справа № 2-а-653/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2009 р. м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі :
головуючого судді Василевича О.В.,
з участю секретаря Івчук Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Острог адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 ДАІ м.Шумськ Тернопільської області, третьої особи – інспектора відділення ДАІ м.Шумськ ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи,
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2 ДАІ м.Шумськ Тернопільської області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО № 004644 від 08.08.2009р., якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП України за порушення вимог п 8.4 «в» Правил дорожнього руху (ПДР) та накладено штраф у розмірі 300 грн., посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена без повного та всебічного з’ясування обставин по справі, які мають значення для правильного її вирішення та з порушенням норм КУпАП в частині забезпечення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також позивач вказує на те, що на виконання вимог п.31.5 ПДР він рухався якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту з м.Кременець (через м.Шумськ) до м.Острог у зв’язку з несправністю автомобіля, а саме – з одним відсутнім болтом кріплення диска на передньому лівому колесі, а відтак мав право не виконувати вимоги дорожнього знаку 3.1 «Рух заборонено» з табличкою 7.4.1 «Суботні, недільні та святкові дні». Просить скасувати оскаржувана постанову, а справу – закрити у зв’язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ухвали суду від 14.09.2009р. та з дотриманням вимог ст.53 КАС України до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – інспектора відділення ДАІ м.Шумськ ОСОБА_3.
Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримав та пояснив, що станом на даний час з квітня 2009 р. тимчасово не працює, має вищу юридичну освіту та водійський стаж орієнтовно 10 років та час від часу допомагає на прохання своєї матері ОСОБА_4, яка є фізичною особою – підприємцем, перевозити товар. Так, 08.08.2009р. повертаючись з м.Тернополя в м.Острог на вантажно-пасажирському автомобілі Фольцваген, який був завантажений товаром (переважно скляними виробами), на автозаправці в м.Кременець помітив, що на передньому лівому колесі відсутній один болт кріплення диска. Не змігши на місці виявлення несправності усунути таку несправність запитав у випадкових громадян про можливе місце придбання у м.Кременець необхідного болта та не отримавши від них потрібної інформації, та не вживши інших заходів з пошуку необхідної деталі з метою усунення несправності, продовжив рух транспортним засобом до м.Острог усвідомлюючи, що відстань від м.Кременець до м.Острог становить понад 70 км. Пошуком необхідної деталі у м.Кременець та у м.Шумськ не займався, пояснивши, що вказані міста йому малознайомі. Продовжуючи керувати транспортним засобом з вищевказаною несправністю через м.Шумськ та помітивши дорожній знак «Рух заборонено» з табличкою, яка вказувала на час дії такого знаку у суботні, недільні та вихідні дні ОСОБА_1 продовжив рух через центральну частину м.Шумськ по вул. Українська, пояснивши при цьому, що рухатись іншою дорогою не дозволяла незадовільна якість покриття, яка не відповідає нормам ДСТУ та зазначивши, що не мав права ризикувати товаром. Був зупинений працівниками ДАІ, які склали протокол. Як пояснив позивач, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення про технічну несправність транспортного засобу не вказав, оскільки в протоколі не вистачило для цього місця, а іншого аркушу паперу ні в нього, ні в працівників ДАІ не було.
Свідок ОСОБА_4 надала суду покази, відповідно до яких несправність, яка мала місце у серпні 2009 р. у вигляді поломки болта на передньому лівому колесі автомобіля Фольцваген, яким керував її син ОСОБА_1, виникла не в перший раз, причини такої несправності їй були невідомі. Про відсутність болта на колесі вона дізналася на заправці у м.Шумськ, проте від кого саме дізналася - пригадати не змогла.
Відповідач – відділення ДАІ м.Шумськ Тернопільської області своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, заперечень проти адміністративного позову суду не надав, а тому суд вирішив спір в порядку ч.4 ст.128 КАС України на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа – інспектор відділення ДАІ м.Шумськ ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суду не повідомив, не дивлячись на те, що був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, своїх заперечень проти позову суду не надав.
Заслухавши пояснення позивача, покази свідка, вивчивши та дослідивши представлені письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВО № 003886 від 08.08.2009р., ОСОБА_1 08.08.2009р. о 15 год. 15 хв. керував автомобілем Фольцваген Т4 д.н. 477 97 РВ в м.Шумськ по вул.Українська та не виконав вимог дорожнього знаку «Рух заборонено» з табличкою 7.4.1 «Суботні, недільні та святкові дні», чим порушив вимоги п.8.4 «в» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Вказаний протокол став підставою для винесення постанови ВО № 004644 в справі про адміністративне правопорушення від 08.08.2009р., відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень.
ОСОБА_1 в адміністративному позові оспорює факт порушення правил дорожнього руху, а не розмір застосованого до нього адміністративного стягнення.
Згідно з п. 4.2. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України № 77 від 26.02.2009р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.04.2009р. за № 374/16390, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 надав пояснення та вказав про те, що з порушенням вказаним у протоколі не згідний, постанову про притягнення до відповідальності винесено з порушенням КУпАП, оскільки йому не надано можливості скористатися правами та не враховано його майновий стан. При цьому позивач ні в протоколі, ні в додаткових поясненнях до такого протоколу не вказав жодних пояснень, які б спростовували обставини, викладені у складеному протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. Протокол не складається у випадках, передбачених ч.1 ст.258 цього Кодексу, зокрема, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається. Якщо ж під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, такий протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Як слідує з п.п.3.1, 3.3, 3.6 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 27.03.2009р. № 111 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.06.2009р. за № 576/16592, завданнями підрозділів ДПС є нагляд за дорожнім рухом з метою забезпечення його безпеки, попередження та припинення злочинів і адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху, а також контроль за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері забезпечення дорожнього руху.
Відповідно до ч.1 ст.222 КУпАП органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (ч.1 та ч.2 ст. 122 КУпАП).
Згідно із п.3 ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів внутрішніх справ розглядати справи про адміністративне правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, аналізуючи зібрані у справі докази та норми чинного КУпАП (із внесеними змінами і доповненнями) у сукупності з підзаконними нормативно-правовими актами, якими керуються працівники ДАІ при оформленні матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд приходить до переконання, що при виявленні правопорушення працівник ДАІ зобов’язаний припинити правопорушення шляхом зупинки винної особи і тільки у випадку не заперечення нею вчиненого, може винести постанову про накладення адміністративного стягнення, а в іншому разі зобов’язаний скласти протокол про адміністративне правопорушення.
У відповідності до п.31.5 Правил дорожнього руху у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у п.31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо – рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог п.п. 9.9, 9.11 цих Правил (з ввімкненою аварійною світловою сигналізацією).
У відповідності до п.3.1 Глави 33 ПДР України дорожній знак «Рух заборонено» означає заборону руху усіх транспортних засобів. Положення розділу 3 «Заборонні знаки» Глави 33 «Дорожні знаки» ПДР України встановлюють виключний перелік випадків, коли дія знаку «Рух заборонено» не поширюється, зокрема, дія такого знаку не поширюється : на транспортні засоби, що рухаються за встановленим маршрутом; на водіїв-інвалідів, що керують мотоколяскою або автомобілем, позначеним розпізнавальним знаком «Інвалід»; на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні.
Таким чином, пояснення позивача в частині можливості відступати від вимог дорожніх знаків під час руху транспортним засобом з несправностями не заслуговують на увагу та підлягають спростуванню, оскільки п.31.5 ПДР дозволяє рух транспортного засобу з несправностями виключно до місця стоянки або ремонту, в той час як позивач не вживши достатніх заходів з усунення несправності продовжив рух навантаженого автомобіля з несправністю у вигляді відсутнього болта на передньому колесі ділянкою автодороги, загальна продовжність якої становить орієнтовно 75 км, з м.Кременець в напрямку свого місця проживання в м.Острог через центральну частину м.Шумськ. Твердження позивача про порушення його прав як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності також не знайшли свого підтвердження, оскільки як вказав позивач, він має вищу юридичну освіту та йому знайомі права, якими користуються особи, що притягаються до адміністративної відповідальності.
В судовому засіданні позивач надав пояснення відповідно до яких він усвідомлював значення знаку «Рух заборонено» з додатковою табличкою, яка вказує дію такого знаку впродовж виключно вихідних днів, проте не зважаючи на вимоги вказаного дорожнього знаку продовжив рух транспортним засобом через центральну частину населеного пункту у вихідний день, чим допустив порушення п.8.4 «в» ПДР Украни, за що передбачена адміністративна відповідальність, встановлена ч.1 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ДАІ м.Шумськ Тернопільської області є безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 11, 18, 71, 158 – 163, 186 КАС України, ст.ст. 122, 251, 293 КУпАП, Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 27.03.2009р. № 111, суд -
п о с т а н о в и в :
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ДАІ м.Шумськ Тернопільської області відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Острозький районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Василевич О.В.