Справа № 2 – 6287/2009  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

10 листопада 2009 року  

      Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:  

    головуючого:                                            Кунцьо С.В.  

  з участю секретаря:                                  Музики О.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -  

В С Т А Н О В И В:  

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що причиною розпаду їхньої сім’ї стало повне непорозуміння, різні характери та погляди на сімейне життя, втрачено почуття поваги та любові, сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо близько 5 років і їх шлюб носить формальний характер, а тому збереження шлюбу є неможливим.  

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилася, проте подала суду заяву, з якої вбачається, що вона позов підтримує, просить його задовольнити та справу слухати у її відсутності.  

Відповідач у судове засідання не з’явився, з невідомої суду причини, хоча судом прийнято всі необхідні міри для його належного повідомлення про дату, час та місце судового розгляду.  

Приймаючи до уваги вимоги ст.ст. 169, 224 ЦПК України, суд вважає за можливе слухати дану справу без особистих пояснень відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо даних про взаємовідносини сторін, з приводу яких виник спір.  

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив наступне:  

Сторони по справі уклали шлюб 05 вересня 1976 року, про що свідчить свідоцтво про  одруження від 11.08.2009 року І-ИД №057889.  

Від даного шлюбу в сторін народилися діти: син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4, які є повнолітніми.  

У судовому засіданні встановлено, що сім’я розпалася, сторони подружніх стосунків не підтримують, примирення, спільне подружнє життя та збереження шлюбу неможливе.  

За таких обставин суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя неможливе і збереження сім’ї суперечить їх інтересам, а тому позов слід задовольнити, а шлюб між ними розірвати.  

Витрати пов’язані із розірванням шлюбу в органах РАЦСу покласти на відповідача.  

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 110, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -  

В И Р І Ш И В :  

Позов задовольнити.  

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (дівоче прізвище Шарун)  ОСОБА_5 та ОСОБА_2, зареєстрований 05 вересня 1976 року в Староолексинецькій сільській раді Кременецького району, зроблено відповідний актовий запис за № 12.  

При одержанні свідоцтва про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану  стягнути державне мито в розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян з відповідача ОСОБА_2, звільнивши від сплати державного мита позивача ОСОБА_1.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги, якщо у встановлені для їх подання строки їх не було подано, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано – після розгляду справи апеляційним судом.  

  Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

  Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.            

Суддя     С.В. Кунцьо  

Копія вірна      

Суддя                   С.В. Кунцьо