копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2009 року справа № 2а-12697/09/0470
м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Барабаш М.В.
при секретарі судового засідання Шенкунісі А.О.
за участю:
представника позивача Скобелєвої С.Г.
представника відповідача Золотухіна Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську про зобов’язання вчинити певні дії , -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську, в якому просить зобов’язати відповідача прийняти до заліку відшкодування витрат, понесених управлінням ПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська по виплаті і доставці державної адресної допомоги в період 01.07.2009 – 30.08.2009рр. у сумі 24 683,11грн.
Позивач в обґрунтування свого позову зазначив, що відповідач не приймає до відшкодування суми виплаченої адресної допомоги в сумі 24 683,11грн., яка здійснювалась управлінням ПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 року "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (далі – Постанова № 265). Норми зазначеної постанови визначають, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Представник позивача в судовому засіданні надав суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що у зв’язку з опискою при складанні розрахунку суми позову, помилково зазначена сума витрат на доставку державної адресної допомоги, понесеної позивачем за серпень 2009 року в розмірі - 17,31 грн., тоді як фактично ця сума дорівнює 17,13 грн. У зв’язку з цим представник позивача змінив суму позову з 24 683,11 грн. на 24 682,93 грн. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив у задоволенні позовних вимог відмовити, при цьому надав суду заперечення, в яких зазначив, що Порядком відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 (далі Порядок № 5-4/4) встановлений обов’язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснювати дії по підписанню акту щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Порядок № 5-4/4 не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору. У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред’явлення вимог про підписання актів звірки. Згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року №1105-ХІV (далі – Закон № 1105) виплати щомісячної державної адресної допомоги, доплат та надбавок, здійснених органами Пенсійного фонду інвалідам, які отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Також, у відповідності до п.4 Порядку № 5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі – Закон № 1788), Закону № 1105, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій . Таким чином, позовні вимоги заявлені в позовній заяві, є неправомірними оскільки не мають жодних правових обґрунтувань.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 21 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 року № 2272-III (далі – Закон № 2272), який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Частиною 2 статті 24 Закону № 1105 закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований.
Нормами Постанови № 265 встановлено, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої Постановою № 265, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Статтею 21 Закон № 1105 визначений вичерпний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Щомісячна державна адресна допомога в зазначеному переліку не значиться.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відмовляється від прийняття до заліку витрат, пов’язаних з виплатою щомісячної державної адресної допомоги та її доставкою за період з 01.07.2009 року по 30.08.2009 року у сумі 24 682,93 грн.
Порядок № 5-4/4 не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Також, відповідно до п. 4 Порядку № 5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів № 1788, № 1105, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Зазначений перелік є вичерпним і до нього не внесено «щомісячну адресну державну допомогу до пенсії».
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіривши законність та обґрунтованість дій відповідача, суд вважає, що при відмові прийняти до загального заліку для подальшого відшкодування щомісячної державної адресної допомоги відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську про прийняття на відшкодування державної адресної допомоги - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч.5 ст. 186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 20 жовтня 2009 року.
Суддя (підпис) М.В. Барабаш
З оригіналом згідно
Суддя М.В. Барабаш