ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" листопада 2009 р. Справа № 2а-10980/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Василенко Г.Ю.,
при секретарі: Шарко Н.А.,
за участю
представника представника позивача Осипової Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства "Алмаз" про стягнення адміністративно-господарські санкції та пеню,
встановив:
Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства “Алмаз”в якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в розмірі 3105 грн. 56 коп. та пеню - 980 грн. 84 коп.
Представник позивача Осипова Л.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на те, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого ч.1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”і забезпечують працевлаштування інвалідів. Адміністративно-господарські санкції розраховуються і сплачуються підприємством самостійно. Так, відповідачем, відповідно до завіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік не виконано норматив працевлаштування інвалідів. Виходячи з вимог ст. 18 цього ж Закону, якщо працює від 8-15 осіб, то для підприємства норматив становить –1 особа. Розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньомісячної річної заробітної плати на відповідному підприємстві. Сплата проводиться до 15 квітня наступного за роком, в якому відбулось порушення нормативу. Порушення термінів сплати санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Таким чином виходячи з розрахунку, просила суд стягнути з відповідача на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 3105 грн. 56 коп. та пеню –980 грн. 84 коп.
Представник відповідача до суду не з’явився, причина неявки суду не відома. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, по наявним матеріалам справи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку представника відповідача Осипової Л.І., суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21 березня 1991 року для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 15 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 Закону і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Судом встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників підприємства у 2006 році становила 9 осіб. Чисельність інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідачем до чотиривідсоткового нормативу, у 2006 році становила 1 особа, у той час коли у звітному періоді відповідачем не було працевлаштовано жодного інваліда.
Пунктом 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03 травня 1995 року, підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Обов’язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону, згідно з вимогами якої підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з урахуванням наведених приписів чинного законодавства не створення відповідачем робочого місця інваліда та неповідомлення центру зайнятості про наявність такої вакантної посади унеможливило направлення цим органом до підприємства інвалідів для працевлаштування у звітному періоді. У зв’язку з чим, суд приходить до висновку про те, що саме з вини відповідача допущено невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році.
Відповідно до ст.20 Закону, п.4, 11 Порядку сплати підприємствами (об”єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року № 1767) штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня наступного року, що настає за звітним, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
З огляду на наведене, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач повинен до 15 квітня 2007 року сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 3105 грн. 56 коп., які відповідачем своєчасно не сплачено, внаслідок чого нараховано пеню у сумі 980 грн. 84 коп.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені за несвоєчасну їх сплату, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив :
Адміністративний позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства “Алмаз” про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пеню - задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства “Алмаз”(74800, м.Каховка, вул. Мелітопольська, 1, Херсонської області; МФО 380805, р/р 260052946, банк ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, код ЄДРПОУ 21288206) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Херсон, пров. 40 років Жовтня, 5а, одержувач коштів УДК у м. Херсоні код 24104230 банк ГУДКУ по Херсонській області МФО 852010 р/рах. 31219230700002) адміністративно-господарські санкції у розмірі 3105 (три тисячі сто п"ять) грн. 56 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 980 (дев"ятсот вісімдесят) грн. 84 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Василенко Г.Ю.