№6-2/10

УХВАЛА

03 березня 2010 року с.м.т. Недригайлів

Суддя Недригайлівського районного суду Сумської області Захарченко О.П., розглянувши заяву старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області про визнання відмови стягувачки від примусового виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2001 року Недригайлівським районним судом Сумської області ухвалено рішення про стягнення з мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 на користь мешканки зазначеного населеного пункту ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку відповідача щомісячно до досягнення зазначеною дитиною повноліття.

Вищевказане рішення було звернуто до примусового виконання.

15 лютого 2010 року на адресу Недригайлівського районного суду Сумської області надійшла письмова заява старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області ОСОБА_4 про визнання відмови стягувачки ОСОБА_2 від примусового виконання рішення суду з мотивів надходження на адресу Відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області заяви стягувачки ОСОБА_2 про повернення їй виконавчого листа в порядку п.1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" з зазначенням, що адресою проживання боржника на даний час є кв.28 по 3 провулку Червоної,57 в м. Ромни Сумської області.

Згідно вимог ст. 372 ІДПК України відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання.

Тобто, суду підсудна заява стягувача про відмову від примусового виконання рішення., а не заява державного виконавця про це.

Крім цього, за змістом вищезазначеної заяви старшого державного виконавця і за змістом доданої до даної заяви копії заяви стягувачки ОСОБА_2 вбачається, що стягувачка звернулася до Відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області з заявою не про відмову від примусового виконання рішення суду, а з заявою про повернення їй виконавчого листа без виконання, розгляд якої згідно вимог п.1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" відноситься до компетенції державного виконавця а не суду.

Також, якщо б мала місце заява стягувачки ОСОБА_2 про її відмову від примусового виконання рішення, то така заява була б підсудна Роменському міськрайонному суду Сумської області ( за місцем виконання рішення ).

З огляду на зазначене, заява старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області про визнання відмови стягувачки від примусового виконання рішення суду не підсудна Недригайлівському районному суду Сумської області, а тому підлягає поверненню заявнику. Враховуючи вимоги ст. 372 і керуючись ст. 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції Сумської області ОСОБА_4 1.П. про визнання відмови стягувачки ОСОБА_2 від примусового виконання рішення Недригайлівського районного суду Сумської області від 09 липня 2001 року про стягнення аліментів на дитину повернути заявнику, як непідсудну Недригайлівському районному суду Сумської області.

Ця ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Недригайлівський районний суд шляхом подання протягом 5 днів з моменту її постановления заяви про апеляційне оскарження та подання апеляційної скарги протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подання апеляційної скарги протягом строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження ухвали суду.

Суддя: О.П. Захарченко