РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

5 червня 2009 року                 Справа № 2-2126/09  

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:  

головуючого судді       –     Олійник В.М.,  

при секретарі         –     Андрусишин Н.Т.,  

за участю позивача       -     ОСОБА_1,  

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м.Сєвєродонецьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу  

ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернулась до Сєвєродонецького міського суду з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу, в якій просить розірвати шлюб, зареєстрований між нею та ОСОБА_2 18.07.1992 року відділком РАЦС Лисичанського міського управління юстиції, Луганської області. Позивач посилається на те, що вони з відповідачем сумісне господарство не ведуть, шлюбні стосунки фактично припинили, ні він, ні вона не бажають поновлення сім'ї, з причини психологічної несумісності та різних поглядів на спільне життя, у зв’язку з чим подальше збереження шлюбу з відповідачем неможливо. Від шлюбу мають неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка постійно мешкає з позивачем і знаходиться на її утриманні. Суперечок стосовно спільного майна подружжя між ними немає.  

У судовому засіданні позивач підтримала доводи, викладенні у позовній заяві. Просила суд шлюб з відповідачем розірвати. Після розірвання шлюбу дитина залишиться мешкати з нею. Судові витрати просила покласти на відповідача.  

Відповідач у судове засідання не з’явився. Надав заву про розгляд справи за його відсутності, в якій просив справу розглянути за його відсутністю.  

Вислухав позивача дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні взаємини подружжя, суд вважає, що позив підлягає задоволенню, за такими обставинами:  

Згідно з ч.1 ст.112 Сімейного Кодексу України, суд виясняє фактичні взаємини подружжя, реальні причини позову про розірвання шлюбу.  

Згідно з ч.2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їх дитини, що мають істотне значення.  

З пояснень позивача видно, що сім’я фактично розпалася, між подружжям було втрачено почуття любові та поваги одне до одного. Позивач не бажає збереження сім’ї, її подальше сумісне життя з відповідачем не можливо у зв’язку з психологічною несумісністю, тобто збереження шлюбу суперечить її інтересам.  

Таким чином, під час розгляду справи судом було встановлено, що сім’я фактично розпалася, сторони примиритися не бажають, і подальше сумісне життя і збереження шлюбу заперечує інтересам позивача. Суперечки про майно і місце мешкання неповнолітньої дитини – немає. Після розірвання шлюбу дитина залишиться проживати з позивачем, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.  

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 212-215 ЦПК України, ст.ст.110, 112 СК України, суд, –  

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.  

Розірвати шлюб, зареєстрований відділком РАЦС Лисичанського міського управління юстиції, Луганської області, актовий запис № 401 від 18.07.1992 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1(дошлюбне прізвище – Сбітнева).  

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути судовий збір на користь держави з ОСОБА_2 у розмірі 17 гривень, ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнити.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

СУДДЯ                     В.М.ОЛІЙНИК