Справа № 2А-2541/09
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 жовтня 2009 року суддя Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Плахотнюк К.Г.
при секретарі: Бондарук А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації на бездіяльність по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо щорічної допомоги на оздоровлення особи яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,
встановив:
14 серпня 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації на бездіяльність по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо щорічної допомоги на оздоровлення особи яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України в м. Києві, як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 05 серпня 1996 року має 1 категорію. Відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", йому, як особі віднесеній до 1 категорії постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи та інваліду 2 групи підлягає до виплати щорічна допомога на оздоровлення в розмірі - п"яти мінімальних заробітних плат. Відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік" від 26.12.2008 р. розмір мінімальної заробітної плати становить 630, 00 грн. Позивач, вважає, що дії відповідачів щодо нарахування та виплати в значно меншому розмірі ніж це передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", чим порушують його права гарантовані Конституцією України. Просив визнати неправомірними дії відповідачів та зобов"язати: Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації перерахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат з моменту здійснення правопорушення , а саме з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений ним позов у повному обсязі, просив задовольнити зявлені ним позовні вимоги.
Представник відповідача Управління Праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з 2006 року по 2008 р. за пропуском строку для звернення з позовом до суду.
Представник відповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судове засідання не з"явився, про його дату, час та місце відповідача повідомлено належним чином. Від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на адресу суду надійшли письмові заперечення з проханням розглянути справу за відсутності представника останнього.
Зважаючи на викладене, врахувавши думку учасників судового розгляду справ, суд на місці ухвалив, провести судовий розгляд справи за позовом ОСОБА_1 за відсутності представника відповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у судовому розгляді справи, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач у справі, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи безстроково у зв"язку з захворюванням, яке пов"язане з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС . Як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 05 серпня 1996 року йому було видано посвідчення 1 категорії (а.с. 5-7).
Як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації. на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва з 15.01.1996 року, як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Відповідно на нього розповсюджується дія Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивачем та представником Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні підтверджено, що за заявою ОСОБА_1 щорічна допомога на оздоровлення у 2006 році виплачувалася у листопаді місяці, у 2007, 2008 роках у вересні місяці.
Відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щорічна допомога на оздоровлдення виплачується інвалідам 1 і 2 групи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії - п"ять мінімальних заробітних плат, що підлягає до виплати громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Щорічна допомога на оздоровлення виплачується позивачу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було встановлено новий розмір щорічної допомоги таким громадянам, (1 категорії) 120 грн..
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст. 8 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії, щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві підлягають застосуванню норми Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Стосовно заявлених позовних вимог щодо визнання бездіяльності відповідачів протиправною, перерахунку та виплати позивачу виплат передбачених ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 2006 по 2008 роки включно суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими заковами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач не звертався до суду з заявами про перерахунок і виплату заявлених соціальних допомог, щодо розміру яких був обізнаний. Крім того, норми законодавства, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, є загальновідомими та діяли у період отримання позивачем допомоги.
А тому, суд вважає за необхідне обчислювати річний строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, свобод та інтересів з моменту отримання позивачем допомог.
Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідачі наполягають на відмові у задоволенні позовних вимог щодо визнання, бездіяльності протиправною, перерахунку та виплати позивачу додаткової пенсії, щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2006-2007 роки з підстав пропуску строку звернення до суду. Поважність причин пропущення строку позивачем не наведено і судом не встановлено.
Враховуючи те, що позивач звернувся з адміністративним позовом до суду 14.08.2009 р. позовні вимоги про визнання бездіяльності протиправною, перерахунку та виплати позивачу щорічній допомоги на оздоровлення за період з 2006 по 2007 роки задоволенню не підлягають, оскільки останнім пропущено строк на звернення до адміністративного суду за захистом поррушених його прав за цей же період.
Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" визначено обсяг видатків на щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, було визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", що призупинили на 2008 рік окремі положення Заону України про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" а саме щодо виплати надбавки до пенсії та щорічної допомоги на оздоровлення.
Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії, щорічної допомоги на оздоровлення позивачеві підлягають застосуванню норми Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2008 рік (яка за заявою останнього виплачувалася щорічно у вересні місяці) з моменту прийняття зазначеного вище рішення Конституційним Судом України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99,100, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 161-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
позовні вимоги ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації на бездіяльність по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, задовольнити частково.
Зобов"язати Управління Праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п"яти мінімальних заробітних плат за 2008 рік відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №№796-ХІІ від 28.02.1991 року.
Зобов"язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі п"яти мінімальних заробітних плат за 2008 рік відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №№796-ХІІ від 28.02.1991 року.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення . Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються суду апеляційної через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: