Справа № 2а-201/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2009  року                                       Новотроїцький районний суд                                           Херсонської області

в складі: головуючого: Соляник Н.І.

при секретарі: Овсянніковій Т.М.

позивача: ОСОБА_1

представник відповідача: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новотроїцьке адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи про визнання незаконними дії суб’єкта владних повноважень та стягнення недоплаченої заробітної плати за роботу в зоні відчуження, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 04.08.2009 року  звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що він працював монтажником  на Чорнобильській дільниці об’єкт «Укриття» четвертого енергоблоку ЧАЕС від ЗАТ «Укренергомонтаж» з 24 листопада 2003 року по 15 грудня 2003 року, з  січня 2005 року по березень 2005 року. За час роботи в зоні відчуження йому повинна була виплачуватися як складова частина заробітної плати щомісячна доплата у відповідності до ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Розмір цієї доплати у період з 1 січня 2003 року по 1 січень 2006 року визначався Постановою Кабінету Міністрів України №137 від 29.01.2003 року «Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні обов’язкового відселення після повного відселення жителів» і дорівнює 9-кратному розміру доплати, встановленої для громадян, які працюють в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення плюс премія в розмірі 50% від цієї суми. Згідно зі ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплата громадянам, які працюють в зоні безумовного (обов’язкового) відселення, становить три мінімальні заробітні плати. Тобто, у відповідності до ст.39 вищезазначеного Закону та Постанови КМУ №137 від 29.01.2003 року розмір щомісячної доплати за роботу в зоні відчуження має становити 27 мінімальних заробітних плат (3х9=27 плюс 50% премії від цієї суми). Проте, незважаючи на наявність зазначених вище нормативних актів, регламентуючих розмір доплати за роботу в зоні відчуження, йому здійснювалася доплата за роботу в зоні відчуження 118 грн. 80 коп. пропорційно відпрацьованому часу плюс 50% від цієї суми. Вважає, що протягом всього часу його роботи відповідач порушив його права, щодо належної доплати йому заробітної плати за роботу в зоні відчуження та перерахування відповідних коштів із державного бюджету на фінансування цих доплат. Просить визнати незаконними дії суб’єкта владних повноважень та стягнути з Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на його користь недоплачену допомогу за роботу в зоні відчуження за період з 16.10.2003 року по 16.12.2003 року, з 03.01.2005 року по 30.01.2005 року та з 31.01.2005 року по 16.03.2005 року в сумі 46 729 гривень.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав та наполягає на визнанні незаконними дії суб’єкта владних повноважень та стягненні на його користь недоплаченої допомогу за роботу в зоні відчуження за період з 16.10.2003 року по 16.12.2003 року, з 03.01.2005 року по 30.01.2005 року та з 31.01.2005 року по 16.03.2005 року в сумі 46 729 гривень.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, направили до суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність. З пред’явленим позовом не згоден, аргументуючи свою незгоду тим, що відповідно до 5 ст.51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов ’ язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Таким чином Кабінет Міністрів України, виконуючи Закони України «Про державний бюджет України», здійснює видатки на реалізацію положень ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в межах асигнувань, затверджених Верховною Радою України. Відповідно до ч.2 ст.6, ч.2 ст.19 Конституції України, органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах, відповідно до законів України; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов ’ язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом України. Тому з боку МНС України не було жодних порушень чинного законодавства України.

Вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, враховуючи доводи сторін в обґрунтування та заперечення позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти, що згідно довідки ЗАТ «Укренергомонтаж», позивач дійсно працював в ЗАВ «Укренергомонтаж» в якості монтажника ІV розряду, по монтажу стальних та залізно-бетонних конструкцій в період з 16.10.2003 року (наказ №21к від 16.10.2003 року) по 16.12.2003 року (наказ №49 від 16.12.2003 року); з 31.01.2005 року (наказ №18 від 31.01.2005 року) по 16.03.2005 року (наказ №12 від 16.03.2005 року) та свої трудові обов’язки виконував на території, що зазнала радіоактивного забруднення під час аварії на ЧАЕС 1986 року, а саме на території зони відчуження.

Згідно довідки про заробітну плату ОСОБА_1 від 09.10.2008 року №116 його заробітна плата  за вересень 2003 року становить 795 гривень, за жовтень 2003 року - 826 гривень, листопад – 866 гривень 83 копійки, грудень – 957 гривень 39 копійок, за січнь 2005 року 1060 гривень, лютий 1866 гривень 78 копійок, березень 1569 гривень 88 копійок. Згідно копії трудової угоди в термін з 03.01.2005 року по 30.01.2005 року  відповідач з ОСОБА_1 укладав трудову угоду за виконання монтажних робіт вартістю 1060 гривень.

Також судом встановлено, що відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють в зоні відчуження, а також в зоні безумовного (обов’язкового) відселення, після повного відселення жителів встановлюється доплата, згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України, для нарахування доплат  встановлено застосування кратності від мінімальної заробітної плати, а отже, громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в розмірі – три мінімальні заробітні плати. Громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також в зоні безумовного (обов’язкового) відчуження після повного відселення жителів, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим КМУ. Тому відповідно до постанови КМУ №137 від 29.01.2003 року встановлено в період з 01.01.2003 року по 01.01.2006 року, особам, які постійно працюють в зоні безумовного (обов’язкового) відчуження, проводиться доплата в 9-кратному розмірі доплати. Дана доплата проводиться пропорційно відпрацьованому часу, але не більше від зазначеного розміру. Окрім вищевказаного особам, які постійно працюють у зоні відчуження, установлено премію за основні результати господарської діяльності, яка нараховується  в розмірі до 50% з урахуванням доплат і надбавок, передбачених законодавством.

В той же час п. 2 Постанови КМ України від 26.07.1996 року№836 встановлено конкретну суму доплати в розмірі 1320 карбованців (за грошовою реформою 1996 року) 13 гривень 20 копійок, що фактично суперечить ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи», який визначив кратність доплати в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, адже розмір мінімальної заробітної плати в Україні дещо змінювався, а саме: з січня 2003 року становив – 185 гривень, з грудня 2003 року – 205 гривень, з вересня 2004 року – 237 гривень, з вересня 2005 року – 262 гривні, з квітня 2005 року – 290 гривень.

Матеріали справи  (а.с.    ) свідчать про те, що позивачу протягом вказаного ним періоду нарахування доплати та премій  за роботу в зоні відчуження проводилось без врахування положень ст.39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови КМУ №137, яка не містить в собі посилань на Постанову КМУ №836. Отже суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, так як розмір  доплати позивачеві слід розраховувати за вказаний період виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, процентного співвідношення фактичної виплати до номінальної доплати за Постановою №137 та розміру доплати що належить до виплати, пропорційно відпрацьованому часу. Щомісячна доплата за роботу в зоні відчуження розраховується наступним чином: листопад 2003 року (185х3х9)+(185х3х9)х0,5 мінус 178,2=7314,3 гривні; грудень 2003 року (205х3х9)+(205х3х9)х0,5 мінус 178,2=8122 гривні; січень 2005 року (262х3х9)+(262х3х9)х0,5 мінус 178,2=10431 гривня; лютий 2005 року (262х3х9)+(262х3х9)х0,5 мінус 178,2=10431 гривня; березень 2005 року (262х3х9)+(262х3х9)х0,5 мінус 178,2=10431 гривня, загальна сума складає: 46729 гривень.

Приймаючи до уваги наведені обставини суд приходить до висновку, що на підставі ч.2 ст. 11 КАС України необхідно захистити права позивача, шляхом стягнення з відповідача та виплатити позивачу за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачених пільг за роботу в зоні відчуження за період з 16.10.2003 року по 16.12.2003 року, з 03.01.2005 року по 30.01.2005 року та з 31.01.2005 року по 16.03.2005 року в сумі 46 729 гривень на підставі  ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови КМУ №137 від 29.01.2003 року. Оскільки позов задоволено повністю та враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, то суд вважає можливим, згідно ст.94 КАС України, всі судові витрати віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 94, 158-163, 167 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

 Адміністративний позов  ОСОБА_1, - задовольнити .

Визнати протиправними дії Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в частині не виплати ОСОБА_1 в період часу з 16.10.2003 року по 16.12.2003 року, з 03.01.2005 року по 30.01.2005 року та з 31.01.2005 року по 16.03.2005 року заробітної плати та доплат за роботу в зоні відчуження, в розмірі 46729 гривень.  

Стягнути з Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (м. Київ вулиця Гончара будинок №55-а) на користь ОСОБА_1, мешканця смт. АДРЕСА_1 недоплачену частину заробітної плати та допомоги за роботу в зоні відчуження за період з 16.10.2003 року по 16.12.2003 року, з 03.01.2005 року по 30.01.2005 року та з 31.01.2005 року по 16.03.2005 року у розмірі 46729 гривень (сорок шість тисяч сімсот двадцять дев’ять гривень).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Новотроїцький районний суд Херсонської області, шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги на постанову, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або безпосередньо до суду першої інстанції протягом терміну встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження постанови.  

Суддя: підпис

Копія  вірно

Суддя Новотроїцького

районного суду

Херсонської області                                                                                     Н.І.Соляник