земельна ділянка використовується незаконно, оскільки договір оренди не пройшов державної реєстрації, адже право оренди, як зазначено вище, виникає з моменту державної реєстрації цього права.

     Позивач ОСОБА_1 отримав припис в день його виписки 17 лютого 2009 року, про що свідчить відповідна відмітка про це та особистий підпис позивача (а. с. 12), але про те, що вимоги припису є незаконними, не заявив, хоч мав для цього достатньо часу.

     Суд не приймає до уваги доводи позивача та його представника про те, що ОСОБА_1 пояснював про незаконність вимог припису, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення від 31 березня 2009 року він особисто зазначав, що висновки перевірки не відповідають обставинам, вимоги ст.. 125 Земельного кодексу він не порушив, договір оренди укладено за відповідним актом відведення землі в натурі, державна реєстрація договору здійснена, а технічна документація знаходиться на стадії виготовлення.

     Якби ОСОБА_1 не мав можливості здійснити державну реєстрацію договору у зв’язку з наявністю Державного акту на право постійного користування землею, виданого ТОВ „Калитва”, мін мав можливість заявити про це ОСОБА_2 уже 31 березня 2009 року під час складання адміністративного протоколу, і, як пояснив відповідач, можливо, і не було б постанови про накладення адміністративного стягнення, але цього заявлено не було, що, на думку суду, підтверджує той факт, що ОСОБА_1 нічого не робив для того, щоб виконати припис, здійснити державну реєстрацію договору оренди землі або вирішити питання про звернення до суду з позовом про визнання його недійсним  за вказаних обставин. Це питання, до речі, він не ставить і на теперішній час.

     Представник третьої особи – Царичанської селищної ради в судовому засіданні пояснив, що їх договір оренди задовольняє, оскільки вони отримують орендну плату, а тому не мають наміру ставити питання про визнання договору оренди недійсним. До того ж законодавством не передбачено хто саме повинен ініціювати питання про державну реєстрацію договору. Він вважає, що це повинен робити той, кому це більше потрібно, а саме: орендар, а не орендодавець.

     Оскільки позивачем вимоги припису не було виконано, ОСОБА_2, на думку суду, обґрунтовано 06 квітня 2009 року виніс постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

     Суд також не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 порушив вимоги ст.. ст.. 254, 258 та 268 КУпАП тим, що не склав адміністративний протокол та не вручив йому копію, у зв’язку з чим він при розгляді справи був позбавлений можливості в повній мірі реалізувати своє право на захист, оскільки ці доводи спростовуються самим протоколом (а. с. 20), у якому маються пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ОСОБА_1Г.), відмітка про те, що розгляд справи відбудеться 6 квітня 2009 року і підпис ОСОБА_1 Суд вважає, що у ОСОБА_1 малось достатньо часу для того, щоб скористатися своїм правом на захист.

     Враховуючи все вище зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, підстав для визнання протиправним припису та скасування постанови державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Дніпропетровського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_2 від 06 квітня 2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення немає.

     На підставі викладеного та керуючись ст.. ст.. 158-163, 167 КАС України, суд

                                                           П О С Т А Н О В И В:

     ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову до державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Дніпропетровського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_2, третя особа Царичанська селищна рада, про визнання протиправним документу та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

     Постанова може бути оскаржена до апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з подачею апеляції через місцевий суд або шляхом подачі протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження постанови з послідуючою подачею протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови апеляційної скарги через місцевий суд.

     Головуючий                                                               В.І.Ритов.