Справа № 2-а-140
2009 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2009 року. Теофіпольський районний суд Хмельницької області
в особі: - головуючого судді СТЕЦЮКА І.С.
при секретарі: ДОНДЕЛЬ Т.В.
з участю прокурора МИСЮК С.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ТЕОФІПОЛІ справу
за позовом прокурора району в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку
В С Т А Н О В И В
Прокурор району звернувся до суду із позовом в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації про стягнення на їх користь недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.
Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася. Просила справу розглядати за її відсутності оскільки вона не може залишити без нагляду малолітню дитину. Виходячи із викладеного, приймаючи до уваги, що у матеріалах справи є достатньо доказів для її розгляду суд вважає можливим розглядати справу за відсутності позивачки ОСОБА_2
У судовому засіданні прокурор та позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали. Із їх пояснень встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, а позивачка ОСОБА_2 матір’ю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2.
У травні 2005 року позивачка ОСОБА_1 а у липні 2006 року позивачка ОСОБА_2 звернулися із заявами до Управління праці та соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації на підставі яких їм була призначена і вони отримували допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку.
Згідно ст.. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в редакції Закону від 3 березня 2001 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна надаватися у розмірі встановленому законом про прожитковий мінімум для дітей віком до шести років і виплачувати її зобов’язані органи соціального захисту населення.
Однак щомісячна грошова допомога позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виплачувалась не у повному розмірі. Всього, з урахуванням отриманої допомоги за період з липня по грудень 2007 року включно в сумі 816 гривень 33 копійки позивачка ОСОБА_1 недоотримала вказану допомогу в сумі 1848 гривень 25 копійок, а позивачка ОСОБА_2 з урахуванням отриманої допомоги в сумі 632 гривні 88 копійок недоотримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в сумі 2031 гривня 70 копійок. Тому просили стягнути її з відповідача у встановленому розмірі у примусовому порядку.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги не визнав. Із заперечень представника відповідача встановлено, що виплата позивачам вказаної допомоги за період з липня по грудень 2007 року проводилась відповідно бюджетного призначення на сина позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_3 у розмірі від 129 грн. 03 коп. до 144 грн. 10 коп. в місяць, а на дочку позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_4 у розмірі від 101 грн. 16 коп. до 110 грн. 88 коп. Всього за вказаний період допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку позивачка ОСОБА_1 отримала в сумі 816 грн. 33 коп., а позивачка ОСОБА_2 в сумі 632 грн. 88 коп. У зв’язку із цим просила позов залишити без задоволення.
Вислухавши прокурора, позивачів, відповідача, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню частково.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, а позивачка ОСОБА_2 матір’ю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. Встановлено що позивачки у 2007 році перебували у відпустці по догляду за дитиною до трьохрічного віку. Викладене підтверджується поясненнями прокурора, позивачки ОСОБА_1,копією свідоцтв про народження ЯЦЮКА ОСОБА_3 та КРАВЧЕНКО ОСОБА_4, які є у матеріалах справи, іншими доказами у справі.
Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-3 позивачі є застрахованими особами.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» вказані виплати покладено на органи праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.
Відповідно до ст.. 15 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
Зазначені виплати позивачам проводилися не у повному розмірі виходячи з положень абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» який рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6 рп визнано таким, що не відповідає Конституції України(є неконституційним) в частині встановлення розміру щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку оскільки згідно частини 3 ст. 22 Конституції України звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод громадян при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинного законодавства не допускається.
Оскільки згідно ч. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення то, відповідно, норми по розмірах допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку необхідно застосовувати з 9 липня 2007 року.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачі мали право отримувати допомогу у розмірі, визначеному ст.. 15 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми» починаючи з 9 липня 2007 року.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» на 2007 рік прожитковий мінімум на один місяць на одну дитину віком до шести років встановлений: з 1 січня в сумі 434гривні, з 1 квітня 463 гривні, з 1 жовтня по 31 грудня в сумі 470 гривень.
Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 у 2007 році вказана допомога виплачена у такому розмірі: за липень 129.03 грн., за серпень 132.64 грн., за вересень 134.45 грн., за жовтень 136.06 грн., за листопад 140.05 грн. за грудень 144.10 грн. а всього 816 гривень 33 копійки, а позивачці ОСОБА_2 у такому розмірі: за липень 101.16 грн., за серпень 103.41 грн., за вересень 104.85 грн., за жовтень 104.85 грн., за листопад 107.73 грн. за грудень 110.88 грн. а всього 632 гривні 88 копійок. Це підтверджується, зокрема довідками відповідача про розмір допомоги отриманої позивачами у 2007 році, відповідно № 780 від 18 травня 2009 року та № 671 від 27 квітня 2009 року із яких встановлено, що протягом липня-грудня 2007 року позивачка ОСОБА_1 отримала її в сумі 816 гривень 33 копійки, а позивачка ОСОБА_2 в сумі 632 гривні 88 копійок.
Виходячи із викладеного розмір допомоги по догляду за дітьми до трьохрічного віку для позивачів повинен складати: у липні (за 22 дні) 463 : 31 х 22 = 328.58; у серпні 463 гривні; у вересні 463 гривні; у жовтні, листопаді та у грудні по 470 грн. а всього 2664 грн. 58 коп. а із врахуванням отриманої позивачкою ОСОБА_1 допомоги повинен складати 1848 грн. 25 коп. ( 2664.58 – 816.33 = 1848.25), а із врахуванням допомоги отриманої позивачкою ОСОБА_2 повинен складати 2031 грн.70 коп. (2664.58 - 632.88 = 2031 грн. 70 коп.).
Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що управління праці та соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області, яке є належним відповідачем за даним позовом, необхідно зобов’язати провести виплату цих коштів на користь позивачів.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної допомоги.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд виходить з того, що вимоги про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області у визначеній прокурором грошовій сумі не підлягають задоволенню оскільки такі виплати не були позивачам нараховані, а суд не має права здійснювати функцію перерахунку чи нарахування допомоги замість органу, якому надані такі повноваження.
Згідно ст.. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Про порушення свого права на державну допомогу позивачі дізналися із засобів масової інформації у квітні 2009 року. Викладене підтверджується поясненнями позивачки ОСОБА_1, прокурора, матеріалами справи. Виходячи із наведеного суд приходить до висновку про те, що строк на звернення до суду позивачкою не пропущений.
Керуючись ст.. 15 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст.. 9, 11, 17 – 19, 86, 159-163, 167 КАС України, районний суд
П О С Т А Н О В И В
Позов прокурора району в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації про стягнення недоплаченої грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку та про поновлення пропущеного строку для звернення до суду задовольнити частково.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області провести перерахунок недоплаченої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року включно та стягнути з нього на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недоплачену грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку виходячи з вимог ст.. 15 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми» з врахуванням проведених виплат а також стягнути 3 гривні 40 копійок державного мита на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
У випадку коли заява про апеляційне оскарження подана не буде постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий
З оригіналом згідно:
Голова суду ОСОБА_5