ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04 квітня 2011 року   11:35                                    Справа №  2а-7394/10/0870

 Запорізький   окружний  адміністративний  суд

у складі: головуючого - судді   Матяш О.В.,

    при секретарі                Васильченко І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

адміністративну справу за позовом ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

                                                          ВСТАНОВИВ:

           позивач  звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що відповідачем 03.03.2010  було проведено невиїзну перевірку ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»  щодо підтвердження господарських відно син з платниками податків ТОВ «Інтер Мет плюс» за період липень-грудень 2009 pоку, ТОВ Альпан-Тредіс» за період жовтень-листопад 2009  року, ТОВ «Форвіст Пром» за період жовтень-грудень 2009,  про що складено акт №99/08-01/00186536.

          За результатами перевірки 12.03.2010 СДПІ  було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000160801/0, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 2 691 560 гривень.

17.03.2010 вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено підприємством.

30.04.2010 рішенням №3830/10/25-016 про результати розгляду  скарги №115-54 вказане повідомлення-рішення було  залишено без змін  та прийнято  нове  податкове повідомлення-рішення №0000160801/1.

07.05.2010 позивачем було направлено повторну скаргу №115-103 до ДПА у Запорізькій області,  яка рішенням №2820/10/25-020 від 02.07.2010 залишена без задоволення, й 09.07.2010 СДПІ  прийняте податкове повідомлення-рішення №0000160801/2.   

Позивач вказує, що, не погоджуючись з рішенням  ДПА у Запорізькій області, вони продовжили процедуру адміністративного оскарження.

Рішенням ДПА України №9170/6/25-0115 від 08.09.2010 скарга позивача №115-156 від 08.07.2010  та кож залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000160801/0 - без змін.

15.09.2010 було  прийнято податкове повідомлення-рішення №0000160801/3.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення №0000160801/0 від 12.03.2010, №0000160801/1 від 30.04.2010,  №0000160801/2 від 09.07.2010, №0000160801/3 від 15.09.2010 є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі необгрунтованих висновків, викладених у акті перевірки №99/08-01/00186536 від 03.03.2010. Також представник позивача вказує, що підстави для проведення перевірки були відсутні.

            Як вбачається з акту невиїзної документальної перевірки, вона проводилась не тільки на підставі декларації з податку на додану ва ртість за період липень - грудень 2009 року,  а й на підставі даних Системи співставлення по даткових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі конт рагентів; листування з ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, Макіївської ОДПІ Донецької області; матеріалів позапланових виїзних перевірок позивача з питань достовірнос ті нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за період липень-грудень 2009 року; матеріалів виїзної планової перевірки ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» з питань дотриман ня вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2009 року  (акт № 38/08-01/00186536 від 02.02.2010).

Вказує, що перелічені документи не є підставою для проведення невиїзної перевірки, оскільки не відносяться до тих документів, які подаються платником податків до податкового орга ну та які пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів).

Щодо правильності формування податкового кредиту, то позивач зазначає, що податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця.

І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх вико ристання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, безспір- но позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, по слуг),  вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Матеріальні цінності, що придбавалися у ТОВ «Інтер Мет Плюс», ТОВ «Форвіст Пром», ТОВ «Альпан Тредіс»  призначалися для використання позивачем в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності.

З метою здійснення господарських відносин із зазначеними постачальниками ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» вжив всіх заходів щодо перевірки факту реєстрації зазначених товариств як плат ників ПДВ.

Також зазначає, що сама по собі несплата податку продавцем (у томі числі у разі ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті ПДВ до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Відсутність платника податку на додану вартість у місці його знаходження на час проведення податковим органом перевірки не є підставою для застосування штрафних санкцій та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у позивача.

Крім того,  відсутність у постачальників основних фондів, складських примі щень, у т.ч. орендованих, які б підтверджували факт використання останніх в здійсненні поставок на ВАТ «Дніпроспецсталь»  металобрухту, не свідчить про порушення податко вого законодавства позивачем та не відноситься до суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності й фактів ви явлених порушень,  а також не підтвер джуються первинними документами, що відображені у бухгалтерському та податковому обліку  позивача.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити.           

   Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що перевіркою було встановлено, що включення  позивачем  сум ПДВ до складу податкового кредиту відбулося на підставі податкових накладних, наданих постачальниками та згідно з договорами,  укладеними ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» з  ТОВ «Інтер Мет Плюс», ТОВ «Форвіст Пром», ТОВ «Альпан Тредіс».

    Також вказує, що контрагенти ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»  здійснювали  операції, які не мають економічної ділової мети, а лише намір отримати бюджетне відшкодування у спосіб, що суперечить вимогам законодавства.

    Перевіркою СДПІ також встановлено відсутність поставок товарів між позивачем та контрагентами  й укладання угод без  мети настання реальних наслідків.

    Таким чином, вказує, що  угоди поставки є нікчемними, а  нікчемний правочин є недійсним в силу закону та не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.  Отже, в даному випадку  відсутні  як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток, а тому СДПІ правомірно встановлено завищення сум бюджетного відшкодування  у розмірі 2 691 560 гривень.

Представник відповідача  просить суд відмовити у позові.

            Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

           Судом  встановлено, що  СДПІ було проведено невиїзну перевірку ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» щодо підтвердження господарських  відносини з платниками податків ТОВ «Інтер Мет плюс» за період липень-грудень 2009 pоку, ТОВ Альпан-Тредіс» за період жовтень-листопад 2009  року, ТОВ «Форвіст Пром» за період жовтень-грудень 2009 року.

            В результаті перевірки встановлено  порушення п.1.3, п.1.8 ст. 1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, а саме завищення позивачем  суми бюджетного відшкодування на загальну суму 2 691 560 гривень та завищення суми податкового кредиту за грудень 2009 року у розмірі 952 573  гривень, про що складено акт №99/08-01/00186536 від 03.03.2010.

          За результатами перевірки 12.03.2010 СДПІ  було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000160801/0, яким зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на  суму 2 691 560, 00 гривень.

          Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, позивач розпочав процедуру адміністративного оскарження: 17.03.2010  було подано первинну скаргу №115-54 до  СДПІ, й рішенням №3830/10/25-016 від 30.04.2010 про результати розгляду  первинної скарги вищевказане  повідомлення-рішення було  залишено без змін  та прийняте  нове  - за №0000160801/1.

07.05.2010 позивачем було направлено повторну скаргу №115-103 до ДПА у Запорізькій області,  яка рішенням №2820/10/25-020 від 02.07.2010 залишена без задоволення, а 09.07.2010 СДПІ  прийняте податкове повідомлення-рішення №0000160801/2.  Не погоджуючись з рішенням  ДПА у Запорізькій області, позивач продовжив процедуру адміністративного оскарження: рішенням ДПА України №9170/6/25-0115 від 08.09.2010 скарга позивача №115-156 від 08.07.2010  та кож залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000160801/0 без змін.

15.09.2010 було  прийнято  податкове повідомлення-рішення №0000160801/3.

    Судом встановлено, що включення  позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту  відбулося відповідно до договорів, укладених ним з ТОВ «Форвіст Пром»  №11090819 від 25.06.2009, ТОВ «Альпан Тредіс» №11090932 від 21.04.2009 та з  ТОВ «Інтер Мет Плюс»  №11086038 від 01.01.2009.

Згідно з п.1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997,  бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

           Відповідно до п.1.3. ст.1 вищевказаного Закону, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Правова природа податку на додану вартість - це формування доходів Державного бюджету України, що в повній мірі узгоджується з п. 19 ст.2, ст.9 Бюджетного Кодексу України.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7  цього Закону обумовлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В той же час вищевказана норма п.п. 7.4.1 передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Отже, вищезазначеним Законом України встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку; потім включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ та відшкодування ПДВ за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

      Продавці та їх постачальники  працювали з одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки, й учасники якого обізнані стосовно один одного.

      Судом встановлено, що контрагенти позивача здійснювали операції, які не мають економічної ділової мети, а лише намір отримати бюджетне відшкодування та заволодіння бюджетними коштами.   Таким чином,  вказані підприємства здійснювали нікчемні операції.

      Відповідно до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, затверджених наказом ДПА України № 350  від 18.08.2005 та Примірного порядку взаємодії державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом ДПА України  № 266 від 18.04.2008, відповідачем було направлено запити до податкових органів за місцем реєстрації товариств «Інтер Мет Плюс», «Форвіст Пром», «Альпан Тредіс»  щодо проведення перевірок вищеперелічених контрагентів з питання підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з  позивачем.

      Згідно з висновками ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя                                № 248/23-211/36141127 від 01.03.2010 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Інтер Мет Плюс» з питання взаємовідносин з ТОВ «Форвіст   Пром»  встановлено:  відповідно до даних звітності ТОВ «Інтер Мет Плюс» з ПДВ,  системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту вказане підприємство здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч. 1 ст. 203 ЦК України, тобто  їх зміст суперечить інтересам держави і суспільства.

      Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою  визнання недійсності правочину. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655, 656 ЦК України.

  Відповідно до ч.1.5 ст. 203, п. 1.2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, правочини, укладені ТОВ «Інтер Мет Плюс» з ТОВ «Форвіст Пром» порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.  Також перевіркою встановлено відсутність як поставок товарів, так і укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними,  вони не створюють  юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з  їх недійсністю. Отже, оскільки фактично товар придбано не було, прибуткові і видаткові накладні є недійсними.

 Щодо ТОВ «Альпан Тредіс» та ТОВ «Інтер Мет Плюс»,  то  вказані підприємства  є  лише посередниками, постачальником   продукції  є ТОВ «Форвіст Пром».

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 вищевказаного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; а згідно пп.7.4.5 цього пункту, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

            У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними вище  документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документально.

             Відповідно до  п.7.7 ст. 7 Закону № 168/94-ВР, сума податку, що підлягає сплаті  до бюджету (бюджетному відшкодуванню), визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

             У судовому засіданні позивачем не надано документів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту.

             Суд також вважає обґрунтованим висновок СДПІ про те, що позивач здійснював операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які є недійсними (нікчемними).

            Твердження позивача про наявність у нього всіх податкових накладних, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту, спростовується наступним. Наявність у покупця належно оформлених документів, зокрема, податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що наведені  в таких документах відомості не відповідають дійсності, наприклад у випадку,  коли операції з продажу  товару не проводилися.

            Судом встановлено, що позивачем було безпідставно збільшено суму податкового кредиту та завищено суму бюджетного відшкодування  на загальну суму   2 691 560 гривень.

            Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення  прийняті відповідно до діючого законодавства, у зв’язку з чим позовні вимоги про їх скасування є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.17,158-167 КАС України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

             відмовити ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» у задоволенні позову до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000160801/0 від 12.03.2010, №0000160801/1 від 30.04.2010, №0000160801/2 від 09.07.2010, №0000160801/3 від 15.09.2010.

 Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

           Постанова у повному обсязі складена 11.04.2011

Суддя                                                                  О.В. Матяш